Справа № 357/14409/18
3/357/29/19
20.03.2019 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., за участю секретаря Долгополова О.Я., прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_1, правопорушника ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді начальника відділу санітарного утримання та озеленення об'єктів благоустрою управління благоустрою та екології Департаменту житлово - комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. 50 - річчя ПеремогиАДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 за ст. 172-6 ч. 2 КУпАП, -
05.12.2018 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду надійшов протокол про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з даним протоколом, ОСОБА_2, будучи начальником відділу санітарного утримання та озеленення об'єктів благоустрою управління благоустрою та екології Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушенню пов'язані з корупцією, згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст. З Закону та приміткою до ст. 1726 КУпАП, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 даного Закону, пункту 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку із відчуженням квартири загальною площею 56,3 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське (раніше село Петрівське), бульвар Тараса Шевченка, буд, 8АДРЕСА_2, в сумі 310000 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП..
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому правопорушенні не визнав. Пояснив, що дійсно продавквартиру загальною площею 56,3 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське (раніше село Петрівське), бульвар Тараса Шевченка, буд, 8АДРЕСА_2, а саме за 310000 гривень. Про зміну свого майнового стану повідомив НАЗК. Зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки в його діях відсутня вина (будь-який умисел, або необережність), а також відсутні будь-які наслідки для інших осіб чи держави, що також є необхідною складовою адміністративного правопорушення. Додав, що своєчасно подав такі відомості до НАЗК. Крім того, повідомив, що інформацію про належне йому на праві власності майно (в тому числі і щодо відчуженння квартири) зазначив у відповідній декларації, тобто повідомив у встановлений законом спосіб.
В судовому засіданні прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_1 підтримав протокол, просив суд визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-6 КУпАП.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд встановив такі обставини.
Так, положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Доказами відповідно до ст.251КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа), згідно ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, субєкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції » під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п. 9 ст.1ЗУ «Про запобіганнякорупції» правопорушення повязане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм субєктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно звязані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст субєктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі субєкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст.10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, правопорушення повязаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність субєктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність правопорушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобовязана інформувати Національне агентство про суттєві зміни в її матеріальному становищі, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З пояснень ОСОБА_2, які підтверджені належними та допустимими доказами вбачається, що останній не мав на меті скрити інформацію щодо змін у своєму майновому стані, адже все ж таки з власної ініціативи вніс такі відомості у встановлений законом спосіб, а також відобразив ці відомості у своїй декларації за 2017 рік.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не містять жодних даних про форму вини останнього, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу. Натомість, з пояснень особи, наданих ним під час судового розгляду, чітко вбачається, що вина в його діях відсутня.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП містить два альтернативні склади: неповідомлення (бездіяльність) або несвоєчасне повідомлення (дія) про суттєві зміни у майновому стані.
Як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_2, , являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку із відчуженням квартири загальною площею 56,3 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське (раніше село Петрівське), бульвар Тараса Шевченка, буд, 8АДРЕСА_2, в сумі 310000 гривень.
Оскільки, в протоколі про адміністративне правопорушення № 496 від 30.11.2018 року за ч.2 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку із відчуженням квартири загальною площею 56,3 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське (раніше село Петрівське), бульвар Тараса Шевченка, буд, 8АДРЕСА_2, в сумі 310000 гривень, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду адміністративного матеріалу в суді та не відповідає фактичним обставинам адміністративного правопорушення, а тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, який зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.11.2018 року.
Враховуючи усі обставини, викладені вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, також відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови проголошено 25 березня 2019 року о 08 годині 55 хвилин.
СуддяОСОБА_3