1Справа № 335/2707/19 1-кс/335/1843/2019
18 березня 2019 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, яку мотивував тим, що звернувся до СВ із повідомленням про вчинення злочину, в якому просив згідно до ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 19 Конституції України порушити кримінальну справу по факту жорстокого поводження з тваринами що вчинено умисно та призвело до загибелі 3 тварин, видати витяг з ЄРДР в одноденний строк після реєстрації про вчинення злочину. Особа, яка подала скаргу звертає увагу на те, що на день подання скарги відомості до ЄРДР за його повідомленням не внесено та не розпочато досудове розслідування, витяг не отримано. Вищевказані дії вважає протиправними, у зв'язку з чим просить скаргу задовольнити.
Забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст. 21 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду, з метою з'ясування фактичних обставин скарги, безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав викладеній в ній, на задоволенні вимог наполягав.
Представник Вознесенівського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області та представник Запорізької місцевої прокуратури № 2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що є відповідні докази, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч. 1 ст. 26 КПК України).
Вивчивши доводи скарги, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини гарантується.
При розгляді питання про можливість оскарження бездіяльності прокурора, слідчого під час досудового розслідування, суд враховує також положення міжнародно-правових норм, які є частиною національного законодавства.
При цьому, в ст. 22 і ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються, не можуть бути скасовані або обмежені, і не є вичерпними.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов'язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку, незалежним і безстороннім судом. Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.
Згідно зі ст. 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.
Під час розгляду скарги встановлено, що 04.03.2019 ОСОБА_3 звернувся з повідомленням про вчинення злочину до Вознесенівського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області в якій просив внести відомості до ЄРДР з приводу жорстокого поводження з тваринами що вчинено умисно та призвело до загибелі 3 тварин.
Його заява зареєстрована Вознесенівським ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області за вхідним № 1669 від 04.03.2019.
Як пояснив у судовому засіданні заявник ОСОБА_3 , інформацією щодо внесення зазначених ним відомостей до ЄРДР він не володіє, витяг з ЄРДР у нього відсутній відсутній. Вказане Вознесенівський ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області не спростував.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок органів прокуратури, досудового розслідування своєчасно відреагувати на такі звернення у передбачений законом спосіб, тобто відповідно до встановленої процесуальним законом процедури.
У силу ч. 1 ст. 9 КПК України, на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК прокурор, слідчий у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ст. 214 ч. 4 КПК України, відмова в прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Отже, якщо відомості до ЄРДР в порушення ст. 214 КПК України внесені не були, то в заявника є право на оскарження такої бездіяльності до суду в порядку ст. 303 КПК України. У разі ж оскарження бездіяльності прокурора чи слідчого, яка полягає в у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення ( відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України ) суть розгляду справ даної категорії полягає у встановленні, чи дотримувався прокурор чи слідчий процедури, визначеної ч. 1 ст. 214 КПК України щодо 24 - годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР. Слідчий суддя при розгляді скарги не повинен встановлювати обставини, зокрема чи містить заява, повідомлення про кримінальне правопорушення склад злочину або досліджувати докази про наявність в діяннях особи складу кримінального правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" роз'яснив, що з метою належного дотримання процесуальних вимог, щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що факти викладені в заяві ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 04.03.2019, підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вище наведені норми права зобов'язують органів досудового розслідування внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Попри визначений кримінальним процесуальним законом обов'язок розпочати досудове розслідування, у ході якого прийняти заходи до виявлення усіх необхідних складових кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вищевказану заяву про вчинення злочину щодо нього проігнорував, що є недопустимим.
Дані про внесення вказаного повідомлення про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань суду не надано. Стадія його досудової перевірки законодавством не передбачена.
Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Як зазначено уп. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2014 у справі «Скороходова проти України» (заява № 56697/09), органи влади, які були уповноважені порушити та розслідувати кримінальну справу, зобов'язані здійснити справжні спроби оперативно та ретельно розслідувати справу, встановити факти та у разі необхідності притягнути до відповідальності винних осіб.
На орган досудового розслідування покладається обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст. 38 КПК України).
Крім того, невнесення відомостей до ЄРДР суперечать як принципу законності, так і положенням ч. 5 ст. 214 КПК України, яка визнає за достатнє для початку досудового розслідування повідомлення даних, які лише можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з повідомлення ОСОБА_3 про скоєння злочину, то в ньому викладені обставини, що на його думку свідчать про вчинення кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, та враховує, що до компетенції слідчого не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а законом передбачено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, та вважає, що є підстави вважати таке повідомлення саме повідомленням про злочини і таке повідомлення повинне бути внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що у слідчого не було законних підстав не внести невідкладно, але не пізніше 24 годин після повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
За таких підстав слідчий суддя вважає скаргу на незаконну бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення задовольнити.
Зобов'язати відповідальних осіб слідчого відділу Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудового розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, що викладені в заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 4 березня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Вступну та резолютивну частини виготовлені в нарадій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 березня 2019 року.
Повний текст ухвали виготовлений 22 березня 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1