Справа №611/1099/18
Провадження №2/611/24/19
29 березня 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 26 березня 2018 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина яка складається з житлового будинку з погосподарськими спорудами, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 25, с. Стара Семенівка, Барвінківський район, Харківська область.
ОСОБА_1 спадщину прийняла у встановлений законом строк, проте держаним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.
Позивач, посилаючись на те, що іншим шляхом отримати правовстановлюючий документ на будинок, а також оформити спадщину вона не має можливості, просила позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.
Згідно ч.1.4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
На підставі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла 09 червня 1948 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії І-ВЛ №628700, виданого Мечебилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області (а.с.20).
З наданої фотокопії заповіту, посвідченого 02 квітня 2004 року секретарем Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, вбачається, що ОСОБА_4 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.9).
Державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з погосподарськими спорудами, розташованим за адресою: вул. Шевченка, 25, с. Стара Семенівка, Барвінківський район, Харківська область, було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих, що підтверджено відповіддю на заяву щодо оформлення спадщини за заповітом № 1633/02-17 від 24 жовтня 2018 року (а.с.5).
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеногоЗакону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.
Зважаючи на вищезазначене, є всі підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.328, 334, 379, 380, 386, 392, 1216- 1308 ЦК України, ст.ст.10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, серія і номер паспорта - МН 974159, місце проживання - мр-6, буд. 2-а/12, м. Лозова Харківська область, в порядку спадкування за заповітом після смерті 26 березня 2018 року ОСОБА_3, право власності на житловий будинок, загальною площею 57,5 кв. м., (літ.А1), розташований за адресою: вул. Шевченка, 25, с. Стара Семенівка, Барвінківський район, Харківська область, з погосподарськими спорудами: літня кухня (літ. Б), погріб (літ. В), гараж ( літ. Г), сарай (літ. Д), сарай (літ. Ж), вбиральня (літ. З), літній душ (літ. Е), колодязь (літ. К), ворота ( N-1), огорожа (N-2).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Коптєв