28 березня 2019 рокум. Ужгород№ 260/186/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - представник - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
18 лютого 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Ізумрудна, 8, РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код ЄДРПОУ 40384233), яким просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по не проведенню, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, перерахунку належного мені довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30.07.2018 року № 1101, та за грудень 2018 року на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11.12.2018 року №1636; 2. Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести, за період з 01 січня 2018 року про 31 липня 2018 року, перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1, довічного грошового утримання в розмірі 90% судової винагороди згідно довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30.07.2018 року № 1101, та за грудень 2018 року згідно довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11.12.2018 року № 1636; 3. Стягнути на мою користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області; 4. Судовий розгляд справи прошу проводити у моїй відсутності, за правилами спрощеного позовного провадження."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі довідки в ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці Ужгородським об'єднаним управлінням ПФУ Закарпатської області було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Такий перерахунок здійснено з 01 серпня 2018 року, а не з 01 січня 2018 року, як того вимагає Закон. Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, вказана бездіяльність відповідача, полягає у не проведенні за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці і така бездіяльність є протиправною, та такою, що порушує його конституційні права та свободи, а тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Крім того, вказує, що у відповідності до довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці, станом на 04 грудня 2018 року розмір суддівської винагороди позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 47574 гривень, однак відповідачем не було перераховано суми належного довічного грошового утримання у відповідності до вказаної довідки.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідно до Закону України від 15.05.2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018 року, перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу за результатами розгляду його заяви було проведено з 01.08.2018 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому пояснивши, що станом на дату розгляду даної справи управлінням було здійснено позивачу перерахунок суми належного довічного грошового утримання за вказаними довідками і вже перерахований розмір пенсії позивачем буде отримано у квітні місяці 2019 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику позивача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
У відповідності до пункту 4 прохальної частини позовної заяви, позивач просив судовий розгляд справи проводити без його участі (а.с. 9).
Відповідно до статті 205 частин 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання та з урахуванням заяви позивача про розгляд справи без його участі, неявка відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 313- VII "Про звільнення суддів".
Наказом в.о. голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 163/02-06 від 30 вересня 2016 року позивача відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з 30 вересня 2016 року, відповідно до зазначеної Постанови Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 313-VII (а.с. 12).
Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди діючого судді за аналогічною посадою, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2017 року становив 1600 грн.. Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.
У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримана довідка в ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці, з якої вбачається, що з 01 січня 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 31716 грн. (а.с. 10).
Відповідно до довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці станом на 04 грудня 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 47574 гривень (а.с. 11).
Як вказує позивач, в серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру отримуваного довічного грошового утримання судді, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 грн. замість 1600 грн..
Однак, відповідачем було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в жовтні 2018 року з урахуванням довідки від 30 липня 2018 року № 1101 з 01 серпня 2018 року, а не з 01 січня 2018 року, як того вимагає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.а.с. 26, 27).
Разом з тим, у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб і відповідно змінилася суддівська винагорода. 12 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки ТУДСА в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 (а.с. 28).
Однак, як вказує позивач, відповідачем, всупереч вимог статті 45 частини 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ні в грудні 2018 року ні в січні 2019 року не було перераховано суми належного позивачу довічного грошового утримання судді у відставці згідно поданої вищевказаної довідки про суддівську винагороду № 1636 за грудень 2018 року.
Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі по тексту - Закон України № 2453-VI) (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до статті 133 Закону України № 2453-VI, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Аналогічні правові норми закріплені у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці 16 жовтня 2018 року, а не у серпні 2018 року. Відповідачем відповідний перерахунок позивачу за результатами розгляду його заяви було проведено з 01 серпня 2018 року, а не з 01 січня 2018 року (а.с.а.с. 25-27). Даний факт не спростовується й відповідачем.
Правомірність такого перерахунку відповідач обґрунтовує тим, що оскільки Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі по тексту - Закон України № 2415-VІІІ) набрав чинності з 22 липня 2018 року, перерахунок щомісячного грошового утримання позивача слід здійснювати саме з 01 серпня 2018 року.
Суд зазначає, що 21 липня 2018 року опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Цим законом внесено зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
Отже, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року.
Як зазначено у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 року в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). В пункті 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.
Надання зворотної дії Закону (ретроактивність Закону) повинно бути прямо вказано про це в Законі.
Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону України № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено у розмірі 1762 грн.
Відповідно до статті 142 частини 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Конституційний Суд України в частині 4 пункті 1 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Крім того, суд зазначає що в довідці ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 вказана дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді 01 січня 2018 року та, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання.
Проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01 січня 2018 року, а з 01 серпня 2018 року.
Щодо перерахунку та виплати судді у відставці ОСОБА_1, довічного грошового утримання в розмірі 90% судової винагороди згідно довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 45 частини 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відповідно до статті 7 частини 6 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Ухвалюючи своє рішення від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа № 1-8/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України концептуально вибудував його, зокрема, й на тому, що довічне грошове утримання суддів у відставці і пенсія є принципово різними інститутами.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, що затверджений постановою Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року із змінами та доповненнями) (далі по тексту Порядок № 3-1) перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Таким чином наявний нормативно-правовий документ, що регулює саме питання призначення, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, а відтак застосовувати вимоги статті 45 частини 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням статті 7 частини 6 КАС України щодо строків, зокрема, перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не має підстав.
Таким чином, із врахуванням пункту 4 Порядку № 3-1, у позивача виникло право на перерахунок довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, оскільки розміри складових суддівської винагороди судді змінилися у грудні 2018 року, то перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, тобто із 01 січня 2019 року.
Під час розгляду справи по суті було встановлено, що позивач із відповідною заявою щодо перерахунку звернувся до відповідача 12 грудня 2018 року, однак такий перерахунок був здійснений не з 01 січня 2019 року, а з 01 лютого 2019 року.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 6 частиною 1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно вимог статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 77 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року та на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 за січень 2019 року.
Відповідно до вимог статті 242 частини 5 КАС України, чітко передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин в даній адміністративній справі викладена Верховним Судом у рішенні від 01.11.2018 року по справі №0640/3835/18 (адміністративне провадження Пз/9901/52/18).
За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльності Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не проведення, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року та з 01 січня 2019 року, перерахунку належного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 та від 11 грудня 2018 року № 1636.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 та довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 за грудень 2018 року, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Під час розгляду даної справи, в судовому засідання представником відповідача було долучено до матеріалів справи рішення, відповідно до якого, 19 березня 2019 року Ужгородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області було здійснено перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання з починаючи з 01 січня 2018 року по 3 червня 2018 року, з 01 липня 2018 року, а також з 01 січня 2019 року (а.с.а.с. 31-34).
Таким чином, відповідачем в процесі розгляду даної справи було здійснено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці позивача за спірні періоди, а саме з 01 січня 2018 року по 30 липня 2018 року та з 01 січня 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 та довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 11 грудня 2018 року № 1636 за грудень 2018 року.
Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді слати судового збору в розмірі 768,40 грн..
Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Ізумрудна, 8, РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код ЄДРПОУ 40384233) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не проведення, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року та з 01 січня 2019 року, перерахунку належного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУДСА України в Закарпатській області від 30 липня 2018 року № 1101 та від 11 грудня 2018 року № 1636.
Стягнути з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. Загорська, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 40384233) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Ізумрудна, 8, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 768,40 (сімсот шести десяти восьми гривень 40 копійок) грн..
У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 березня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 01 квітня 2019 року.
СуддяОСОБА_3