про повернення позовної заяви
29 березня 2019 року м. Київ № 320/959/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Аді»
про про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Аді» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень - червень 2018, вересень 2018, листопад 2018, січень 2019 у сумі 80 178,12 грн..
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Вказана ухвала отримана позивачем 15.03.2019, про що свідчать дані повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0113329656020.
27.03.2019 Управлінням Пенсійного Фонду України у місті Славутичі надано до суду матеріали, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019, а саме:
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області та відповідача по справі;
- документ на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти як голова комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області при прийнятті наказу № 36 від 04.09.2018;
- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками;
- клопотання про звільнення Управління ПФУ у місті Славутичі від сплати судового збору за подачу позовної заяви.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Проте, позивачем в обґрунтування зазначеного клопотання вказано лише про те, що відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на :
1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;
2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.
Разом з тим, згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного суду від 07.02.2018 у справі № 816/4693/15 з метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу (позовну заяву в даному випадку), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету, зокрема в частині видатків на оплату судового збору, атому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Проте, суд зазначає, що в даному випадку вказані позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на його сплату не свідчить про незадовільний майновий стан позивача або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити.
Проте, вимоги ухвали від 04.03.2019 у строк, встановлений судом, позивачем не виконані в повному обсязі, а саме не надано доказів сплати судового збору у сумі 1 921 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Позивач також не скористався наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків у разі його пропуску з поважних причин.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, оскільки позивачем у строк встановлений судом, не усунуто всіх недоліків позовної заяви, вона підлягає поверненню позивачу.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 80 178, 12 грн., - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.