Справа № 545/130/19
Провадження № 2/545/319/19
"28" березня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Нагорної І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,-
Позивач ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Будівельне управління №9 Полтаванафтогазбуд» та з 23.09.2014 року займала посаду інженера ОП та ТБ; з 11.08.2016 року - посаду інженера з ОТІ та ТБ за сумісництвом, а з 03.02.2017 року - посаду інженера з ОП та ТБ за основним місцем роботи. Після звільнення з роботи підприємство з нею на розрахувалось. Після звернення до суду, Полтавським районним судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» заборгованості заробітної плати в сумі 9745,65 грн. та 38045, 23 грн.
У зв'язку з тим, що судовий наказ відповідачем виконано лише 13.09.2019 року, порушено її право щодо вчасної виплати заробітної плати, а тому у неї виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.
Враховуючи вказане, просила стягнути якому просила стягнути з відповідача на її користь 84757, 40 грн., з яких: 75939, 90 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 8817,50 грн. - компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.01.2019 року було відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13.03.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явилась, в заяві до суду, просила позовні вимоги задовольнити, а справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від представника відповідача не надійшло, про причину неявки суд не повідомив. Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з чим суд на підставі ст.280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач з 23.09.2014 року працювала в Приватному акціонерному товаристві «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» на посаді інженера ОП та ТБ, з 11.08.2016 року на посаді інженера з ОТІ та ТБ за сумісництвом, а з 03.02.2017 р. на посаді інженера з ОП та ТБ за основним місцем роботи (а.с.14, 15 та а.с.2-4, 12-14 справи № 545/1086/18).
Станом на дату її звільнення 30.04.2018 року у підприємства перед нею існувала заборгованість зі сплати заробітної плати в сумі 9745,65 грн. та 38045.23, що підтверджується довідками ПАТ «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» від 07.05.2018 року (а.с.15 та а.с.3, 4 справи № 545/1086/18)
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В день звільнення з позивачем не було проведено розрахунок, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу. Заява розглянута, і 30.05.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області у справі №545/1086/18 видано судовий про стягнення з ПАТ «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» на її користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 47790 грн. 88 коп. Вказаний судовий наказ набрав законної сили 26.06.2018 року.
Вказаний судовий наказ виконано 13.09.2018 року, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2018 року. (а.с.23 справа №545/1086/18).
Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає за необхідне, для відновлення порушених прав та захисту законних інтересів позивача, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість 84757, 40 грн., з яких: 7 939, 90 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7 939,90 грн., 817,50 грн. - компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 8 817, 50 грн.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні слід обчислювати виходячи з такого розрахунку: лютий 2018 року - 3843,00 - 20 робочих днів; березень 2018 року - 366,00 грн.- 21 робочі дні. Середньоденна заробітна плата становить (3 843,00 гри. + 366,00 грн.) : 41= 102,65 гри.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
За період з січня 2015 року по вересень 2018 кількість робочих днів складає 919 днів.
Розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить: 102,65 грн. ? 919 днів = 94335,35 грн. - мінус податок на доходи фізичних осіб 18% 16980,40 грн. - мінус військовий збір 1,5% 1415,05грн. = 75939, 90 грн. - до виплати позивачеві.
Перевіривши правильність розрахунку, наведеного позивачем, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 75939,90 грн. Вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.117,237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст.47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2014 pоку у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 pоку у справі № 6-159цс13.
Вiдсутнiсть фiнансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст.117 КЗпП України(правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13). Відповідач як юридична особа і господарюючий суб'єкт повинен таким чином організовувати виробництво, щоб бути спроможним виплатити зарплату своїм працівникам, щонайменше тим, що звільнилися з роботи.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав».
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, «що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення,яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві:деякі інші права та інтереси,наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому,заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1».
Відповідно до вищезазначених норм матеріального права відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідач з січня 2015 року не виплачував позивачу заробітну плату. Станом на дату звільнення позивача - 30.04.2018 року сума заборгованості відповідача із сплати заробітної плати перед позивачем складала 47790,88 грн. Ці кошти в подальшому були стягнуті ПАТ «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» на користь позивача судовим наказом Полтавського районного суду Полтавської області від 30.05.2018 року у справі №545/1086/18. Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача компенсація втрати нею частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати з початку затримки виплати по день її звільнення
Розрахунок компенсації втрати позивачем частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати додасться до позовної заяви, судом перевірений (а.с.7-8 ).
Сума компенсації за несвоєчасно виплачену позивачем відповідачу заробітної плати становить 8817, 50 грн.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивача 84757, 40 грн., з яких: 75939, 90 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 75939,90 грн., 8 817,50 грн. - компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 8817, 50 грн.
На підставі норми ст.141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 847,57 гривень.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 84 757, 40 гривень, з яких: 75 939, 90 гривень - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 8 817, 50 гривень - компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» судовий збір на користь держави в сумі 847, 57 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте Полтавським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Найменування сторін.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Будівельне управління №9 «Полтаванафтогазбуд» місцезнаходження: вул. Шевченка, 1-а, с.Терешки Полтавського району Полтавської області), код ЄДРПОУ 01291471, р/р 26002612842200 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1
Суддя:Л. В. Шелудяков