проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"26" березня 2019 р. Справа № 905/1939/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Россолов В.В. , суддя Склярук О.І.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1, довіреність, адвокат
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро (вх. № 104 Д/1)
на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р., повний текст складено 30.11.2018р. (суддя Зекунов Е.В.)
у справі № 905/1939/18,
за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області
про стягнення штрафу у розмірі 15 405,50 грн.,
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення 15 405,50 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправильне зазначення відправником адреси вантажоодержувача в накладній №49423494, що з урахуванням вимог ст.ст.118,122 Статуту залізниць України є підставою для стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі від провізної плати.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18 позов Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення штрафу 15 405 грн. 50 коп. - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87501, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (49057, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача у розмірі 6 162,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано обґрунтованістю вимог позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача. Разом з тим, на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України судом частково задоволено клопотання відповідача та зменшено штраф з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати до двох провізних плат.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ “Укрзалізниця” в повному обсязі та стягнути з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” штраф за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача у розмірі 15 405,50 грн.
Апелянт вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права.
Послався на п.6.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002 року, відповідно до якого при застосуванні ст.ст.118,122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Відтак, твердження суду про відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання не є підставою для зменшення розміру штрафу.
В даному випадку, штрафна санкція не є договірною, а випливає з зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, якими чітко визначено розмір штрафу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2019 року сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді Россолов В.В., Склярук О.І.
За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 09.01.2019р. про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019р. у справі №905/1939/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р у справі № 905/1939/18, встановлено строк для подання іншим учасником справи відзиву на апеляційну скаргу. Зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі № 905/1939/18.
Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечило, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18 залишити без змін.
Зазначає, що постановою Верховної Ради України від 19.05.2016р. №1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам'яті перейменовано населені пункти та райони, у тому числі, у Дніпропетровській області - місто Дніпродзержинськ на місто Кам'янське. Таким чином, адреса вантажоодержувача: « 51901, г.Днепродзержинск, ул.Колеусовская,1», зазначена ПрАТ «МК «Азовсталь» у спірній накладній, відповідає адресі вантажоодержувача: 51901, м.Кам'янське, вул.Колеусівська,1.
Звертає увагу суду, що додаткові витрати позивача пов'язані з затримкою вагону (телеграфний збір, інші збори) були оплачені в повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019р. у справі №905/1939/18 призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р у справі № 905/1939/18 на 26.03.2019р. об 11:30 год.
Представник позивача(апелянта) у судовому засіданні 26.03.2019р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач не скористався правом участі представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
24.04.2018р. ПрАТ «МК «Азовсталь» зі станції Сартана Донецької залізниці здійснило відправлення одержувачу вагону №50105592 згідно накладної №49423494 на станцію Правда Придніпровської залізниці з вантажем - цистерна порожня. Адресу одержувача у накладній №49423494 зазначено: 51901, Дніпровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Колеусовская, 1.
01.05.2018р., під час прибуття відправлення на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса, вказана в накладній №49423494, не відповідає адресі одержувача вантажу.
01.05.2018р. на станції призначення Правда Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1143 від 01.05.2018р., в якому зазначено про наведене, про затримання вагону до з'ясування та подання телеграми НР №3 від 01.05.2018р. про уточнення.
05.05.2018р. зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці надійшла телеграма №НР 47 щодо виправлення адреси вантажоодержувача у накладній №49423494.
На підставі телеграми №НР 47 від 05.05.2018р. на станції призначення Правда Придніпровської залізниці в накладній №49423494 здійснено виправлення адреси одержувача вантажу на вірну: 51901, місто Кам'янське, вул. Колеусівська, 1, яка відповідає адресі, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України позивачем, за неправильно зазначену адресу одержувача у накладній, нараховано та вимагається до стягнення з відповідача штраф в сумі 15 405,50 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України).
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами(ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.ст.2,6 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, яким визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів) (ст.23 Статуту).
Оформлення накладної здійснюється відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084.
Згідно з п.п.1.1.,1.2.,1.3. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графи №№4,5 в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та його код (п.2.1. Правил).
У графі 55 “Правильність внесених відомостей підтверджую” представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Правильність внесених відомостей у накладній №49423494 підтвердив своїм підписом представник відповідача ОСОБА_3
За умовами ст.920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Вантажовідправники, згідно ст. 24 Статуту залізниць України, несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як вбачається з матеріалів справи, актом загальної форми №1143 від 01.05.2018р. на станції Правда Придніпровської залізниці було засвідчено факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу.
Статтею 122 Статуту залізниць України, з якою кореспондується п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За положеннями ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вбачається із розрахунку позивача та відомостей включених до графи 34 залізничної накладної №49423494, провізна плата по накладній складала 3 081,10 грн., внаслідок чого з урахуванням приписів ст.118 Статуту штраф, нарахований позивачем в сумі 15 405,50 грн.( 3 081,10 грн.*5).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу до однієї провізної плати, що складає 3 081,10 грн.
В обґрунтування посилався на проведення бойових дій на території Донецької області; віднесення, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 01.12.2015 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, міста Маріуполь Донецької області до території проведення антитерористичної операції; ускладненням у зв'язку з цим господарської діяльності відповідача; збільшення, у зв'язку з проведенням АТО, відстані маршрутів перевезень залізничним транспортом; ускладнення логістичних поставок, тощо; введення 30.04.2018 року в дію Указом Президента України, рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», у зв'язку з чим 30.04.2018 року на території Донецької та Луганської областей розпочато операцію об'єднаних сил.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Якщо порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Визнавши вимоги позивача обґрунтованими, судом першої інстанції враховані наведені відповідачем доводи щодо ускладнення господарської діяльності Товариства, яка здійснюється на території (м. Маріуполь Донецької області), де здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р., яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Маріуполь Донецької області; збитковість діяльності відповідача за 2017 рік. Судом зазначено також, що події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, є загальновідомими та додаткового підтвердження не вимагають.
На підставі вищенаведеного, та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу до двох провізних плат, а саме до 6 162,20 грн.
Врахувавши приписи ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, а також встановлені обставини справи, які базуються на доказах, наявних в матеріалах справи, з урахуванням інтересів сторін, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу до двох провізних плат, а саме до 6 162,20 грн.
Також, колегією суддів враховано, що постановою Верховної Ради України від 19.05.2016р. №1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", перейменовано населені пункти та райони, у тому числі, у Дніпропетровській області - місто Дніпродзержинськ на місто Кам'янське.
Відтак, адреса вантажоодержувача, вказана в накладній №49423494: 51901, м.Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1, з урахуванням постанови Верховної Ради України від 19.05.2016р. №1377-VIII, відповідає адресі вантажоодержувача: 51901, м.Кам'янське, вул.Колеусівська,1.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18 покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р. у справі №905/1939/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2018р.(повний текст складено 30.11.2018р.) у справі №905/1939/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 26.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 01.04.2019 року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук