проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про закриття апеляційного провадження
"27" березня 2019 р. Справа № 905/943/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
за участю представників:
від заявника апеляційної скарги: ОСОБА_1, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.01.2006 №3083/10) - на підставі довіреності від 15.01.2019;
від позивача: ОСОБА_2, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.07.2012 №1276) - на підставі довіреності від 19.02.2019 №02-19-02;
від 1-го відповідача: ОСОБА_3, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.06.2018 серія ЗР №21/1462) - на підставі довіреності від 28.12.2018 №4/19;
від 2-го відповідача: не з'явився;
від 3-го відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу East West United Bank S.A., Люксембург,
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 (суддя Фурсова С.М.), постановлену в м. Харкові о 12 год. 57хв., повний текст якої складено 24.09.2018,
у справі №905/943/18,
за позовом: Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна», м. Київ,
до 1-го відповідача: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод», м. Покровськ, Донецька область,
до 2-го відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Покровськ, Донецька область,
до 3-го відповідача: Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м. Покровськ, Донецька область,
про стягнення 7910004, 87 доларів США та 499655261, 86 гривень,
АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» та ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 7910004,87 доларів США та 499655261,86 гривень, з яких:
заборгованість по простроченим відсоткам за кредитним договором, за період з 11.09.2017 по 30.04.2018 включно 6981266,67 доларів США;
пеня на прострочену суму основної заборгованості за період з 08.09.2017 по 30.04.2018 включно 323581089,55гривень;
пеня на прострочену суму відсотків за період з 08.09.2017 по 30.04.2018 включно 176074172,31 гривень;
сума трьох відсотків річних на прострочену суму кредиту за період з 08.09.2017 по 30.04.2018 включно 989100,00 доларів США;
сума три відсотки річних за прострочену суму процентів за період з 08.09.2017 по 30.04.2018 включно 661838,21 доларів США (т.1,а.с.4-7).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/943/18 затверджено мирову угоду від 18.09.2018, укладену між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна», ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» та ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на наступних умовах:
1. ОСОБА_4 угода укладена СТОРОНАМИ з метою врегулювання спору по справі №905/943/18 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЛОРІ» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 19-21; код ЄДРПОУ - 40803808) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 19-21; код ЄДРПОУ - 34486135) до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна, буд. 106-А; код ЄДРПОУ - 30939178); Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод» (85300, Донецька область, м.Покровськ, вулиця Торгівельна, буд. 106-А; код ЄДРПОУ - 00191035) та Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (Україна, 85300, Донецька область, м.Покровськ, пл.Шибанкова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ - 13498562) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-Н/12/66/ЮО від 07.12.2012 року (надалі - «Кредитний договір» та Договорами поруки станом на 30.04.2018 року (включно) у розмірі 8632204,88 доларів США (що еквівалентно 244967291,11 (двісті сорок чотири мільйони дев'ятсот шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна грн 11 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299грн за 1дол. США) та 499655261,86 грн, з яких:
- 6981266,67дол. США заборгованість по простроченим процентам за Кредитним договором за період з 11.09.2017 року (дата набуття права вимоги за кредитом Новим кредитором) по 30.04.2018 року включно (що еквівалентно 198116472,95 (сто дев'яносто вісім мільйонів сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дві грн 95 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн. за 1 дол. США);
- 323581089,55грн - пеня на прострочену суму основної простроченої заборгованості за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року включно;
- 176074172,31грн - пеня на прострочену суму відсотків за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року;
- 989100,00 дол. США - сума 3% річних на прострочену суму кредиту згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року включно (що еквівалентно 28068975,54 (двадцять вісім мільйонів шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн 54 коп.) за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн за 1 дол. США);
- 661838,21дол. США - сума 3% річних на прострочену суму процентів згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року (що еквівалентно 18781842,61 (вісімнадцять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок дві грн 61 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн за 1 дол. США).
та компенсацію витрат ПОЗИВАЧА по сплаті судового збору у розмірі 616700,00 грн.
2. СТОРОНИ за взаємною згодою домовились, що ВІДПОВІДАЧ-1 та ВІДПОВІДАЧ-3 приймають на себе обов'язок солідарно сплатити на користь ПОЗИВАЧА грошові кошти у сумі 8632204,88 доларів США (що еквівалентно 244 967 291,11 (двісті сорок чотири мільйони дев'ятсот шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна грн. 11 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн. за 1 дол. США) та 499 655 261, 86 грн, яка включає:
- 6981266,67 дол. США - сума у вигляді заборгованості по простроченим процентам за Кредитним договором за період з 11.09.2017 року (дата набуття права вимоги за кредитом Новим кредитором) по 30.04.2018 року включно (що еквівалентно 198116472,95 (сто дев'яносто вісім мільйонів сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дві грн. 95 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн за 1 дол. США);
- 323581089,55 грн - сума у вигляді пені на прострочену суму основної простроченої заборгованості за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року включно;
- 176074172,31грн - сума у вигляді пені на прострочену суму відсотків за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року;
- 989100,00 дол. США - сума у вигляді 3% річних на прострочену суму кредиту згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року включно (що еквівалентно 28068975,54 (двадцять вісім мільйонів шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 54 коп.) за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн. за 1 дол. США);
- 661838,21 дол. США - сума у вигляді 3% річних на прострочену суму процентів згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.09.2017 року по 30.04.2018 року (що еквівалентно 18781842,61 (вісімнадцять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок дві грн 61 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн. за 1 дол. США).
3. Протягом одного місяця з моменту затвердження ОСОБА_5 Господарським судом Донецької області, ВІДПОВІДАЧ-1 та ВІДПОВІДАЧ-3 зобов'язуються солідарно повністю виплатити ПОЗИВАЧУ грошові кошти у сумі 8 632204,88 доларів США (що еквівалентно 244967291,11 (двісті сорок чотири мільйони дев'ятсот шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто оду грн 11 коп.) гривень за курсом НБУ станом на 04.09.2018 року 28,378299 грн. за 1 дол. США) та 499655261,86 грн, зазначені у п. 2 ОСОБА_5.
4. СТОРОНИ за взаємною згодою домовились, що ВІДПОВІДАЧ-1 компенсує ПОЗИВАЧУ витрати по сплаті судового збору у розмірі 308350,00 грн, ВІДПОВІДАЧ-3 компенсує ПОЗИВАЧУ витрати по сплаті судового збору у розмірі 308350,00 грн.
5. Протягом одного місяця з моменту затвердження ОСОБА_5 Господарським судом Донецької області ВІДПОВІДАЧ-1 та ВІДПОВІДАЧ-3 зобов'язуються повністю виплатити ПОЗИВАЧУ компенсацію витрат по сплаті судового збору у розмірах, зазначених у п. 4 ОСОБА_5.
6. ВІДПОВІДАЧ-1, ВІДПОВІДАЧ-3 мають право достроково виконати зобов'язання за цією ОСОБА_5, при цьому ПОЗИВАЧ зобов'язується приймати таке дострокове виконання.
7. Днем сплати ВІДПОВІДАЧЕМ-1, ВІДПОВІДАЧЕМ-3 грошових коштів та компенсації витрат по сплаті судового збору вважатиметься день зарахування коштів на банківський рахунок ПОЗИВАЧА.
8. ОСОБА_5 набуває чинності з дати її затвердження Господарським судом Донецької області і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
9. У випадку, якщо в процесі виконання даної мирової угоди відбудуться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї зі СТОРІН, то ОСОБА_5 зберігає силу для правонаступника такої СТОРОНИ.
Закрито провадження у справі №905/943/18 за позовом АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» до ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» та ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 7910004,87 доларів США та 499655261,86грн.
Повідомлено сторін, що у разі невиконання відповідачем-1, відповідачем-3 зобов'язань, передбачених п. 2, п.3, п. 4, п. 5 даної мирової угоди, позивач має право пред'явити ухвалу Господарського суду Донецької області про затвердження даної мирової угоди до примусового виконання шляхом подання відповідної заяви до органів або осіб, які здійснюють примусове виконання рішень(т.5, а.с.209-211).
Ухвала місцевого господарського з посиланням на статті 192,193,231 ГПК України мотивована тим, що мирова угода не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін та фактичним обставинам справи, а також вона підписана уповноваженими на те представниками сторін.
East West United Bank S.A. із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та 01.02.2019 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі № 905/943/18 про затвердження мирової угоди та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.6,а.с.7-14).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржуваною ухвалою вирішується питання, яке стосується його інтересів, а саме: неможливість отримання повної сплати боргу від першого відповідача як боржника скаржника за договором позики від 28.06.2013. Скаржник вважає, що в силу незаконного затвердження мирової угоди позивач як один із кредиторів першого відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом (іншим кредитором) у черговості стягнення коштів з відповідача. Також скаржник вважає, що умови мирової угоди суперечать ч.1 ст. 192 ГПК України, оскільки мирова угода не містить взаємних поступок.
У відзиві на апеляційну скаргу від 19.02.2019 ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/943/18. При цьому вказує на те, що оскаржуваною ухвалою врегульовано спір, що виник стосовно виконання відповідачами зобов'язань перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії від 07.12.2012 №37-Н/12/66АЮО, скаржник не є стороною жодного з правочинів, з приводу виконання яких виник спір між сторонами спору в даній справі. На думку 1-го відповідача, якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, то такі посилання, виходячи з приписів статей 17,254 ГПК України не можуть бути достатньою підставою для відкриття апеляційного провадження. Також, 1-й відповідач вважає, що рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та/або обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині такого рішення міститься висновок суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Оскільки оскаржуваним судовим рішенням жодним чином не вирішено питання про права, інтереси та обов'язки апелянта, між ним та сторонами спору не існує правового зв'язку, то апеляційне провадження підлягає закриттю (т.6, а.с.169-175).
ПрАТ «ШУ «Покровське» у відзиві на апеляційну скаргу від 19.02.2019 також просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. на ухвалу місцевого господарського суду та зазначає, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 19.09.2018 не вирішено питання про права, обов'язки та/або інтереси апелянта (т.6, а.с.196-202).
АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» у відзиві від 27.02.2019 також просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/943/18. Підстави для закриття провадження у справі аналогічні тим, що викладені у відзиві ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (т.6, а.с.222-228).
У заяві від 06.03.2019 скаржник зазначає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання щодо охоронюваного законом інтересу Est West United Bank S.A., який полягає у «прагненні до користування конкретним матеріальним благом». Таким матеріальним благом є грошові кошти, які апелянт має право отримати від 1-го відповідача за договором позики від 28.06.2013 на суму до 500000000 доларів США.
Скаржник вважає, що вирішення оскаржуваною ухвалою його інтересу полягає у тому, що в силу затвердженої мирової угоди позивач як один із кредиторів 1-го відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом (іншим кредитором) у черговості стягнення коштів з відповідача. Кошти, які у безспірному порядку мають бути сплачені 1-м відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, могли б бути використані 1-м відповідачем на погашення боргу перед апелянтом за договором позики, якби не мало місця затвердження мирової угоди у даній справі.
Апелянт також зазначає, що затвердження оскаржуваною ухвалою мирової угоди ставить апелянта у нерівне становище перед позивачем, а отже порушує гарантований п. 6 статті 3 ЦК України принцип справедливості і добросовісності. Необґрунтованість переваг виражається в тому, що процес стягнення з 1-го відповідача заборгованості за договором позики був ініційований апелянтом значно раніше у часі, ніж звернення позивача з позовом у даній справі. Однак, позивач у даній справі отримав повне задоволення своїх вимог шляхом укладення мирової угоди, а борг апелянта до теперішнього часу залишається не стягнутим, хоча ще 19.06.2017 апелянт звернувся до Лондонського міжнародного арбітражного суду за захистом свого порушеного права. Крім того, зазначає, що 1-й відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується копією балансу ПрАТ "Донецьксталь" - Металургійний завод" за ІІ квартал 2018 року, а умови мирової угоди погіршують його ще більше (т.7, а.с.1-5).
12.03.2019 представником East West United Bank S.A. подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В. (т.7, а.с.33,34)
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі №905/943/18 визнано необґрунтованою заяву East West United Bank S.A. про відвід колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., при розгляді справи № 905/943/18; зупинено апеляційне провадження у справі 905/943/18 до вирішення питання про відвід колегії суддів; передано справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (т.7, а.с.53-56).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у даній справі відмовлено у задоволенні заяви East West United Bank S.A. про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В. у справі № 905/943/18 (т.7,а.с.74-77).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.03.2019 у даній справі поновлено апеляційне провадження у справі №905/943/18 за апеляційною скаргою East West United Bank на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/943/18 та призначено справу до розгляду (т.7,а.с.78-79).
27.03.2019 скаржником подано до суду апеляційної інстанції заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в якій він просить долучити до матеріалів справи паперову копію електронного листа представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018 з додатком та його переклад.
Також, апелянтом 27.03.2019 подані додаткові пояснення, в яких скаржник зазначає, що зв'язок між оскаржуваною ухвалою й інтересом апелянта є очевидним, оскільки позивач, як один із кредиторів 1-го відповідача отримав необґрунтовану перевагу перед апелянтом у черговості стягнення коштів з відповідача. Кошти , які в безспірному порядку першочергово мають бути сплачені 1-м відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, могли б бути використані ним на погашення боргу перед скаржником за договором позики, за умови не затвердження мирової угоди. Скаржник вважає, що сторони у поданих суду відзивах звужують тлумачення щодо порушеного інтересу апелянта, посилаючись на те, що в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання про інтерес апелянта; таке звуження, на думку апелянта, суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також вважає, що питання про закриття або відмову у закритті провадження повинно вирішуватись на заключній стадії апеляційного розгляду під час ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги. Апелянт також вважає, що мирова угода, затверджена оскаржуваною ухвалою суду від 19.09.2018, не відповідає вимогам закону, оскільки передбачає стягнення відсотків за кредитом, нарахованих за періоди після закінчення строку повернення кредиту. Укладення 1-м відповідачем мирової угоди є зловживанням своїм процесуальними правами.
Крім того, 27.03.2019 заявником апеляційної скарги подано клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна», ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» документ, який містить актуальні дані про виконання мирової угоди від 18.09.2018, яка затверджена в межах справи №905/943/18. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що невиконання мирової угоди є додатковим підтвердженням відсутності у позивача та 1-го відповідача реального наміру її виконувати. Тобто, укладаючи мирову угоду, сторони насправді керувались іншою метою, як-то зміни черговості виконання 1-м відповідачем своїх зобов'язань перед іншими кредиторами за допомогою обов'язкової сили судового рішення.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі № 905/943/18 про затвердження мирової угоди і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Крім того, зазначив, що: за умовами отриманого ним листа від представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018 апелянту були запропоновані гірші умови щодо погашення заборгованості 1-го відповідача у порівнянні з умовами для позивача за мировою угодою, що свідчить про порушення права на рівне ставлення до кредиторів 1-го відповідача; умови мирової угоди є незаконними, оскільки спрямовані на штучне позбавлення активів 1-го відповідача.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. Заперечив проти заявлених клопотань скаржника. При цьому зазначив, що всі клопотання апелянта подані з пропуском строку, встановленого ГПК України, а отже мають бути залишені судом апеляційної інстанції без розгляду. Крім того, зазначив, що мирова угода не виконана, позивач не звертався до органів виконавчої служби. Також звернув увагу на те, що, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не вирішив питань щодо прав або інтересів апелянта, оскільки скаржник не є учасником жодного з правочинів, укладених між сторонами спору в даній справі.
Представник 1-го відповідача також просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, заперечив проти заявлених клопотань та заяв скаржника та просив залишити їх без розгляду на підставі статті 118 ГПК України з підстав, пропуску строку на їх подання.
2-й та 3-й відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркуша ухвали суду апеляційної інстанції від 20.03.2019, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, і відсутність процесуальних строків для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників 2-го та 3-го відповідачів за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу Est West United Bank S.A. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, чинним законодавством звужено до учасників такої справи та осіб, права та інтереси яких порушені оскаржуваним рішенням, задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб.
Тобто, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
За таких обставин при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та обов'язки, апеляційний господарський суд, відкривши апеляційне провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
У разі, якщо апеляційним господарським судом буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалися, зазначене в силу положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття апеляційного провадження.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.
Відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес скаржника (у даному випадку стосовно скасування ухвали про затвердження мирової угоди) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.
З матеріалів справи вбачається, що з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 19.09.2018 у даній справі звернувся East West United Bank S.A., який не є стороною у даній справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржуваною ухвалою вирішується питання, яке стосується його інтересів, а саме: неможливість отримання повної сплати боргу від першого відповідача як боржника скаржника за договором позики від 28.06.2013. Скаржник вважає, що в силу незаконного затвердження мирової угоди позивач як один із кредиторів першого відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом (іншим кредитором) у черговості стягнення коштів з відповідача. Також скаржник вважає, що умови мирової угоди суперечать ч.1 ст. 192 ГПК України, оскільки мирова угода не містить взаємних поступок.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 №9-пз зазначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Позивач у даній справі скористався своїм конституційним правом та звернувся до місцевого господарського суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням відповідачами умов договору про відкриття кредитної лінії від 07.12.2012 №37-Н/12/66/ЮО та договорів поруки.
Скаржник не наводить жодних доводів, які б свідчили про відсутність у позивача права на судовий захист та відсутність вимог до відповідачів, зокрема, 1-го відповідача.
За приписами частини 7 статті 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, приписами Господарського процесуального кодексу України сторонам на стадії судового розгляду надано право укласти мирову угоду, яке не обмежено наявністю або відсутністю у боржника (відповідачів у справі) вимог перед інших кредиторами, які не є учасниками спору.
Заявник апеляційної скарги не спростовує факту наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем, а лише вказує на те, що позивач як один із кредиторів першого відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом (іншим кредитором) у черговості стягнення коштів з відповідача.
Крім того, як зазначив представник скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції, East West United Bank S.A. також скористався своїм правом на судовий захист та 19.06.2017 звернувся до Лондонського міжнародного арбітражного суду з позовом до 1-го відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, який дотеперішнього часу не вирішений.
З наведеного вбачається, що кожен з кредиторів 1-го відповідача (позивач та заявник апеляційної скарги) скористалися своїм правом на судовий захист. Однак, відсутність вирішеного судом спору між апелянтом та 1-м відповідачем не може свідчити про відсутність можливості вирішення спору між позивачем та 1-м відповідачем, оскільки вимоги чинного законодавства України не визначають черговості вирішення судових спорів до одного боржника різними кредиторами.
Скаржник без будь-якого правового обґрунтування надає собі переважне право на отримання коштів від 1-го відповідача в рахунок погашення заборгованості за договором позики за наявності у останнього заборгованості перед позивачем.
Доводи апелянта, що кошти, які мають бути сплачені 1-м відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед апелянтом за договором позики, якби не мало місця затвердження мирової угоди у даній справі, жодним не підтвердженні будь-яким правовими нормами та є виключно його припущеннями.
Так, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
Отже, перший відповідач за наявності заборгованості перед декількома кредиторами самостійно визначає порядок погашення заборгованості перед кожним з них та жоден з кредиторів не може вплинути на дії такого суб'єкта господарювання (боржника), оскільки він є вільним у своїй господарській діяльності з контрагентами, а його відносини з іншими контрагентами не створюють жодної черговості у погашенні заборгованості.
Доводи апелянта щодо порушення черговості задоволення заборгованості відповідача перед його кредиторами також не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки лише Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначена черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів, та, відповідно, черговість задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Таким чином, будь-який суб'єкт господарювання є вільним у своїй господарській діяльності з контрагентами, а його відносини з іншими контрагентами не створюють жодної черговості у погашенні заборгованості, а отже доводи скаржника не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України
Крім того скаржник посилається на те, що укладення 1-м відповідачем мирової угоди є зловживання ним своїми процесуальними правами на шкоду третім особам - іншим кредиторам, в тому числі апелянту.
Суд апеляційної інстанції також не приймає ці доводи, оскільки у разі, якщо б місцевим господарським судом у даній справі було ухвалено рішення на користь позивача, рішення суду підлягало би виконанню відповідачем у встановленому законом порядку. Таким чином, як рішення суду про задоволення позову так і ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчими документами та підлягають обов'язковому виконанню в порядку, визначеному вимогами чинного законодавства.
При цьому, у будь-якому випадку відповідач свою господарську діяльність здійснює самостійно у відповідності до положень цивільного і господарського законодавства, якими, як зазначено вище, не встановлено черговості задоволення вимог кожного з кредиторів боржника.
Таким чином, особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 76,77 ГПК України, порушення його прав та охоронюваним законом інтересів оскаржуваним судовим рішенням на момент його прийняття.
Також, в ухвалі Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 не містяться судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, за таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду, яка є предметом оскарження, на момент її прийняття не стосувалась прав, інтересів та обов'язків West United Bank S.A.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у даній справі прав, інтересів та обов'язків East West United Bank S.A. на момент її прийняття, не вбачає правових підстав для перегляду судового рішення, прийнятого 19.09.2018.
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Також суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання скаржника про витребування додаткових доказів та заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а також додаткові пояснення від 27.03.2019 з огляду на таке.
Відповідно до статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до частин 1,2 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 266 ГПК УКраїни особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно зі статтею 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
У відповідності до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що заява, клопотання та додаткові пояснення East West United Bank S.A. подані після відкриття першого судового засідання, тобто в порушення ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 266 ГПК України, та особою, права інтереси та (або) обов'язки якої суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не вирішував, тобто особою, яка не має права апеляційного оскарження, колегія суддів залишає вказані клопотання та заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою East West United Bank S.A. не може бути здійснене та підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 129, 233 - 236, 254, 264, 266, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/943/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 01.04.2019.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза