Справа № 610/2425/18
Провадження № 5/610/14/2019
27.03.2019 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду спільне подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» та спостережної комісії Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, засудженого 03.10.2007 року Апеляційним судом Черкаської області за п.1, 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.02.2016 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 15.02.2007 року по 06.11.2007 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 15.02.2007 року, кінець строку: 24.05.2020 року, -
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.08.2018 року було відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№17) - спеціалізована туберкульозна лікарня» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2019 року скасовано зазначену ухвалу та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
15.03.2019 року зазначена справа надійшла з Харківського апеляційного суду до Балаклійського районного суду Харківської області.
У поданні ставиться питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 . В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_6 за час відбування покарання у Державній установі «Покровська виправна колонія (№17)» характеризується позитивно. За порушення режиму утримання мав одне стягнення, яке погашено. Має дев'ять заохочень. Відбув необхідну частину покарання. Сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Представник виправної колонії у судовому засіданні просив задовольнити подання.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, зазначаючи, що ОСОБА_6 не довів своє виправлення. Його засуджено за вчинення особливо тяжкого злочину стосовно своїх близьких родичів. Під час розгляду кримінальної справи вину визнавав частково. Лише у серпні 2018 року визнав свою вину у вчиненні злочинів, за які його засуджено. За час відбування покарання у двох виправних колоніях він мав негативну характеристику. Тільки з березня 2018 року засуджений почав брати участь у програмах диференційно-виховного впливу. Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 працює з 2016 року, тільки перед отриманням пільги він погасив судові витрати.
Засуджений подав до суду заяву з проханням розглянути питання про умовно-дострокове звільнення без його участі.
Захисник засудженого просив задовольнити подання, зазначаючи, що на даний час ОСОБА_6 став на шлях виправлення, про що свідчать заохочення.
Ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, вислухавши пояснення представника адміністрації виправної колонії, думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання, захисника засудженого, який просив подання задовольнити, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з таких підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений фактично відбув необхідну частину покарання, передбаченого вироком суду, та своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Поведінка засудженого враховується за весь період відбування ним цього покарання.
Відповідно до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясовувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до праці.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 03.10.2007 року ОСОБА_6 був визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.1, 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України йому було призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.02.2016 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 15.02.2007 року по 06.11.2007 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З характеристики на засудженого від 16.08.2018 року судом встановлено, що засуджений ОСОБА_6 у місцях позбавлення волі перебуває з 19.02.2007 року. За час утримання у Черкаському слідчому ізоляторі (№30) характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.
З 07.12.2007 року по 30.12.2010 року відбував покарання у Сокирянській виправній колонії (№67), де характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання, за що мав два стягнення, які погашено, заохочень не мав.
За період відбування покарання у Петровській виправній колонії (№49) з 30.12.2010 року по 14.11.2011 року характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання, за що мав шість стягнень, які погашено. Мав одне заохочення.
З 14.11.2011 року по 28.11.2011 року утримувався у Харківському слідчому ізоляторі (№27), де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З період відбування покарання у Диканівській виправній колонії (№12) з 28.11.2011 року по 17.06.2015 року характеризувався позитивно, мав шість заохочень. Стягнень не мав.
У зв'язку із захворюванням на туберкульоз 17.06.2015 року прибув до Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17). За час лікування та відбування покарання в установі характеризується позитивно. Мав одне стягнення за порушення режиму тримання, яке погашено. Має дев'ять заохочень. У взаєминах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних взаємин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Бере участь у програмі диференційно-виховного впливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення». Підтримує зв'язки з рідними шляхом листування та побачень, отримує посилки та бандеролі. Вину у вчиненому злочині визнав. За рішенням суду мав позов на суму 800,31 гривень, який погашено у повному обсязі. За висновком характеристики засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_6 відбув необхідні 3/4 частини строку покарання. Невідбута частина покарання станом на 27.03.2019 року становить 01 рік 01 місяць 27 днів.
ОСОБА_6 засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину стосовно своїх близьких родичів. Під час розгляду Апеляційним судом Черкаської області кримінальної справи у 2007 році він вину визнавав частково. Лише у серпні 2018 року визнав свою вину у вчиненні злочинів, за які його засуджено. Як убачається з характеристики ОСОБА_6 , під час відбування покарання у Сокирянській виправній колонії (№67) і Петровській виправній колонії (№49) він характеризувався негативно. Тільки з березня 2018 року засуджений почав брати участь у програмах диференційно-виховного впливу. Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 працює з 2016 року, він тільки перед отриманням пільги погасив судові витрати, присуджені до стягнення за вироком суду від 03.10.2007 року.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, характеристику засудженого за весь період відбування покарання, ступінь тяжкості злочину, ставлення засудженого до вчиненого злочину, суд приходить до переконання, що засуджений за час відбування покарання не довів своє виправлення. Інші позитивні відомості про засудженого ОСОБА_6 цього висновку суду не спростовують.
Суду не надано доказів про те, що в особистості засудженого відбуваються позитивні зміни, які створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Не знайшли в суді свого підтвердження доводи подання про те, що засуджений вже довів своє виправлення, цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Тому суд відмовляє у задоволенні подання про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні спільного подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» та спостережної комісії Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 29.03.2019 року.
Суддя ОСОБА_1