Справа № 569/2746/19
1-кс/569/2682/19
27 березня 2019 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про арешт майна,-
До слідчого судді Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 02.02.2019 до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшла від ОСОБА_5 про те, що 31.01.2019 малознайомий на ім'я ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, під приводом обміну мобільного телефону “ АЙФОН 8+», заволодів її мобільним телефоном марки «АЙФОН7», чим спричинив потерпілій майнової шкоди.
За вказаним фактом, на підставі ст.214 КПК України, Рівненським відділом поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області 18.02.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010000660 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
13.03.2019 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., жителя АДРЕСА_1 працівниками поліції було вилучено добровільно виданий ним мобільний телефон марки мобільний «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_1 А- НОМЕР_2 .
Слідчий вказує, що виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, яке є засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст.167 КПК України, а тому виникла необхідність у забороні розпоряджатися ним та використовувати його, оскільки їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні збереження речових доказів, тому просить клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій клопотання підтримав та просив суд провести розгляд без його участі.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши надані матеріали клопотання в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що у проваджені Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180010000660 від 02.02.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
13.03.2019 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., жителя АДРЕСА_1 працівниками поліції було вилучено добровільно виданий ним мобільний телефон марки мобільний «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_1 А- НОМЕР_2 .
Накладення арешту на вищевказане майно, яке є речовими доказами, дасть можливість проведенню ряду експертиз. Крім того містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 190 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_1 А- НОМЕР_2 , які було вилучено 13.03.2019 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 та позбавити останнього можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1