26 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2481/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.
апелянта ОСОБА_1
представника апелянтів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2018 року (постановлену головуючим - суддею Кондратьєва Н.А. у м. Яворів) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 460/4160/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, Відділ Держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області про визнання незаконними дій сільського голови Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області та зобов'язання до вчинення дій,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій сільського голови Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2018 адміністративний позов залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачі, в порушення ч. 2 ст. 44 КАС України, недобросовісно поставилися до своїх прав, затягуючи строки розгляду справи, та двічі не виконали обов'язок щодо явки на виклик до суду, не скористалися правом подати до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, направити в судове засідання уповноваженого представника.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржили позивачі, у апеляційних скаргах покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просять рішення суду першої інстанції скасувати, в справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема в апеляційних скаргах зазначають, що неявка в судове засідання була наслідком не повідомлення їх про час та місце розгляду справи, а тому така мала місце не з їх вини. Крім цього вказують на те, що матеріали справи були достатніми для розгляду справи за їх відсутності, однак суд першої інстанції навіть не дослідив питання можливості проведення такого розгляду.
Представник апелянтів та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали апеляційні скарги та надали пояснення, просять апеляційні скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянтів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що підставою для залишення адміністративного позову без розгляду є повторна неявка позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень ).
Разом з цим відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
За змістом ч. 2 ст. 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Відповідно до ч. 3 ст. 224 КАС України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що згідно ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 21.12.2017 суддя Кондратьєва Н.А. прийняла до свого провадження дану справу.
08.11.2018 суддею Кондратьєвою Н.А. ухвалено відкласти слухання у цій справі у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу на 22.12.2018.
Відповідно до листів з рекомендованим повідомленням про вручення, повістки на 08.11.2018 повернулися від позивачів із зазначенням «Причина повернення за закінченням встановленого терміну зберігання». (а.с. 84 - 89)
Так згідно наявних в матеріалах справи листів з рекомендованим повідомленням про вручення, якими повідомлялися учасники справи про відкладення розгляду справи на 22.12.2018 встановлено, що такі повернулися від ОСОБА_4, ОСОБА_3 із зазначенням «Причина повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», та від ОСОБА_1 із зазначенням «Причина повернення за закінченням встановленого терміну зберігання». (а.с. 91-95)
З аналізу довідок про причини повернення слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи на 22.12.2018.
Щодо належного повідомлення ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вжив всіх належних заходів до його повідомлення, хоча сам позивач в судовому засіданні заперечив отримання будь-яких повідомлень про розгляд справи.
Крім цього, як зазначалось вище ч. 5 ст. 205 КАС України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
З цього положення слідує, що залишення позовної заяви без розгляду з мотивів повторної неявки позивача повідомленого належним чином про розгляд справи, можливе лише у випадку коли неявка позивача перешкоджає розгляду справи, тобто коли справа не може бути розглянута без участі позивача, але таким чином позивач зловживає процесуальними правами затягуючи розгляд справи.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
У п. 58 Рішення «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04, статус остаточного: 10.05.2011 р.) ЄСПЛ повторив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Однак колегія суддів встановила, що судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду не обгрунтовано неможливість розгляду справи без участі позивачів.
Крім цього слід зазначити, що ця справа вже розглядалась судом першої, апеляційної та касаційної інстанції, що може свідчити, що наявність доказової бази в матеріалах справи. Однак, як зазначалось вище суд першої інстанції не надав цьому оцінці та не навів будь-яких мотивів, що розгляд цієї справи потрібно проводити виключно за участі позивачів тобто не обгрунтував, що неявка позивачів перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, судом першої інстанції застосовано норми п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України без їх взаємозв'язку з нормами статті 205 КАС України, чим позбавлено позивачів права на розгляд їх справи в суді.
Відтак колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 460/4160/14-а скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_7
ОСОБА_8
Повне судове рішення складено 29 березня 2019 року