Іменем України
01 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/705/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
18 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, з такими вимогами:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 10790,58 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 01.11.2017 по сьогоднішній день працює у відповідача на посаді головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради.
Відповідач не здійснив виплату належної заробітної плати позивачу за листопад-грудень 2018 року, тим самим утворив заборгованість з її виплати.
Згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2019 № 690, згідно з табелем обліку робочого часу відпрацьовано за листопад 2018 року - 18 робочих днів, у грудні 2018 року - 20 робочих дня, таким чином відповідач повинен був сплатити позивачу заробітну плату в розмірі 10790,58 грн.
Таким чином, відповідач на протязі тривалого часу добровільно не сплачує належну позивачу заробітну плату у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (арк. спр. 1-2).
Відповідач надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі (а. с. 18).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Згідно трудової книжки від 08.04.2014 серія БТ-ІІ № 5045998 позивач з 01.11.2017 по сьогоднішній день працює в Сєвєродонецькій міській раді, на теперішній час займає посаду головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю (арк. спр. 7, 7 зв.).
Згідно розпорядження міського голови від 31.10.2017 № 406-К ОСОБА_1, прийнято з 01.11.2017 на посаду головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю (арк. спр. 8).
Згідно довідок Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 31.01.2019 № 690 та від 26.03.2019 № 1895, згідно табелю обліку робочого часу позивачем відпрацьовано за листопад 2018 року - 18 робочих днів, у грудні 2018 року - 20 робочих днів. Відповідач повинен був сплатити позивачу заробітну плату за листопад - грудень 2018 року в сумі 14131,16 грн. (арк. спр. 9, 19).
Доказів вчинення будь-яких дій на врегулювання питання виплати позивачу заборгованості по заробітній платі відповідачем суду не подано.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-В (зі змінами та доповненнями) закріплено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини другої статті 4 зазначеного Закону, для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Судом з наявних матеріалів справи встановлено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що за листопад-грудень 2018 року позивачу заробітна плата не виплачувалась, що свідчить про наявність заборгованості по заробітній платі за вказаний період, а також визнання відповідачем позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в наявності підстави стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 14131,16 грн.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві заробітну плату, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки у даній справі позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії (вимоги майнового характеру) задовольняються, а згідно частини першої статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради.
На підставі пункту 2 частини першої статті 371 КАС України, яким закріплено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду слід звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 93400, АДРЕСА_1) до Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 26204220, місце знаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 32) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.
Стягнути з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за листопад-грудень 2018 року в розмірі 14131,16 грн. (чотирнадцять тисяч сто тридцять одну гривню 16 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_2