1Справа № 335/4243/17 1-кп/335/59/2019
01 квітня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ; захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12016080060004510 від 27.09.2016 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжя, громадянин України, українець, має вищу освіту, одружений, працює у ТОВ “Альфа ЛТД”, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
ОСОБА_4 27.09.2016 приблизно о 18-50 годині, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, перебуваючи в районі Автовокзалу Запоріжжя АС-2, розташованого за адресою: вул. Рекордна, буд. 37, м. Запоріжжя, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого полімерну коробку помаранчевого кольору з написом “Тіс Тас апельсин”, в якій знаходились 10 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору та одну полімерну коробку чорного кольору зі смугастим орнаментом, в якій знаходились 11 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору.
Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, помістив указані зіп-пакети з кристалічним порошком бежевого кольору, який згідно з висновком експерта № 1341 від 01.11.2016 є психотропною речовиною метамфетамін, маса якого у перерахунку на основу складає 2,6415 г, до кишені власної куртки та пішки переніс до будинку № 2 по пр. Маяковського у м. Запоріжжя, зберігаючи при собі до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події в період часу з 19-20 до 20-05 того ж дня.
Метамфетамін згідно з “Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (зі змінами та доповненнями), віднесений до категорії психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Відповідно до “Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу”, затверджених наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, загальна маса психотропної речовини метамфетамін, яка у перерахунку на основу складає 2,6415 г, становить великі розміри.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину за ч. 2 ст. 307 КК України. Під час судового розгляду прокурором пред'явлене обвинувачення в порядку ст. 338 КПК України не змінювалося.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не визнав, заперечуючи наявність умислу на зберігання та збут психотропної речовини. Пояснив, що 27.09.2016 приблизно з 18 до 19 години він перебував біля автовокзалу у м. Запоріжжя, по вул. Рекордній, де знайшов біля кіоску дві коробки: помаранчевого кольору з написом “Тіс Тас апельсин”, в якій знаходились 10 поліетиленових зіп-пакетів із порошком, та коробку чорного кольору зі смугастим орнаментом, в якій знаходились 11 поліетиленових зіп-пакетів із порошком. Після цього він, будучи обізнаним із засобів масової інформації про те, що в такому вигляді можуть перебувати наркотичні засоби, вирішив спробувати цей засіб. Для цього ОСОБА_4 поклав знайдені речі у кишеню своєї куртки та направився у бік свого будинку. Перебуваючи біля власного будинку, взяв частину речовини з одного із зіп-пакетів та спробував на язик. Зрозумівши, що речовина спричиняє певний вплив на його свідомість, зробив висновок, що це наркотичний засіб та вирішив здати його в орган поліції, для чого вирушив в напрямку відділу поліції по пр. Маяковського. Однак, на пр. Маяковського його зупинили працівники поліції, які вилучили знайдену речовину, про що склали відповідний протокол. Також повідомив, що раніше вживав наркотичний засіб марихуану.
Таким чином, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах, ОСОБА_4 не визнав, при цьому зазначив, що він дійсно знайшов та переносив психотропну речовину, однак умислу на її зберігання та збут не мав.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості обвинуваченим, суд, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин, доведена повністю й виходить із такого.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , дружина обвинуваченого, показала, що 27.09.2016 її чоловік повернувся додому після 17 години, якийсь час перебував разом зі свідком вдома, між ними виникла сварка, після чого вони разом вийшли із будинку та направилися у різні боки, ОСОБА_4 попрямував у бік “Критого ринку”. Чоловік цього дня повернувся додому пізно та повідомив, що він знайшов наркотичні засоби, які хотів віднести в поліцію, проте його затримали працівники поліції по дорозі до відділу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показав, що він є співробітником БПС ПОП “Скіф”, під час патрулювання території 27.09.2016 на патрульному автомобілі, яке він здійснював разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ними був зупинений обвинувачений, який вів себе підозріло, змінив напрямок руху та почав рухатися у напрямку, куди не міг проїхати патрульний автомобіль. Працівники назвали себе та спитали у ОСОБА_4 , чи є при ньому заборонені речовини, на що він відповів, що в нього є амфетамін та показав, де саме він знаходиться. Також пояснив, що обвинувачений рухався не у бік відділу поліції, про те, що він має намір здати психотропну речовину, що знаходилась у нього, не повідомляв, повідомив, що рухається у напрямку кафе до друзів із метою щось продати. Після цього була викликана слідчо-оперативна група, якою проведено огляд місця події.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що наприкінці вересня 2016 року ним разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювалось патрулювання міста. Під час патрулювання вони помітили обвинуваченого біля вікон будинку номер 2 по пр. Маяковського. Побачивши патрульну машину останній занервував та почав віддалятись у бік парку Маяковського. Патрульні попросили його зупинитись, представились та спитали, чи має він при собі заборонені речовини, на що останній відповів, що у нього знаходяться наркотичні засоби. У подальшому була викликана слідчо-оперативна група.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав анлогічні за змістом показання.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що восени 2016 року він був запрошений працівниками поліції бути присутнім при проведенні слідчих дій, які відбувались на перехресті вулиці Незалежної України та проспекту Маяковського. Під час проведення слідчої дії, в обвинуваченого ОСОБА_4 було вилучено з кишені куртки коробки, в яких знаходились пакети із білим порошком. Після завершення слідчої дії ним був підписаний відповідний протокол.
Показання свідків, надані ними безпосередньо в ході судового розгляду логічні та послідовні, у суду відсутні підстави вважати їх недостовірними.
Аналізуючи показання обвинуваченого та свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, незважаючи на те, що кожен із очевидців спостерігав подію в різний період розвитку ситуації, вказують на скоєння саме обвинуваченим умисних протиправних дій, які полягали у незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту психотропної речовини у великих розмірах.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені злочину, за наведених у вироку обставин, підтверджується письмовими доказами, які долучені прокурором, і які є належними та допустимими та відповідають вимогам, передбаченим ст. 85-87 КПК України, перевірені та оцінені в їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця події ділянки місцевості біля будинку № 2 по проспекту Маяковського у м. Запоріжжі від 27.09.2016, під час якого у ОСОБА_4 вилучено полімерну коробку помаранчевого кольору з написом “Тіс Тас апельсин”, в якій знаходились 10 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору та одну полімерну коробку чорного кольору зі смугастим орнаментом, в якій знаходились 11 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору (а.м.к.п. 68-72). З урахуванням досліджених у судовому засіданні показань свідків та письмових доказів, суд приходить до висновку, що у протоколі огляду місця події допущена описка щодо дати його складення та суд вважає вірною дату огляду місця події 27.09.2016 року.
- висновком судової хімічної експертизи № 1341 від 01.11.2016, згідно якого, наданий на експертизу кристалічний порошок бежевого кольору у 21 полімерному зіп-пакеті містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, загальна маса якого у вказаних порошках становить 2,6415 г (у перерахунку на основу) (а.м.к.п. 79-83);
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, № 60/95-ВР (із змінами та доповненнями), обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - види діяльності з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволяються і контролюються згідно з цим Законом.
В силу положень ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, № 60/95-ВР (із змінами та доповненнями) наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори з урахуванням доцільності їх використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров'я людини і застосовуваних заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць Переліку: таблиця I містить наркотичні засоби, у тому числі рослини, і психотропні речовини, включені до списків N 1, N 2 та N 3, обіг яких на території України заборонено, за винятком їх обігу лише в цілях та на підставах, передбачених статтями 15, 19, 20 цього Закону; таблиця II містить наркотичні засоби і психотропні речовини, включені до списків N 1 і N 2, обіг яких на території України обмежено та стосовно яких установлюються заходи контролю.
Відповідно до ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року та Списку №1 Таблиці №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних, речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року (зі змінами та доповненнями) метамфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
У судовому засіданні під час допиту обвинуваченого, останній не заперечував того факту, що він придбав психотропну речовину у великих розмірах шляхом привласнення знайденого та незаконно зберігав її при собі.
Отже, суд вважає доведеним факт незаконного придбання та зберігання психотропної речовини ОСОБА_4 , який мав місце 27.09.2016 за наведених вище обставин.
Досліджені та прийняті до уваги судом докази спрямовані на доказування як вини так і невинуватості ОСОБА_4 .
Оцінюючи та перевіривши зібрані стороною обвинувачення та надані суду у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вищезазначені докази в повному обсязі доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин, і зазначені докази містять ті фактичні дані, на підставі яких підтверджується придбання та зберігання при собі обвинуваченим ОСОБА_4 психотропної речовини метамфетамін у великих розмірах, без мети збуту.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо упередженості свідків обвинувачення, суд зазначає таке. Показання допитаних свідків - понятого при проведенні огляду місця події та працівників ПБС ПОП “Скіф” - є логічними та такими, що не суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи. Крім того, дані свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України і давали свідчення під присягою, і при цьому суд ставиться критично до окремих неточностей в показаннях зазначених свідків, а саме тих обставин, які вони не пам'ятають, оскільки вони свідчать лише про те, що з моменту участі їх у слідчих діях до допиту у судовому засіданні минуло більше року, що в силу фізіологічних особливостей людської пам'яті не може не вплинути на відображення в пам'яті свідків всіх обставин того, що сталося і, тим паче, дискредитувати зазначені показання.
У той же час позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо його непричетності до вчинення злочину, версія про те, що він не мав наміру незаконно зберігати психотропну речовину та збирався невідкладно передати її до органів Національної поліції, не береться судом до уваги, оскільки є суперечливою та повністю спростованою дослідженими судом доказами у своїй сукупності, а саме показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо поведінки обвинуваченого, його пояснень, наданих на місці події, напрямку, в якому рухався останній. Зазначені показання свідків є послідовними та повністю узгоджуються між собою.
Заперечення обвинуваченим своєї вини, повідомлення ним неправдивих обставин, суд розцінює як спосіб захисту, спрямований на уникнення від кримінальної відповідальності і не бере до уваги показання ОСОБА_4 , оскільки вони є вигаданими, не підтверджуються жодними фактичними даними та спростовуються дослідженими судом доказами, які в сукупності є логічними, взаємопов'язаними і узгоджуються між собою, а всі вищевикладені докази в своїй сукупності навпаки спростовують їх.
Водночас суд не бере до уваги такі докази:
- протокол обшуку квартири АДРЕСА_2 від 28.01.2017, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2017, в ході якого з квартири ОСОБА_4 вилучено одна книга-тайник; 12 поліетиленових зип-пакетів із кристалічною речовиною білого кольору; одні ваги сірого кольору; чотири пластикові картки “OKKO FISHKA” та “Fresh Card фрешмаркет Брусничка”; одну пластикову дошку для нарізання овочів; 63 поліетиленові зип-пакети; один блокнот з рукописними записами (а.м.к.п. 90-95);
- висновок судової хімічної експертизи № 7-149 від 06.02.2016, в якому зазначено, що на наданих для дослідження книзі, електронних вагах, трьох полімерних картках “OKKO FISHKA” та одній картці “Fresh Card фрешмаркет Брусничка”, дошці для нарізання овочів виявлено сліди психотропної речовини , обяг якої обмежено, - метамфетаміну, масу якої встановити неможливо з причини значної адгезії до предмета носія та малої кількості (а.м.к.п. 104-108).
Зазначені письмові докази є неналежними, оскільки не підтверджують та не відносяться до обставин події злочину, яка мала місце 27.09.2016.
Обвинуваченням ОСОБА_4 інкримінується склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту.
Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_4 27.09.2016 приблизно о 18-50, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, перебуваючи в районі Автовокзалу Запоріжжя АС-2, розташованого за адресою: вул. Рекордна, буд. 37, м. Запоріжжя, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого полімерну коробку помаранчевого кольору з написом “Тіс Тас апельсин”, в якій знаходились 10 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору та одну полімерну коробку чорного кольору зі смугастим орнаментом, в якій знаходились 11 поліетиленових зіп-пакетів із кристалічним порошком бежевого кольору.
Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, помістив указані зіп-пакети з кристалічним порошком бежевого кольору, який згідно з висновком експерта № 1341 від 01.11.2016 є психотропною речовиною метамфетамін, маса якого у перерахунку на основу складає 2,6415 г, до кишені власної куртки та пішки переніс до будинку АДРЕСА_3 , де незаконного зберігав при собі з метою збуту до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події в період часу з 19-20 до 20-05 того ж дня.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 3 статті 337 КПК України суду з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод надано право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Статтею 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України проголошено принцип презумпції невинуватості, за змістом якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.
Відповідно до п. 4 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» із змінами і доповненнями від 18.12.2009 року, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
Разом цим, із наданих обвинуваченням вищенаведених і досліджених судом доказів, не вбачається доведеним умисел та намір ОСОБА_4 на збут психотропної речовини. Доводи прокурора про те, що фасування наркотичної речовини, свідчить про те, що у ОСОБА_4 був намір саме на збут психотропної речовини, є непереконливими, оскільки сам по собі спосіб розфасування, без інших ознак, не свідчить про намір її збуту. За таких обставин висновок про наявність у ОСОБА_4 умислу на збут психотропних речовин, є сумнівним.
Аналізуючи вище наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 92 КПК України належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено наявність у діях ОСОБА_4 умислу на збут психотропних речовин, оскільки належних доказів матеріали кримінального провадження не містять та їх не було здобуто під час судового розгляду кримінального провадження, обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , не можуть беззаперечно свідчити про наявність в обвинуваченого умислу на придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, а відтак в силу вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене суд робить висновок про те, що ОСОБА_4 придбав та зберігав психотропну речовину для власного вжитку, а дії обвинуваченого за встановленими судом обставинами, кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 307 КК України, слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки мета збуту не підтверджена.
Згідно із “Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу”, затвердженими наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, загальна маса психотропної речовини, яка у перерахунку на основу складає 2,6415 г, становить великі розміри та є підставою для притягнення обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України.
За таких обставин дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 309 КК України, те, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Із урахуванням особи винного, який провину у вчиненому не визнав та не розкаявся, відсутності обставин, що пом'якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особи винного, суд вважає можливим призначити покарання ОСОБА_4 у межах санкції, встановленої ч. 2 ст. 309 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Разом з тим, суд з огляду на особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, вважає, що його виправлення можливе без реального направлення до місць позбавлення волі, тобто приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України - з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Зазначене покарання цілком відповідатиме тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, що у сукупності на думку суду дає підстави вважати, що його буде достатньо для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів “рівних можливостей” та “справедливого судового розгляду”, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме - витрати на проведення судової експертизи у сумі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 60 копійок.
Долю речових доказів суд визначає з урахуванням положень ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 31.03.2017 року. Під час підготовчого судового засідання та судового розгляду відповідних клопотань не надходило. З урахуванням виду визначеного судом покарання та висновку суду про можливість звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням експертизи № 1341 від 01.11.2016 року у кримінальному провадженні у розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 60 копійок.
Речові докази: один поліетиленовий файл, в якому знаходиться блокнот з рукописними записами; один експертний пакет, в якому знаходяться 12 поліетиленових зіп-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, книга “А.П. Чехов. Избранное”, 63 поліетиленові зіп-пакети, ваги сірого кольору, 4 полімерні картки, дощечка для нарізання овочів; один поліетиленовий файл, в якому знаходяться 21 поліетиленовий зіп-пакет із психотропною речовиною метамфетамін загальною масою 2, 6215 г, коробка з етикеткою “Тіс-Тас апельсин”, двостворчатий футляр із застібкою, два фрагменти вати та фрагмент простроченої тканини чорного кольору, які знаходяться у камері зберігання Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1