29 березня 2019 року Справа 160/2690/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., ознайомившись із матеріалами позову Приватного підприємства «Шампань» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення майнової шкоди, -
25.03.2019 року Приватне підприємство «Шампань» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної казначейської служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ПП «Шампань» тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 32015100110000281 від 02.10.2015 року;
- стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ПП «Шампань» майнову (матеріальну) шкоду 1 433 372,16 грн.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно із ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини на яких грунтуються позовні вимоги.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.07.2018 року старшим слідчим ОВС 1-го ВРКЛ Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1 у приміщенні ПП «Шампань» проведено обшук в рамках кримінального провадження № 32015100110000281 внесеного до ЄРДР 02.10.2015 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2018 року № 761/25503/18. Під час обшуку виявлено та вилучено: горілку «Пшеничка» ТМ «3 колоса» 40% об'ємом 0,5 л. у кількості 15 916 пляшок, горілку «3 колоса» особлива» 37,5 % об'ємом 0,5 л. у кількості 2 048 пляшок. Виявлені та вилучені речі були опечатані та передані ПП «Шампань» на зберігання згідно акту прийому передачі товарно-матеріальних цінностей від 13.07.2018 року. Однак, строк придатності вказаного товару закінчився та останній не був реалізований, у зв'язку з чим ПП «Шампань» зазнало значних матеріальних збитків на суму 1 433 372,16 грн., що підтверджується Дослідженням судово-товарознавчої експертизи № 455 від 27.09.2018 року, проведеної судовим експертом ОСОБА_2 У зв'язку з чим ПП «Шампань» просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у неповерненні ПП «Шампань» тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 32015100110000281 від 02.10.2015 року та стягнути майнову шкоду.
Отже, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач оспорює бездіяльність слідчого ОВС 1-го ВРКЛ Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вчинену у рамках кримінального провадження № 32015100110000281.
Разом з тим, право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК кожному гарантується в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Гарантіями законності процесуальних дій та/або рішень органів досудового розслідування й суду є не лише можливість їх окремого оскарження, а й низка інших визначених кримінальним процесуальним законом механізмів - право підозрюваного, обвинуваченого й інших визначених у КПК осіб брати участь у проведенні слідчих дій, висловлювати зауваження, заперечення щодо порядку їх здійснення (пункти дев'ятий, десятий частини третьої статті 42 КПК), а під час судового розгляду кримінального провадження по суті - заявляти клопотання про визнання недопустимими доказів, одержаних з порушенням установленого законом порядку (частина третя статті 89 КПК).
Так, постановою ОСОБА_3 Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №802/1335/17-а зроблено висновок, що лише у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим. Виключно в цьому разі, у зв'язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, з метою реалізації її права, а також з урахуванням того, що в даній ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
Натомість правомірність процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України на справи за скаргами на такі процесуальні дії юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладено, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, необхідно дослідити обставини щодо стану розгляду кримінального провадження № 32015100110000281 внесеного до ЄРДР 02.10.2015 року, для з'ясування питання чи має спір між сторонами ознаки справи адміністративної юрисдикції.
У зв'язку з чим, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху із встановленням строку для надання відповідних доказів, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Таким чином, вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів, що підтверджують стан розгляду кримінального провадження № 32015100110000281 внесеного до ЄРДР 02.10.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Шампань» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення майнової шкоди - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів, що підтверджують стан розгляду кримінального провадження № 32015100110000281 внесеного до ЄРДР 02.10.2015 року.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4