Справа № 638/15300/18
Провадження № 2/638/1829/19
25 березня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Кириллової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, -
встановив:
Представник ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з утриманням у розмірі 26740,33 грн., а так же судовий збір 1762,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 11 серпня 2014 року по 18 березня 2016 року. Наказом ХНУВС від 11 серпня 2014 року № 174 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 18 серпня 2014 року та присвоєно звання, «рядовий міліції». Наказом ХНУВС від 06 серпня 2015 року №355 о/с відповідача переведено на наступний курс. Наказом ХНУВС від 18 березня 2016 рок №71 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням). 01 вересня 2014 року на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» (чинний на момент укладення договору) між відповідачем, ХНУВС та УМВС України в Луганській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. 24 березня 2016 року між відповідачем та ХНУВС було укладено угоду про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у ХНУВС, але з моменту її укладення до теперішнього часу відповідачем не повернуто вказаної в угоді суми витрат, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.03.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 11 серпня 2014 року по 18 березня 2016 року.
Наказом ХНУВС від 11 серпня 2014 року № 174 о/с, підписаного ректором ХНУВС ОСОБА_3, ОСОБА_2 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 18 серпня 2014 року за напрямом «Правознавство» та присвоєно звання, «рядовий міліції».
Відповідно до наказу ХНУВС від 06 серпня 2015 року №355 о/с відповідача переведено на наступний курс навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції за напрямом підготовки «Правознавство».
Відповідно до наказу ХНУВС від 18 березня 2016 року №71 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням).
01 вересня 2014 року на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» (чинний на момент укладення договору) між відповідачем, ХНУВС та УМВС України в Луганській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
24 березня 2016 року між відповідачем та ХНУВС було укладено угоду про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у ХНУВС.
Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складеною відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 10 березня 2016 року вих..№4/324, розмір витрат, пов'язаних з його утриманням у ХНУВС, складають суму 26740,33 грн.
На час розгляду справи відповідач зазначену суму коштів позивачеві не відшкодував. Такі докази матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 7 статті 18 Закону України «Про міліцію», чинного на момент укладення договору, курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2. 4 ч.1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч.1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.
Пунктом 2.3.6. Договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. З договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.2 Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням відповідача, у розмірі 26740,33 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України , та стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, а саме грошові кошти в розмірі 26 740 (двадцять шість тисяч сімсот сорок) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 національного університету внутрішніх справ судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде складено 29.03.2019 року.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 національний університет внутрішніх справ, код ЄРДПОУ 08571096, р/р31258209105066, МФО 820172, код банку одержувача 25010100, адреса: 61080, м. Харків, пр.-т. ОСОБА_4, 27.
відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, м.Харків, вул.Очаківська буд.1.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк