Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2019 р. Справа№200/1892/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О.,
від представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (Донецька область, Слов'янський район, пгт. Билбасівка, пров. Сінний, 2)
до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство ОСОБА_3 банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50)
про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
05 лютого 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Слов'янського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 від 16 січня 2019 року “Про опис та арешт майна боржника” в частині вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання;
- зобов'язати старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 припинити розшук транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та розгляд справи по суті призначений на 14 лютого 2019 року.
Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року заява про забезпечення позову повернута позивачу без розгляду у зв'язку тим, що вказана заява не відповідає вимогам статті 152 КАС України.
Ухвалою суду від 14 лютого 2019 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство ОСОБА_3 банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50), розгляд справи був відкладений на 28 лютого 2019 року .
В судовому засіданні 28 лютого 2019 року оголошено перерву на 12 березня 2019 року.
Разом з тим 28 лютого 2019 року позивачем до суду подана заява про забезпечення позову про заборону примусового відчуження та/або реалізацію автомобіля марки Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 до закінчення розгляду справи.
Ухвалою суду від 04 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №200/1892/19а - задоволено повністю. Застосовані заходи забезпечення позову шляхом заборони Слов'янському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчиняти дії щодо примусового відчуження та/або реалізації транспортного засобу марки Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 до закінчення розгляду справи.
12 березня 2019 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 12 березня 2019 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 29 березня 2019 року.
В судове засідання 29 березня 2019 року позивач з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог позивач, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що державний виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Вказує, що державним виконавцем при винесенні спірної постанови не було враховано значення для власника, та необхідність використання позивачем автомобіля.
Також зазначає, що відповідачем порушені вимоги статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в копії спірної постанови відсутні данні про модель, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті.
Разом з тим позивач посилається на те, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У зв'язку з тим, що вартість арештованого майна - автомобіля марки Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в декілька разів перевішує суму, яка підлягає стягненню з позивача за зведеним виконавчим провадженням, тому просить задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та скасування постанови старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 від 16 січня 2019 року “Про опис та арешт майна боржника” в частині вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання;
В установлений законом строк відповідачем наданий відзив на адміністративний позов. Вважає, що при винесенні спірної постанови діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що порушень прав та законних інтересів позивача, під час здійснення виконавчих дій, не відбулось. Також вказує, що 16 січня 2019 року винесена постанова про припинення розшуку майна боржника. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із переїздом відділу ДВС до іншої будівлі.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Як вбачається із поданої заяви, обґрунтовуючи поважність причин для відкладення розгляду справи представник позивача вказує на переїзд відділу ДВС до іншої будівлі.
Суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника позивача у судове засідання 29 березня 2019 року поважними з таких підстав.
Відповідач є юридичною особою, що передбачає можливість забезпечення участі свого представника у судовому засіданні враховуючи інститут представництва, оскільки юридична особа не позбавлена права надати повноваження щодо представництва її інтересів іншим особам, з числа своїх працівників відтак, неможливість прибуття у судове засідання представника відповідача з підстав, вказаних у клопотанні, не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки факт переїзду відділу ДВС до іншої будівлі не перешкоджає відповідачеві забезпечити явку іншого представника або безпосередньо його керівника.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство ОСОБА_3 банк «Приватбанк» заперечує проти задоволення позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні в повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 05 листопада 2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Таким чином, до теперішнього часу заборгованість перед банком не погашена, тому просить в задоволенні позову відмовити.
В судове засіданні представник третьої особи не з'явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії ВС № 645937, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2. Позивач є пенсіонером про що свідчить пенсійне посвідчення серії ААЇ № 311940.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 783383 автомобіль марки Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2015 року у справі № 243/6159/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 серпня 2010 року у розмірі 18 514,44 гривні.
Вказане рішення суду набрало законної сили 09 лютого 2015 року та у справі виданий виконавчий лист.
Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 14 квітня 2015 року по справі № 908/927/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 22717 (двадцять дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. 27 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7596 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 93 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1635 (одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 68 коп., пеню в сумі 3337 (три тисячі триста тридцять сім) грн. 67 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05 травня 2015 року та 18 травня 2015 року виданий наказ про примусове виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відзиву на адміністративний позов, на виконанні у Слов'янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває зведене виконавче провадження № 58340682 на загальну суму 55 872,59 гривень, до складу якого входить:
АСВП № 58257902 з примусового виконання наказу № 908/927/15-г від 18 травня 2015 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 37 114,55 гривень, який надійшов до відділу 01 лютого 2019 року.
АСВП 51042682 з примусового виконання виконавчого листа виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області № 243/6159/14 від 09 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18 758,04 гривень, який надійшов на виконання до відділу 10 травня 2016 року.
Відповідачем зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження за вих. № 13899 від 11 травня 2016 року надіслано боржникові.
26 березня 2018 року до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецькій області надіслано Постанову про звернення стягнення на доходи боржника за №20-7881.
16 січня 2019 року старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 винесено спірну постанову про опис та арешт майна боржника, зокрема, описано та накладено арешт на майно, а саме на транспортний засіб Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Зазначений транспортний засіб передано на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_5
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Принцип мирного володіння майном закріплений у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України від 17 липня 197 року № 475/97-ВР), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно з нормами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) застосовується українськими судами як джерело права.
ЄСПЛ виходить із того, що положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Як встановлено судом, оскаржувана постанова винесена без зазначення загальної суми стягнення. Проте, нормами чинного законодавства прямо передбачено, що арешт на майно боржника накладається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом.
Отже, суд приходить до висновку, що здійснене відповідачем під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження обмеження права власності на майно позивача не ґрунтується на законі - тобто, вчинені дії щодо винесення постанови від 16 січня 2019 року, якою накладений арешт на майно, що належить позивачу є неправомірними, а зазначена постанова підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Статтею 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1404 виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно із приписами статті 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є:
1. звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2. звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3. вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4. заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5. інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 48 Закону № 1404 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому частиною 6 зазначеної статті визначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Як вбачається з правового аналізу вказаної норми, остання повністю кореспондується із статтею 2 цього Закону, зокрема, в частині того, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за відповідними рішеннями.
Згідно із статтею 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
При цьому, частиною 2 вказаної статті визначено, що виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Частиною 3 статті 56 Закону № 1404 передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Як вже зазначалось судом вище, у відповідача перебуває зведене виконавче провадження №58340682 на загальну суму 55 872,59 грн., однак вартість арештованого автомобіля значно перевищує борг на загальну суму 55 872,59 грн.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, зокрема, якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку (стаття 58 Закону № 1404).
Як вбачається зі змісту спірної постанови про опис та арешт майна боржника від 16 січня 2019 року державним виконавцем не виконані вимоги частини 5 статті 56 Закону № 1404, зокрема не вказано об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті.
Водночас, як встановлено судом та не заперечується сторонами, 26 березня 2018 року до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецькій області надіслано Постанову про звернення стягнення на доходи боржника за №20-7881, як це і передбачено розділом IX Закону № 1404 (Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника).
Суд зазначає, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.
Тобто, накладаючи арешт на кошти боржника, суб'єкт владних повноважень - відповідач, - повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.
Завданням відповідача у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є не лише дотримання формальної процедури виконання передбачених повноважень, а також і запобігання факту порушення відповідним рішенням прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та скасування постанови старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 від 16 січня 2019 року “Про опис та арешт майна боржника” в частині вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 припинити розшук транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки постановою від 16 січня 2019 року старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 винесено спірну постанову про зняття майна з розшуку та про припинення розшуку майна боржника.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір не стягується.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (Донецька область, Слов'янський район, пгт. Билбасівка, пров. Сінний, 2) до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 від 16 січня 2019 року “Про опис та арешт майна боржника” в частині вилучення транспортного засобу Opel Astra JTS 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання ОСОБА_5.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 березня 2019 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 01 квітня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Абдукадирова К.Е.