Справа № 572/2246/18
20 березня 2019 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.,
при секретарі Тарасюк О. М.,
з участю представника позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення частки у спільній частковій власності в натурі на місцевості, -
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про виділення у власність позивачки в натурі на місцевості частки в спільній частковій власності в окрему (цілу) квартиру №1 в смт. Клесів по вул. Демократичній, 11- а, припинивши її право власності на частку в спільній частковій власності. Також просив виділити у власність відповідачеві ОСОБА_4 в натурі на місцевості частку в спільній частковій власності в окрему (цілу) квартиру №2 за цією ж адресою, припинивши його право власності на частку в спільній частковій власності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, пояснивши, що відповідач ухиляється від досудового врегулювання спору, відмовляється від нотаріального поділу та виділу в натурі на місцевості частини майна, чим порушені права позивачки в користуванні та розпорядженні майном.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що спір між сторонами вирішений в 2009 році в судовому порядку, державним виконавцем був складений акт про поділ майна, виготовлений технічний паспорт на будинок, сторони користуються кожен своїми частками.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вказав, що між сторонами існував спір, предмет якого було майно подружжя і його поділ. Рішенням суду від 23 грудня 2009 року було розділено спільну сумісну власність, майно виділено в натурі, сторони ним користуються. Позивачка не зверталася до відповідача з пропозицією виділу частки, також не надала доказів, що зверталася до органу реєстрації з приводу реєстрації її права на виділену частку, і що їй в цьому було відмовлено.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2009 року в справі № 2-195-2009 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розділено житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Радянській, 11-а в смт. Клесів Сарненського району Рівненської області. Частки позивачки ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 становлять 55/100 та 45/100 частин відповідно та складаються з окремих частин будинку (житлових та допоміжних приміщень) а також окремих надвірних будівель із залишенням у спільному користуванні окремих об'єктів.
9 серпня 2010 року актом державного виконавця визначено, які будівлі та споруди знаходяться в фактичному та загальному користуванні співвласників кожної частини житлового будинку та надвірних будівель.
Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленим 20 січня 2012 року Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації Рівненської обласної ради» визначений план цілого будинку, експлікація приміщень, характеристика господарських будівель і споруд із зазначенням часток співвласників, однак без врахування технічної можливості виділу в натурі частки на місцевості кожному із співвласників в якості самостійних об'єктів.
Рішенням Клесівської селищної ради № 232 від 18 березня 2016 року про перейменування вулиць, вулиця Радянська в смт. Клесів перейменована на вулицю Демократичну.
В судовому засіданні з'ясовано, що на підставі рішення суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безперешкодно володіють і користуються виділеними в частках об'єктами; комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 здійснена державна реєстрація права 55/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Радянській, 11-а смт. Клесів, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію прав № 33194871 від 16 лютого 2012 року.
Позивачка ОСОБА_3, реалізувавши своє право власника шляхом його державної реєстрації , заявила позов про виділ належної їй частки в натурі на місцевості, а також виділ частки відповідача ОСОБА_4 та припинення права спільної часткової власності на нерухомість.
Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У відповідності до пунктів 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
Отже суд при наявності порушеного права та вирішенні такого спору повинен встановлювати обставини технічної можливості виділу майна та можливості його використання як самостійного об'єкта цивільних відносин.
Пунктом 6 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, встановлено, що перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті виділення частки з об'єкта нерухомого майна, проводиться технічна інвентаризація, яка включає комплекс робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних матеріалів технічної інвентаризації та технічного паспорта.
Пунктами 1.2, 3.10, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, передбачено, що виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо
технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2), який готує суб'єкт господарювання. За наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об'єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна до розрахунку не включаються.
Фактичних даних про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна при виділі частки в натурі, виготовлення відповідних матеріалів та технічного паспорта, надання висновку про технічну можливість такого виділу, відсутності самочинно збудованих, реконструйованих, перепланованих об'єктів в складі спільного майна на момент розгляду справи позивачка ОСОБА_3 суду не надала.
У відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, надані позивачкою докази в обґрунтування позову є недостатніми для висновку про можливість виділу та припинення спільної власності на нерухоме майно.
Крім цього, частина заявлених позовних вимог не ґрунтуються на нормах процесуального закону - вимога про виділення відповідачеві ОСОБА_4 у власність в натурі на місцевості частки в спільній частковій власності в окрему квартиру, який такої вимоги не заявляв, заперечував задоволення позову, суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу, встановленому ст. 13 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263, 265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 (смт. Клесів, Сарненського району, Рівненської області вул. Демократична, 11-а, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (смт. Клесів, Сарненського району, Рівненської області, вул. Демократична, 11-а) про виділення частки у спільній частковій власності в натурі на місцевості відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 29 березня 2019 року.
Суддя Сарненського районного суду
Рівненської області ОСОБА_5