20.03.2019 справа № 363/323/19
Іменем України
20 березня 2019 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді кримінальне провадження № 12018110150001127 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишгород Київської області, громадянина України, перебуваючого в цивільному шлюбі, на утримані має малолітню дитину 2013 року народження, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
До Вишгородського районного суду надійшов обвинувальний акт, згідно змісту якого, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 26.12.2018 року близько 22-47 год., перебуваючи поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_3 , помітив наглядно знайомого ОСОБА_6 , який в цей час розмовляв по мобільному телефону. В цей час, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном потерпілого, поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи, здоров'я потерпілого, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення.
Після чого, ОСОБА_5 , несподівано для потерпілого ОСОБА_7 , з метою подолання можливого опору останнього, застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме, несподівано завдав ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область правого ока, завдавши останньому фізичного болю та тілесні пошкодження, в результаті чого потерпілий впав на землю, при цьому із рук потерпілого на землю випав належний йому мобільний телефон «Ergo В500 First», чорного кольору.
Таким чином, заподіявши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: забій м'яких тканин обличчя. Гематома повік, контузія легкого ступеня, субкон'юктивальний крововилив правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном потерпілого, поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 відкрито заволодів мобільним телефоном «Ergo В500 First», чорного кольору та зник з місця вчинення злочину.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в розмірі 1 273,33грн.
Органом досудового слідства дії які вчинив ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не э небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Під час досудового розслідування між прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , 17.01.2019 року укладено угоду про визнання винуватості за участю захисника ОСОБА_4 .
Угода підписана сторонами та надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, ОСОБА_5 , зобов'язується беззастережно визнати себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України. Крім того, сторонами узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні суд встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкий злочин.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому були додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , як таку, що відповідає вимогам закону.
В судовому засіданні ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, надававши згоду на укладення угоди про визнання винуватості прокурора з ОСОБА_5 і матеріальних претензій не має.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 від 17.01.2019 року про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 186 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.01.2019 року накладено арешт мобільний телефон чорного кольору марки ERGO, модель В500 First, ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар», сім карту мобільного оператора МТС та карту пам'яті ємністю 8GB.
У зв'язку з тим, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба у відповідності до ч. 2 ст. 174 КПК України, суд вважає що існують вісі правові підстави його скасувати.
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 січня 2019 року між прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності адвоката ОСОБА_4 .
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому узгоджене по цій статті покарання у виді позбавлення воли строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Скасувати арешт з мобільного телефону чорного кольору марки ERGO, модель В500 First, ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар», сім карти мобільного оператора МТС та карти пам'яті ємністю 8GB, накладеного ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2019 року.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12018110150001127, після набрання вироку законної сили, а саме: мобільний телефон чорного кольору марки ERGO, модель В500 First, ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар», сім карту мобільного оператора МТС та карту пам'яті ємністю 8GB- повернути власнику.
Вирок може бути оскаржено з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1