Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 березня 2019 р. Справа№200/2152/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка О.М. при секретарі судового засідання Рудь Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 03 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 4131 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 29 листопада 2018 року рішенням № б/н відповідач відмовив в призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу 10 років та 22 років страхового стажу. З рішення відповідача від 29.11.2018 року про відмову в призначені пенсії позивач не згодний з наступних підстав. Згідно спірного рішення, через ненадання пільгових довідок відповідач не зарахував до пільгового стажу наступні спірні періоди роботи: на підприємстві ТОВ «Вуглепром» з 19.09.1996 по 02.06.1997; на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 03.07.1997 по 21.01.1998; на підприємстві ч/п «Рудник» з 28.01.1998 по 12.04.1998; на підприємстві ЧПКП «Марс» з 22.04.1998 по 07.09.1998. Дії відповідача щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу спірних періодів позивач вважає протиправними, оскільки згідно вимог діючого пенсійного законодавства України обов'язковість надання працівником уточнюючих (пільгових) довідок передбачена лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. Факт роботи за спірний період з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року на підприємстві ТОВ «Вуглепром» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості підземного гірничого майстра підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 (записи № 11,12), а також архівною довідкою від 14.05.2018 року № 07-08/111 та довідкою яка уточнює особливий характер роботи на підприємстві ТОВ «Вуглепром». Факт роботи за спірний період з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості прохідника 5-го розряду підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 (записи № 13,14), а також архівною довідкою від 02.05.2018 року № 235. Факт роботи за спірний період з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року на підприємстві п/п «Рудник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 (записи № 15,16). Факт роботи за спірний період з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року на підприємстві ЧПКП «Марс» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 (записи № 17,18).
Позивач вважає, що за наявності в трудовій книжці НОМЕР_2 записів про займану посаду і періоди виконуваної роботи з повним робочим днем в шахті відповідач не мав законних підстав не зарахувати в повному обсягу до спеціального (пільгового) страхового стажу періоди роботи на підприємствах: ТОВ «Вуглепром» з 19.09.1996 по 02.06.1997; ВАТ «Шахтобудівельник» з 03.07.1997 по 21.01.1998; п/п «Рудник» з 28.01.1998 по 12.04.1998; ЧПКП «Марс» з 22.04.1998 по 07.09.1998. Згідно спірного рішення, через необхідність перевірки пільгової довідки № 198о/к від 19.06.2018 року відповідач не зарахував до пільгового стажу спірний період роботи на підприємстві ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року. Позивач вважає, що необхідність проведення перевірки уточнюючої (пільгової) довідки № 198о/к від 19.06.2018 року про особливий характер роботи на підприємстві ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» не може бути правовою підставою для не зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи на цьому підприємстві, за умови підтвердження цього періоду записами трудової книжки. Факт роботи в умовах зайнятості повний робочий день в шахті за спірний період з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року на підприємстві ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» підтверджується записами № 19,20 трудової книжки НОМЕР_2. Згідно спірного рішення, через несплату роботодавцем - ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» страхових внесків до МДЗ України відповідач не зарахував до страхового стажу спірний період роботи на цьому підприємстві з 01.12.2016 року по 31.07.2018 року. Позивач вважає, що не повинен нести відповідальність за несплату шахтою страхових внесків в спірний період часу до МДЗ України, оскільки позбавлений будь-якої можливості безпосередньо та оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд визнати неправомірним рішення відповідача від 29 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії та скасувати його, зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи: на підприємстві ТОВ «Вуглепром» з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року; на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року; на підприємстві ч/п «Рудник» з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року; на підприємстві ЧПКП «Марс» з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року; на підприємстві ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2016 року по 31.07.2018 року та з 01.08.2018 року по 02.09.2018 року та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах № 4131 від 03.09.2018 року з урахуванням висновків суду.
Ухвалою суду від 11 лютого 2019 року суд відкрив провадження по справі, призначивши до розгляду на 04 березня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04 березня 2019 року розгляд справи був відкладений на 25 березня 2019 року
04 березня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. Позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою від 03.09.2018 року № 4131 про призначення пенсії згідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача складає 20 років 10 місяців 18 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року на підприємстві ТОВ «Вуглепром», з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник», з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року на підприємстві ч/п «Рудник», з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року на підприємстві ЧПКП «Марс», оскільки не надані пільгові довідки цими підприємствами не зараховано до пільгового стажу період роботи з 15.05.1989 року по 30.06.1989 року на підприємстві Шахтоуправління «Гірник», оскільки відсутні табеля в шахту. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року на підприємстві ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька», оскільки підприємство перереєстроване на підконтрольній українській владі території, та пільгова довідка підлягає перевірці. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.12.2016 року по 31.07.2018 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України та 01.08.2018 року по 02.09.2018 року на підприємстві ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням згідно п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років та 22 років страхового стажу. Право на пенсію за нормами п 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України № 213 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року позивач набуде за умови наявності пільгового стажу 10 років та 22 років страхового стажу до 31.03.2019 року.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_2.
07 травня 2018 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_1, про що свідчить довідка № 0000531309 від 07.05.2018 року. Довідка є чинною та на момент розгляду справи не скасована (доказів її скасування сторонами до суду не надано).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 29.11.2018 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням згідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років та 22 років страхового стажу.
Відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року на підприємстві ТОВ «Вуглепром», з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник», з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року на підприємстві ч/п «Рудник», з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року на підприємстві ЧПКП «Марс», оскільки не надані пільгові довідки цими підприємствами не зараховано до пільгового стажу період роботи з 15.05.1989 року по 30.06.1989 року на підприємстві Шахтоуправління «Гірник», оскільки відсутні табеля в шахту. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року на підприємстві ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька», оскільки підприємство перереєстроване на підконтрольній українській владі території, та пільгова довідка підлягає перевірці. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.12.2016 року по 31.07.2018 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України та 01.08.2018 року по 02.09.2018 року на підприємстві ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5).
При цьому відповідачем до суду не надана вищезазначена довідка форми ОК-5.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року на підприємстві ТОВ «Вуглепром» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості підземного гірничого майстра, з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року працював на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості прохідника 5-го розряду, з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року працював на підприємстві п/п «Рудник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду та з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року працював на підприємстві ЧПКП «Марс» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду.
Згідно до запису № 19 трудової книжки з 11.10.2006 року позивач прийнятий горно робочим з ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем у шахті до Орендного підприємства «Шахта ім.. О.Ф.Засядька».
17.04.2009 року позивач звільнений за власним бажанням з вищезазначеного підприємства.
Відповідно до довідки № 44 від 23.01.2019 року № 1-233, виданої на ім'я ОСОБА_1, зазначено, що він працює на Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 06.02.2014 року по 28.11.2017 року та з 12.01.2018 року по теперішній час на посаді прохідника та в період з 01.12.2016 року по 28.11.2017 року та з 12.01.2018 року по 31.12.2018 року роботодавець щомісячно нараховував заробітну плату та єдиний соціальний внесок в розмірі 22% на заробітну плату нараховану роботодавцем.
У вищезазначеній довідці зазначено, що дані про позивача відображені у таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Додаток № 4), який щомісяця надавався до ДПІ. Крім того, у довідці визначено, що єдиний соціальний внесок перерахований до користь бюджету: за період з 01 грудня 2016 року по 31 липня 2018 року у повному обсязі, за період серпень 2018 року - грудень 2018 року - частково.
Відповідно до довідки, виданої ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів» від 02.05.2018 року № 235 вбачається, що позивач 03.07.1997 року прийнятий до ВАТ «Шахтобудівельник» прохідником 5 розряду на гірничу ділянку № 3 з повним робочим днем у шахті, а 20.01.1998 року звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України.
В матеріалах справи наявна копія довідки, яка видана ТОВ «Вуглепром» із змісту якої вбачається, що позивач з 19.09.19996 року по 02.06.1997 року працював повний робочий день підземним гірничим майстром в шахті на ділянці гірничих робіт.
Згідно до копії архівної довідки від 14.05.2018 року № 07-08/17, яка видана Архівним відділом Селидівської міської ради позивач працював підземним гірничим майстром з 19.09.19996 року по 02.06.1997 року із зазначенням розмірів заробітної плати.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України "Про пенсійне забезпечення"№1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою ст..114 вищезазначеного Закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічне положення закріплене пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) відповідно до якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пункт 3 зазначеного Порядку також вказує, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, записи про прийняття на роботу та про звільнення провадяться з додержанням певних правил, а саме необхідним є вказівка порядкового номеру запису (графа 1), дата прийняття на роботу/звільнення (графа 2), факт прийняття на роботу із вказівкою посади, відділу, підрозділу тощо/причина звільнення (графа 3), підстава внесення запису - наказ (розпорядження), його дата і номер (графа 4).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
При цьому, приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а уточнюючі довідки підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Трудовою книжкою позивача підтверджується періоди роботи з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року на підприємстві ТОВ «Вуглепром» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості підземного гірничого майстра, з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті в якості прохідника 5-го розряду, з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року на підприємстві п/п «Рудник» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду та з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року на підприємстві ЧПКП «Марс» в умовах зайнятості повний робочий день в шахті у якості прохідника 5-го розряду.
Також трудова книжка містить у собі запис про період з 15.05.1989 року по 30.06.1989 року на підприємстві Шахтоуправління «Гірник», про прийняття позивача для проходження виробничої практики учнем горно робочого підземного на ділянку шахтного транспортера № 2, оскільки відсутні табеля в шахту. В обґрунтування своїх заперечень з цього приводу відповідач посилається на чисельні нормативні акти, але останнім не враховано, що зазначений період трудової діяльності позивача приходиться на дію законодавства СРСР, який діяв на той час.
Щодо посилання відповідача на те, що ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» перереєстроване на підконтрольну українській владі території, та пільгова довідка підлягає перевірці, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв'язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки або її відсутності, в тому числі відносно і підприємств, які знаходяться на території, підконтрольній уряду України, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.
Крім того, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Таким чином, суд приходить до висновку, щодо задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 листопада 2018 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи: на підприємстві ТОВ «Вуглепром» з 19.09.1996 року по 02.06.1997 року; на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 03.07.1997 року по 21.01.1998 року; на підприємстві ч/п «Рудник» з 28.01.1998 року по 12.04.1998 року; на підприємстві ЧПКП «Марс» з 22.04.1998 року по 07.09.1998 року; на підприємстві ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.10.2006 року по 21.04.2009 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) період роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2016 року по 31.07.2018 року та з 01.08.2018 року по 02.09.2018 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, Донецька обл., м. Селидове, вул. Перемоги, 6/19) про призначення пенсії на пільгових умовах № 4131 від 03.09.2018 року з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, Донецька обл., м. Селидове, вул. Перемоги,6/19) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кониченко О.М.