Справа № 362/5181/18
Провадження № 2/362/664/19
01 квітня 2019 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Люкшиній Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею і відповідачем.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Зазначила, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Також, вони не ведуть спільного господарства.
Сторони в судове засідання не прибули, надали суду заяви у яких просили розглянути справу у їх відсутності; при цьому відповідач визнав позов.
Дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.
17 червня 2014 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 250, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 червня 2014 року (а.с. 3).
Сторони є батьками дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.2014 року (а.с. 6).
Позивач бажає розірвати шлюб, а відповідач проти цього не заперечує.
Клопотань про надання строку для примирення не заявлено.
Норми частин 3 і 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки із змісту позовної заяви встановлено, що шлюб між сторонами має формальний характер та сторони бажають його розірвати, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, що має істотне значення.
Норми статті 206 ЦПК України передбачають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, у зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі частини першої статті 142 ЦПК України, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110 - 112 СК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 142, 197, 198, 206, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстровано 17 червня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 250 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору, сплаченого при поданні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий