Ухвала від 01.04.2019 по справі 300/680/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"01" квітня 2019 р. справа № 300/680/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000007/2 від 04.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00009, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) 28.03.2019 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000007/2 від 04.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00009.

Пунктом 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, окрім передбачених пунктами 1-5 частини 1 вказаної статті, а також підстав для повернення позовної заяви.

Частиною 4 статті 169 КАС України визначено підстави повернення позовної заяви позивачеві, а саме пунктом 3 передбачено, що позовна заява повертається у випадку, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам КАС України, суддя встановив, що позовну заяву, подану на адресу суду, підписано особою, яка не має права її підписувати та не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до статті 16 Кодексу, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно зі змістом статті 57 Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Разом з цим, положеннями статті 1312 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 161 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Суддя зазначає, що предметом даної позовної заяви є оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та не охоплюється приписами частини четвертої статті 1312 Конституції України.

Разом з цим, згідно зі змістом частини 6 статті 12 КАС України, адміністративна справа, предметом розгляду якої є оскарження рішень митного органу, не належить до справ незначної складності.

Виходячи із наведеного, та у відповідності до положень підпункту 11 пункту 161 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, починаючи з 01.01.2019 представництво, зокрема, фізичних осіб у судах першої інстанції здійснюється виключно прокурорами та адвокатами.

Частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Натомість, до позовної заяви, на підтвердження повноважень представника позивача долучено лише нотаріально засвідчену копію довіреності від 26.03.2019, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 вести справи в усіх судових інстанціях. Будь-яких документів на підтвердження того, що представник позивача є адвокатом та наділений повноваженнями представляти позивача в суді до матеріалів позовної заяви не долучено. Суддя зазначає, що з огляду на вищенаведені положення Конституції України та КАС України, ОСОБА_2 не підтвердив повноваження належного представника, уповноваженого на представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 у суді.

Окрім наведеного, суддею встановлено, що позовну заяву підписано ОСОБА_2, незважаючи на те, що ініціали підписанта зазначено "Зелик М.С. "

Вказані обставини свідчать про недотримання позивачем вимог, встановлених частиною 2 статті 160 КАС України.

З огляду на вказаний недолік, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення даної позовної заяви.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись пунктом 3 частини 4, частинами 5-8 статті 169, статями 243, 248, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000007/2 від 04.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00009.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Попередній документ
80832163
Наступний документ
80832165
Інформація про рішення:
№ рішення: 80832164
№ справи: 300/680/19
Дата рішення: 01.04.2019
Дата публікації: 03.04.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару