проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"01" квітня 2019 р. Справа № 922/1450/18
Суддя-доповідач ОСОБА_1 Приватного підприємства «Магніт+», м. Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2019 (суддя Калантай М.В.), ухвалене у м. Харкові, повний текст якого складений 28.01.2019,
у справі №922/1450/18
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДКОМ”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Магніт +”, м. Харків,
про стягнення 426486,87грн,
та за зустрічним позовом: ПП “Магніт +”, м. Харків,
до відповідача: ТОВ “ФУДКОМ”, м. Київ,
про розірвання договору
24.05.2018 ТОВ “ФУДКОМ” звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП «Магніт+», у якому просив стягнути з 426486,87 грн, з яких: 328092,85грн суми неповернутого авансу, 82516,57грн штрафу, 12750,60грн інфляційних втрат , 3126,85грн 3% річних (т.1, а.с. 4-126).
13.07.2018 ПП «Магніт+» звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ТОВ «ФУДКОМ» про розірвання договору поставки від 28.02.2017 №F4600042630, укладеного між ТОВ «ФУДКОМ» та ПП «Магніт+» (т.1, а.с.130-139).
Ухвалою від 23.07.2018 прийнято зустрічну позовну заяву ПП "Магніт +" до спільного розгляду з первісним позовом у справі №922/1450/18. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом (т.1, а.с. 127,128).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2019 первісний позов задоволено частково; стягнуто з ПП "Магніт+" на користь ТОВ " ФУДКОМ" 328092,85грн суми неповернутого авансу, 82516,57грн штрафу, 6159,14грн судового збору; в іншій частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.03.2019 повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, визначений судом, а саме: не надано доказів сплати судового збору ( т.2, а.с. 81-84).
20.03.2019 ПП «Магніт+» вдруге звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області в частині задоволення первісного позову та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, зустрічний позов задовольнити; до розгляду справи по суті зупинити дію оскаржуваного рішення.
Одночасно скаржник просить визнати поважними причини пропуску на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2019 у справі №922/1450/17 та поновити пропущений строк, оскільки вперше рішення було оскаржено у строк, визначений нормами процесуального права. Однак копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги ПП «Магніт +» без руху він не отримував, що позбавило його можливості усунути недоліки у строк, визначений судом.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 256 Господарського кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 16.01.2019, повний текст якого складений 28.01.2019, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 17.02.2019.
Зі змісту ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у даній справі вбачається, що ПП «Магніт+» вперше звернувся з апеляційною скаргою 13.02.2019, тобто у межах строку на апеляційне оскарження (т.2, а.с.61).
Вдруге з апеляційною скаргою ПП «Магніт+» звернулось до суду апеляційної інстанції 20.03.2019, після повернення апеляційної скарги ПП «Магніт+» ухвалою Східного апеляційного господарсько суду від 14.03.2019.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992).
Розглянувши подане відповідачем за первісним позовом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зважаючи на незначний пропуск строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 ГПК України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін суд апеляційної інстанції вважає, що строк ним пропущений з поважних причин.
Також скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду справи у суді апеляційної інстанції з посиланням статтю 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору.
Згідно з підпунктами 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018рік” встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2018 року складає - 1762,00 гривень.
При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у сумі 6398,73грн, про що свідчить платіжне доручення від 03.05.2018 №2603930 та, що відповідає приписам підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (т.1, а.с.11).
Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.
При поданні зустрічного позову ПП «Магніт+» сплачений судовий збір у сумі 1762,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2018 №15, що також відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір» (т.1, а.с. 134).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.
Як зазначено вище, рішенням суду першої інстанції від 16.01.2019 первісні позовні вимоги ТОВ “ФУДКОМ” задоволені частково та стягнуто з відповідача в загальному розмірі 410609,42 грн.
Отже, з урахуванням вимог апеляційної скарги за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 11881,71грн.
Натомість, до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, скаржник з посиланням на статтю 8 Закону України “Про судовий збір” просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктами 1,2 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ПП «Магніт+» не відноситься до категорії осіб, визначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. За таких обставин, відповідач за первісним позовом у розумінні статті 8 Закону України “Про судовий збір” не має права на відстрочення сплати судового збору.
Крім того, скаржником не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 76 ГПК України, які б свідчили про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, або інших доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", зазначено, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті Конвенції.
Зважаючи на те, що відстрочення судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ПП «Магніт+» про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статі 258 ГПК України та статті 4 Закону України “Про судовий збір”, а саме: без доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ПП «Магніт+» слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Магніт+» на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2019 у справі №922/1450/18 залишити без руху.
2. Встановити Приватному підприємству «Магніт +» десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Л.І. Бородіна