Справа № 273/185/19
Провадження № 3/273/220/19
іменем України
29 березня 2019 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Новицький Є. А. , розглянувши матеріал, які надійшли від Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм на Рихальському молокозаводі,
за ст.124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із протоколу серії ОБ №004707 ОСОБА_1 26.01.2019 о 23 год 40 хв в с. Марківка по вул. Першотравневій керував транспортним засобом ВАЗ 211010 з державними номерними знаками АМ 7143 СІ в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря за адресою в м. Баранівка по вул. Зв'ягельська, буд 66.
Як вбачається із протоколу серії ОБ №004707 ОСОБА_1 26.01.2019 о 23 год 40 хв в с. Марківка по вул. Першотравневій керував транспортним засобом ВАЗ 211010 з державними номерними знаками АМ 7143 СІ, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем Вольксваген кадді з державними номерними знаками АМ 3477 АМ під керуванням ОСОБА_2, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї провини не визнав, зазначивши що 26.01.2019 у момент коли відбулося ДТП за участі його автомобіля, за кермом був ОСОБА_3 Крім того пояснив, що він дійсно був у стані алкогольного сп'яніння, але це ніяким чином не підтверджує того, що саме він був за кермом. Додатково пояснив, що він викликав працівників поліції з телефону ОСОБА_3 так як, останній був в шоковому стані.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 27.01.2019 року він рухався автомобілем з ОСОБА_1, так як він подзвонив йому та просив його забрати з роботи, оскільки він був випившим та не хотів сідати за кермом. Коли вони їхали в с. Марківка Баранівського району Житомирської області він не впорався з керуванням в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 Пізніше ОСОБА_1 викликав поліцію, яка приїхала та зафіксувала ДТП. Додатково пояснив, що був в шоковому стані, а тому надані пояснення після ДТП надавалися під тиском працівників поліції.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що 27.01.2019 він потрапив у ДТП. Протягом декількох хвилин він не міг зібратися із думками, а коли вийшов з автомобіля то побачив двох осіб, якими були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Хто з них був за кермом він точно не пам'ятає, на той момент йому здалося, що то був в ОСОБА_1, але як і зараз він був невпевнений. Додатково пояснив, що за завдані збитки з ним розрахувався ОСОБА_3
В такому випадку, суд приймає до уваги позицію Європейського Суду з прав людини у справі Корнєв і Карпенко проти України (п. 54 Рішення), де Суд визначив, що пункти 1 і 3(с1) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як загальне правило вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше.
Європейський Суд зазначив, що обвинувачення не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статті 6 Конвенції, що має місце у даній справі.
Судом досліджені наступні матеріали:
протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №004707;
рапорт від 26.01.2019;
схема місця ДТП;
письмові пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1Ю;
довідку Баранівської КЦРЛ від 27.01.2019 №63;
розписка про відшкодування ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки.
Заслухавши пояснення учасників справи безпосередньо в процесі, суд вважає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можуть бути покладені в основу винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130, ст. 124 КупАП, адже були ними спростовані повністю в судовому процесі.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що завдану адміністративним правопорушенням в результаті ДТП шкоду ОСОБА_2 компенсував саме ОСОБА_3, що підтверджується відповідною розпискою.
Сам факт сп'яніння ОСОБА_1 не свідчить про вчинення ним правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, адже як встановлено судом, він не перебував за кермом автомобіля, як наслідок в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016р.)
Оцінюючи матеріали справи з точки зору достатності доказів, зважаючи при цьому на заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, відсутність інших допустимих доказів, які підтверджують вину особи, суд дійшов висновку про недоведеність фактів вчинення ОСОБА_1 вказаних вище правопорушень, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 цього Кодексу.
Вказаного висновку суд дійшов в результаті оцінки всіх доказів по справі наданих, як Національною поліцією, на яку покладається обов'язок щодо зібрання таких доказів так і наданих учасниками процесу.
Керуючись ст. ст. 23,33,34,130 ч. 1,247,283,284 КУпАП України,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст..124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі статті 247 ч.1 п.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя: Є.А. Новицький