01 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/227/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Поштова, буд. 2,м. Іршава,Іршавський район, Закарпатська область,90100) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області , яким просить:
1.Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області протиправними щодо відмови у наданні ОСОБА_1 публічної інформації на інформаційний запит від 01 лютого 2019 року;
2.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 перші 10 сторінок документів на запит від 01 лютого 2019 року Ш№-30/0/4-19 на отримання публічної інформації безкоштовно, повідомити інформацію про конкретний розмір та способи сплати фактичних витрат на копіювання запитаної інформації та надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 01лютого 2019 року.
3.Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі.
4.Звільнити від оплати судового збору на підставі вимог ч. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
1. Позиції сторін
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 01 лютого 2019 року звернувся до відповідача з письмовим інформаційним запитом, в якому просив надіслати копії належно завірених документів, зокрема лист відділу в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Однак, відповідач листом від 07.02.2019 року №ПІ-30/0-124/0/63-19 відмовив у задоволенні запиту, оскільки інформація у виді запитуваних копій містить загальну кількість 13 сторінок, у зв'язку з чим слід відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів починаючи з першої сторінки по тринадцяту на загальну суму 54,21 грн. Проте, позивач наголошує, що дана відмова є протиправною з огляду на те, що перші десять сторінок запитуваної інформації згідно вимог чинного законодавства надаються безкоштовно.
13 березня 2019 року, на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову, де зокрема, зазначає, що у відповідності до вимог "Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію розпорядником якої є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.12.2016 р. №555 - відшкодуванню запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більше 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки. Таким чином, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини приходить до наступних висновків.
2. Обставини, встановлені судом.
Так, судом встановлено, що 01 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації (вхідний реєстраційний номер ПІ -30/0-124/0/63-19 від 07.02.2019 року) щодо надання належно завірених копій листа відділу у Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 01.02.2019 №ПІ-30/0/4-19.
За результатом розгляду вищезазначеного запиту позивача відповідач надав відповідь згідно листа від 07.02.2019 року № ПІ -30/0-124/0/63-19 та Рахунок №13 від 06.02.2019 року для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, а саме, в сумі 54,21 грн. за виготовлення копій 13 сторінок (а.с. 6-7).
Окрім того, судом встановлено, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року № 260/1351/18 в задоволенні аналогічного позову відмовлено
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року№ 857/2121/19 Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 260/1351/18 скасувано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Також Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року № 857/4265/18 Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі № 0740/928/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано. Постановлено прийняти нове рішення яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI зі змінами та доповненнями, (далі-Закон № 2939-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-VI).
Згідно ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Пунктом 6 ч. 1 статті 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI).
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону № 2939-VI, у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Частино 3 ст. 21 Закону № 2939-VI, розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
Суд зазначає, що механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами за запитом на інформацію визначено Порядком відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20 грудня 2016 року за № 555, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 січня 2017 року за № 26/29894 (далі-Порядок).
Згідно п. 3 Порядку, документи за запитом на інформацію надаються безкоштовно, зокрема, якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом, що не перевищує 10 сторінок.
Пунктом 4 Порядку передбачено, відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 грудня 2016 року № 555.
Суд вертає увагу, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом слугував невірний розрахунок ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вартості фактичних витрат на копіювання та друк, а також ненадання на запит позивача від 01.02.2019 року безкоштовних перших 10 сторінок відповіді.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що під фактичними витратами на копіювання та/або друк документів, маються на увазі усі витрати, що здійснюються при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших 10 сторінок.
Також, слід звернути увагу, що пунктом 3 Порядку, прямо передбачено надання безкоштовно документів за запитом, якщо запит про надання інформації, передбачає виготовлення копій документів обсягом, що не перевищує 10 сторінок.
Оскільки, інформація у виді запитуваних копій документів містила загальну кількість 13 сторінок, то позивачу необхідно було відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів тільки 3 (трьох) сторінок, а 10 перших сторінок, повинні були надаватися відповідачем безкоштовно.
Крім цього, у відповідності до п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29 грудня 2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших 10 сторінок.
При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших 10 сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв'язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом № 2939-VI та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.
Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, вважаємо, що належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.
Аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону № 2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.
Окрім того, за приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Свобода доступу до інформації Європейський суд з прав людини має доволі широке розуміння поняття «свобода доступу до інформації», яке висвітлено у справі Sdruzeni Jihoceske Matky проти Республіки Чехія № 19101/03, 2006 р. Судова практика трактує право на доступ до інформації як «таке, що має на меті в більшій мірі заборону на обмеження державою доступу особи до інформації, яку інші хочуть або можуть захотіти отримати"
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області невірно розраховано вартість фактичних витрат на копіювання та друк, а також не надано безкоштовно 10 сторінок із загальної кількості сторінок відповіді на запит від 01 лютого 2019 року, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в частині невірного розрахунку вартості фактичних витрат на копіювання та друк, а також ненадання безкоштовно перших 10 сторінок відповіді на запит від 01 лютого 2019 року,зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області безкоштовно надати інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, а також надати вірний розрахунок вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів для задоволення запиту від 01 лютого 2019 року.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги покликання відповідача - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.12.2016 року за № 555, оскільки вказаним нормативно-правовим актом визначено суто механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються передбаченими у них розпорядниками інформації.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 244, КАС України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 (вул. Поштова, буд. 2,м. Іршава,Іршавський район, Закарпатська область,90100) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2.Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 публічної інформації на інформаційний запит від 01 лютого 2019 року - протиправними.
3.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 перші 10 сторінок документів на запит від 01 лютого 2019 року Ш№-30/0/4-19 на отримання публічної інформації безкоштовно, повідомити інформацію про конкретний розмір та способи сплати фактичних витрат на копіювання запитаної інформації та надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 01лютого 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.
СуддяОСОБА_2