м. Вінниця
27 березня 2019 р. Справа № 120/4707/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 27.03.2003 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. При цьому, після реєстрації шлюбу позивач обрала прізвище чоловіка «Кравчук». Разом із тим, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано. В 2018 році позивач звернулась до відповідача із заявою щодо проведення державної реєстрації розірвання шлюбу, однак листом від 14.06.2018 року №2485-16.4-36 її було повідомлено про відсутність правових підстав виконувати її заяву, оскільки позивачу потрібно обміняти паспорт на присвоєне прізвище при державній реєстрації шлюбу «Кравчук» і лише після цього звернутись до відповідача для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 01.02.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 04.03.2019 року.
Судове засідання 04.03.2019 року відкладено до 14.03.2019 року, в зв'язку з відсутністю оригіналів доказів на підтвердження повноважень представників сторін.
Судове засідання 14.03.2019 року не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні. Наступне судове засідання при значено на 27.03.2019 року.
У судовому засіданні 27.03.2019 року позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначила, що у зв'язку з обранням після реєстрації шлюбу прізвища чоловіка, позивачу необхідно було у місячний термін обміняти паспорт. Разом із тим, позивач цього не зробила та продовжувала користуватись паспортом на прізвище «Коваленко». Також зазначила, що в актовому записі про розірвання шлюбу №71 від 25.04.2006 року, складеного Вінницьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області, записи стосовно нареченої не заповнені. Крім того, вказала, що реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду проводиться на підставі заяви, яка подається подружжям або одним з них, разом із копією рішення суду, паспорта та квитанції про сплату державного мита. В даному ж випадку, до заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачем додано паспорт на прізвище ОСОБА_1, а тому підстави для прийняття до розгляду такої заяви були відсутні.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 27.03.2003 року виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького району Вінницької області зареєстровано шлюб між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Як слідує із актового запису про одруження №1 від 27.03.2003 року, після одруження позивач взяла прізвище чоловіка «Кравчук».
Разом із тим, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.
В подальшому, в 2018 році позивач звернулась до відповідача із заявою щодо проведення державної реєстрації розірвання шлюбу згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2006 року.
За наслідками розгляду заяви позивача, відповідач листом від 14.06.2018 року №2485-16.4-36 повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав виконувати її заяву, оскільки їй потрібно обміняти паспорт на присвоєне прізвище при державній реєстрації шлюбу «Кравчук» і лише після цього звернутись до відповідача для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Так, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу 3 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (далі - Правила), Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.
Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Державна реєстрація розірвання шлюбу може проводитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (пункт 2 глави 3 розділу 3 Правил).
Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу, окрім іншого, є рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", яке набрало законної сили (пункт 4 глави 3 розділу 3 Правил).
Згідно із пунктом 6 глави 3 розділу 3 Правил, державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", проводиться за письмовою заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, яка подається подружжям або одним з них, по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, зокрема із змісту актового запису про одруження №1 від 27.03.2003 року, після одруження позивач - ОСОБА_1 взяла прізвище чоловіка «Кравчук» (а.с. 37).
Із наведеного слідує, що після одруження позивачу присвоєно прізвище «Кравчук».
Разом із тим, як уже було встановлено судом вище, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.
Крім того, як слідує із свідоцтва про розірвання шлюбу від 25.04.2006 року, шлюб було розірвано саме між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
При цьому, як вбачається із актового запису про розірвання шлюбу №77 від 25.04.2006 року, у ньому відсутні відомості в графі: "прізвище дружини після розірвання шлюбу" (а.с. 38).
Таким чином, наведені вище обставини, зокрема те, що після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище «Кравчук», а також відсутність відомостей в актовому записі №77 від 25.04.2006 року щодо зміни її прізвища після розірвання шлюбу, свідчать про те, що на даний момент прізвищем позивача є прізвище «Кравчук».
В той же час, разом із заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі рішення суду, позивачем подано паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_1.
Із наведеного слідує, що відповідач встановивши розбіжності у документах, наданих разом із заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу, а саме: відмінність прізвищ подружжя із прізвищем заявника, на думку суду, цілком правомірно вказав позивачу на відсутність підстав для прийняття до розгляду поданої нею заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що суд не уповноважений в порядку адміністративного судочинства встановлювати факт, що має юридичне значення, зокрема, факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, адже порядок розгляду таких питань врегульований статтям 315-319 ЦПК України.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Вінницький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Замостянська, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 21725753).
Повний текст рішення складено 01.04.2019 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна