Справа № 404/497/19
Номер провадження 3/404/180/19
29 березня 2019 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Загреба Ірина Віталіївна, за участю прокурора Солопова В.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер ПП - 33248000678 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, депутата Кіровоградської районної ради, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: м. Кропивницький, просп.Перемоги, 12АДРЕСА_1, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався,
- за ст.172-6 ч.1 КУпАП,
ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування в розумінні Закону «Про запобігання корупції», а саме: особою, зазначеною у підпункті «б» пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону, являючись депутатом Кіровоградської районної ради Кіровоградської області, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону, з урахуванням пункту 6 розділу II Закону №1975-VIII від 23.03.2017 року, пункту 1 Рішення НАЗК №2 від 10.06.2016 року, вчасно не подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, натомість подав вказану декларацію лише 11.10.2018 року о 14.55 год., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ст.172-6 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1, якому систематично направлялися повістки про виклик до суду за адресою місця проживання зазначеною у протоколі, до суду не з'явився, конверти з повістками про виклик до суду повертаються по закінченню терміну зберігання.
При цьому, привід особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також не виконано без поважних причин, як вбачається з матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, із яким ознайомився ОСОБА_1 вказано його місце проживання, а також повідомлено його про місце розгляду справи.
Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаною ним адресою і засобом мобільного зв'язку Кіровським районним судом м. Кіровограда будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Ігнорування викликів сприймаються судом як небажання останнього з'являтися до суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, а тому враховуючи стислі строки розгляду даної категорії справ та відповідність складеного протоколу вимогам ст.256 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1
Суддею відзначається те, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов'язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, згідно з яким «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження». Вказаним рішенням встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справах цивільної юрисдикції, а тому таке рішення не може за аналогією бути застосовано у кримінальних справах, оскільки відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Прокурор в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП підтримав, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП, а провадження відносно нього закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Водночас, заперечив проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1
Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали адміністративної справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Статтею 38 ч.5 КУпАП визначено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Так, згідно матеріалів адміністративної справи, адміністративне правопорушення було вчинено 01.04.2018 року об 00.00 годині, про що було складено адміністративний протокол, пов'язаний з корупцією серії №20/19 від 17.01.2019 року.
Разом з тим, постановою слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 від 19.12.2018 року кримінальне провадження №42018121010000066 від 05.06.2018 року розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ст.366-1 КК України, закрито у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
З наведеного вбачається, що оскільки 19.01.2019 року пройшов місяць з дня прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження від 19.12.2018 року, на ОСОБА_1 станом на 21.01.2019 року не може бути накладено адміністративне стягнення у зв'язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.
В статті 247 КУпАП зазначені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин, причому у визначених Кодексом строках розгляду справи.
Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини.
Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо...
При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов'язує його це зробити.
Тому, в разі наявності вищезазначених обставин, орган, що розглядає адміністративну справу не повинен встановлювати обставини, визначені в ст.280 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 була винесена 19.12.2018 року, а матеріали справи надійшли до суду лише 21.01.2019 року, то на момент розгляду справи сплинули строки накладення адміністративного стягнення і справа стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.38, ст.247, ст.172-6 ч.1 ст.ст.283-284 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 КУпАП провадженням закрити, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда І.В.Загреба