Справа № 405/4505/16-а
6-а/405/5/19
28.03.2019 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Фришко А.Ю.
заявника : ОСОБА_1
представника відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб1єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, впорядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградський області, як відповідачем, щодо невиконання у повному обсязі судового рішення.
Свою заяву мотивує невиконанням відповідачем постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4505/16-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року, про зобов'язання перерахувати пенсію позивачу, а також, ігноруванням відповідачем ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2016 року по даній справі про роз'яснення названого судового рішення, якою суд роз'яснив, що у зв'язку із підвищенням однієї з основних складових заробітної плати військового прокурора, від розміру якої залежить розмір інших виплат, надбавок, премій, доплат тощо, що вираховуються у відсотковому значенні від посадового окладу, що має бути розраховано пенсійним органом шляхом корегування цих додаткових виплат, застосовуючи коефіцієнт загального підвищення посадового окладу. Також зазначає, що відповідач при перерахуванні пенсії взяв до уваги лише новий посадовий оклад, зробивши перерахунок пенсії у розмірі 90% від суми заробітку виключно на величину різниці між новим посадовим окладом (2 468,00 гр.) та попереднім посадовим окладом (2 040,00 гр.) х 90%, тоді як відповідно до ухвали суду про роз'яснення судового рішення відповідач повинен був застосувати коефіцієнт загального підвищення посадового окладу до усіх складових заробітної плати.
Форма і зміст заяви відповідає вимогам ст. 383 КАС України.
Підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження у справі з наданих до суду матеріалів не вбачається.
Враховуючи вимоги ст. 383 КАС України суд визнав за необхідне здійснити розгляд та вирішення даної заяви у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Заявник в судовому засіданні підтримав вимоги заяви, надав суду додаткові пояснення та посилаючись на викладені в них обставини, просив визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача, щодо невиконання ним у повному обсязі судового рішення у справі № 405/4505/16-а.
Представник відповідача в судовому засіданні надала заперечення проти заяви, в яких просила відмовити заявнику в її задоволенні, зазначивши, що постанова суду з урахуванням ухвали про її роз'яснення виконана в повному обсязі відповідно до резолютивної частини.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні правовідносини на підставі яких суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4505/16-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі.
Визнано неправомірними дії Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1858 вих-16 про посадовий оклад з розрахунку 90% із середнього заробітку, без обмеження граничним розміром, та скасовано рішення Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 26.05.2016 року № 171521 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язано Кіровоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-III «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру») на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1858 вих-16 про посадовий оклад, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 24.05.2016 року.
Судове рішення набрало законної сили 01.11.2016 року та підлягає виконанню. Касаційне провадження - не здійснюється.
На виконання зазначеного судового рішення 26.12.2016 року Ленінським районним судом міста Кіровограда було видано виконавчий лист про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-III «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру») на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1858 вих-16 про посадовий оклад, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 24.05.2016 року.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 19.12.2018 року, яка набрала законної сили, по справі № 405/4505/16-а, замінено сторону виконавчого провадження (боржника) Кіровоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40385148) його правонаступником - ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, поштовий індекс 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а).
Названий вище виконавчий документ пред'явлено до ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області для виконання - 16.01.2019 року у межах 3-річного строку на пред'явлення виконавчого документу.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Крикун О.М. від 17.01.2019 року, на підставі названого виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 58107792, яке до теперішнього часу не виконано.
Листом від 04.03.2019 оку. № 4744/08-02 відповідач повідомив позивача про повне виконання, як на його думку, рішення суду з урахуванням ухвали суду про його роз'яснення.
Дослідивши матеріали справи, у т.ч. лист відповідача від 04.03.2019 року із врахуванням позиції відповідача, суд не може погодитись з твердженням відповідача про повне виконання рішення суду.
Зокрема, при перерахунку пенсії, який відповідач був зобов'язаний зробити за вказаним судовим рішенням, відповідач не застосував коефіцієнт загального підвищення посадового окладу до інших складових (надбавки, доплати, премії, допомоги, індексації, тощо), вказаних у наявній в пенсійній справі позивача довідці № 1981 від 14.12.2010 року, розмір яких залежить від розміру посадового окладу.
Відповідач взяв до уваги лише новий посадовий оклад, зробивши перерахунок пенсії у розмірі 90% від суми заробітку виключно на величину різниці між новим посадовим окладом (2 468,00 гр.) та попереднім посадовим окладом (2 040,00 гр.) х 90%.
Відповідач не виконав у повному обсязі судове рішення в частині покладеного на нього обов'язку застосувати коефіцієнт загального підвищення посадового окладу до інших видів виплат. В даному випадку підставою для перерахунку пенсії була не зміна надбавки, а саме зміна посадового окладу, що і тягне за собою вищевказаний механізм перерахунку пенсії, який був вказаний в Ухвалі Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.11.2016 року про роз'яснення рішення суду.
Таким чином, відповідачем проігноровано ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.11.2016 року по справі № 405/4505/16-а, якою відповідачу судом, який ухвалив рішення у справі було роз'яснено порядок виконання постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4505/16-а, про те, що перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-III «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, - слід здійснити з 24.05.2016 року на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1858 вих.-16 та з урахуванням інших складових заробітної плати сум виплат, надбавок, доплат, премій, допомог, індексацій, визначених у наявній в пенсійній справі ОСОБА_1 довідки, виданої військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону від 14.12.2010 року за вихідним № 1981, із збереженням проценту для перерахунку пенсії від заробітку - 90%, без обмеження граничного розміру пенсії.
Також в мотивувальній частині названої ухвали суд роз'яснив механізм перерахунку пенсії, вказавши:
«…Судом враховано, що виконання зазначеного рішення є утрудненим для виконання відповідачем, оскільки останньому незрозуміло чи належить за даним судовим рішенням, яким задоволено вимоги позивача про перерахунок пенсії, здійснювати позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії лише на підставі виданої позивачу довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1860 вих.-16 про новий посадовий оклад, що був визначений на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року, чи такий перерахунок пенсії та її подальша виплата має здійснюватися відповідачем позивачу на підставі вищевказаної довідки та з урахуванням даних про фактично отримувані позивачем виплати на умови оплати праці, що існували на час звільнення позивача з роботи, інформація про які міститься в матеріалах пенсійної справи, зокрема, в довідці № 1983 від 14.12.2010 року, з якої позивачу було здійснено попередній перерахунок та виплату позивачу пенсії.
Як встановлено постановою суду в даній справі, яка набрала законної сили, позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 -XII від 05.11.1991 року, (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з ч.12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч.17 ст. 50-1 названого Закону, в редакції чинній на момент призначення позивачеві пенсії, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Довідка військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року № 18-1860 вих-16 для перерахунку пенсії була видана позивачеві в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2015 року № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505», за змістом якої підвищився посадовий оклад військового прокурора, з якого обраховувалася пенсія, тобто, підвищилася одна з основних складових заробітної плати військового прокурора, від розміру якої залежить розмір інших виплат, надбавок, премій, доплат тощо, що вираховуються у відсотковому значенні від посадового окладу, що має бути розраховано пенсійним органом шляхом корегування цих додаткових виплат, застосовуючи коефіцієнт загального підвищення посадового окладу. …».
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач на виконання вище названого судового рішення має самостійно вирахувати коефіцієнт загального підвищення посадового окладу шляхом ділення значення розміру нового посадового окладу на значення розміру старого посадового окладу.
За розрахунками заявника загальний коефіцієнт підвищення його посадового окладу становить - 1,20 (2468 грн. (новий посадовий оклад) : 2040 грн. (старий посадовий оклад) = 1,20).
Відповідно до роз'яснення рішення суду (ухвала Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.11.2016 року по справі № 405/4505/16-а), надалі відповідач-пенсійний орган має застосувати при перерахунку пенсії позивача загальний коефіцієнт підвищення посадового окладу до інших виплат (надбавок, премій, доплат тощо), які наведені у довідці заявника, виданій йому військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону від 14.12.2010 року за вихідним № 1981 (яка наявна в пенсійній справі позивача), із збереженням проценту для перерахунку пенсії від заробітку - 90%.
Також, суд враховує позицію державної виконавчої служби, яка кореспондується з позицією позивача, щодо не виконання відповідачем у повному обсязі рішення суду.
Зокрема встановлено, що постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Крикун О.М. від 18.02.2019 року, залишеною без змін ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі № 340/546/19, через невиконання відповідачем без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, на відповідача - суб'єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Кіровоградській області в межах виконавчого провадження № 58107792 накладено штраф - 5 100 грн.; зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вказана постанова державного виконавця проігнорована відповідачем.
З огляду на таку бездіяльність відповідача державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Крикун О.М. постановою від 19.03.2019 р. за повторне невиконання відповідачем без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, на відповідача - суб'єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Кіровоградській області в межах виконавчого провадження № 58107792 накладено штраф - 10 200 грн.; зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вказана бездіяльність відповідача не може вважатися правомірною.
Таким чином, незважаючи на вищевикладені обставини та наявність ухвали суду про роз'яснення Постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4405/16-а, дане рішення суду залишається невиконаним відповідачем.
Статтею 248 КАС України визначено, що ухвала, яка викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 241, 248 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, які є взаємопов'язаними між собою та такими, що мають виконуватися відповідачем у їх системному зв'язку.
В силу приписів ст.248 КАС України суд не погоджується з позицією відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо виконання, як на його думку, рішення суду та ухвали суду про роз'яснення рішення, а саме, її резолютивної частини, без урахування та всупереч зазначених в її мотивувальній частині мотивів, виходячи з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу про роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з вимогами ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, однією з причин та умов, що сприяли у даному випадку порушенню закону, є невірна позиція відповідача, відповідно до якої ним, в порушення вимог ст.ст. 241, 248, 370 КАС України, береться до виконання лише резолютивна частина судового рішення та залишається поза увагою мотивувальна частина цього рішення.
Отже, судом встановлено, що у даній справі рішення суду у повному обсязі суб'єктом владних повноважень - відповідачем до теперішнього часу не виконано, а порушене право позивача на пенсійне забезпечення, не зважаючи на існування судового рішення про перерахунок пенсії, не поновлено.
Також, суд погоджується із позицією заявника, що із урахуванням фактично виплачених йому відповідачем сум, останній має розрахувати та додатково виплатити заборгованість позивачу за період з 24.05.2016 року по 31.01.2019 року включно.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.5 ч.3 ст. 2 КАС України одною з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював ЄСПЛ, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. При виконанні рішень адміністративних судів не на користь суб'єкта владних повноважень, останній, як правило, безпідставно ухиляється від виконання або зловживає своїми процесуальними правами, в той час, як виконавча служба не завжди здатна забезпечити належне примусове виконання цих рішень. Такий стан речей значно знижує авторитетність судів у суспільстві і перетворює їх на недієвий інститут. Адже будь-який судовий процес повинен завершуватися реалізацією прийнятого рішення.
За приписами ч.5 ст. 372 КАС України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У рішенні в справі «Олсон проти Швеції» Європейський суд з прав людини сформулював вимогу чіткого визначення меж дискреційних повноважень, а саме: «Закон, яким надаються повноваження певним органам державної влади, має бути таким, щоб обсяг повноважень та спосіб їх застосування були зазначені з достатньою чіткістю та при цьому враховувалась легітимна мета того чи іншого вживаного заходу в тій чи іншій ситуації, щоб надати індивіду адекватний захист від свавільного втручання».
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 року «Афанасьєв проти України» вказав, що спосіб захисту, що вимагається в ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - повинен бути «ефективним» як у законі так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року (пункт 70) по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), суд наголосив на важливості принципу «належного урядування», відповідно до якого в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Крім того, у висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема передбачає, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.
У Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Відповідно до приписів ст. 6 та ст. 7 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
З огляду на вищезазначені норми національного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, єдиним ефективним способом захисту та поновлення порушених прав позивача через невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, навіть після надання роз'яснення цього рішення судом який його ухвалив, суд вважає визнання протиправними рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо невиконання ним у повному обсязі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4405/16-а та ухвали від 25.11.2016 року про роз'яснення рішення суду з направленням даної ухвали для усунення порушень закону відповідачу.
Керуючись ст. ст. 383 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання у повному обсязі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року по справі № 405/4505/16-а, провадження № 2а/405/97/16.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_4