29 березня 2019 року справа № 1140/2610/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1, вул. Гранітна,6, м. Кропивницький,25009
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Ак. Корольова,26, м. Кропивницький,25030
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2018 року №К-12294/0/2056/0/17-18;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі заяви від 28.04.2017р.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позов задоволено. Вказаним рішенням, зокрема:
- визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладену у листі №К-12294/0/2056/0/17-18 від 23.03.2018 року;
- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
28 березня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року щодо застосування висновків Верховного суду від 23.11.2018 р. в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою (вх. №5363 від 28.03.2019 року).
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
В даному ж випадку, суд не вбачає необхідності для проведення судового засідання та вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення судового рішення від 27.11.2018 року у письмовому проваджені.
У заяві про роз'яснення рішення зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області виконати рішення від 27 листопада 2018 року по справі №1140/2610/18 не є можливим, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач відноситься до земель комунальної форми власності.
Тобто, відповідач просить роз'яснити судове рішення в частині способу та порядку його виконання.
Розглядаючи вказану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної Вищим адміністративним судом України у постанові від 06.05.2010 року, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Представник відповідача в заяві фактично просить роз'яснити не рішення суду, а порядок його виконання, що призведе до зміни змісту судового рішення.
При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд зазначає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення в частині застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 254,248,256,293,295,297,374 КАС України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про роз'яснення рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.03.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2