Провадження № 274/883/19
УХВАЛА Провадження № 1-в/0274/276/19
29.03.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання . . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . . . . . . . . . . ОСОБА_4
засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше не судимого,
ОСОБА_5 засуджений 08 липня 2010 року Олевським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.04.16 в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 01.03.10 до 26.07.10 з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.16 згідно зі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання замінено на 2 роки 10 місяців 4 дні обмеження волі. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.03.18 засудженому ОСОБА_5 відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання (ухвала набрала законної сили 27.03.18).
Початок строку відбування покарання для позбавлення волі - 01.03.10; для обмеження волі - 15.12.16; кінець строку - 06.10.20.
Засуджений ОСОБА_5 на даний час відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108), звернувся до суду з письмовою заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді арешту. В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав частково, а саме просить замінити покарання не на арешт, а на громадські роботи. Засуджений зазначив, що він просить замінити покарання, так у нього є співмешканка, сім'я потребує його догляду і перебування на волі. На запитання про ставлення до злочинів, за який відбуває покарання вказав, що вину свою визнає, але щодо обставин скоєння злочинів вказав, що при скоєнні вбивства він захищав сестру, потерпілий після цього прийшов з сином і конфлікт продовжився. Потерпіла в суді просила відшкодування збитку на 150000 грн., до виправного центру виконавчий лист не надходив, тому збиток він не відшкодовував. Дійсно допускав порушення, в тому числі вживання спиртних напоїв, але це вже було давно..
Представник адміністрації виправного центру заяву засудженого підтримав. Вказав, що засуджений до грудня 2018 року був працевлаштований на контрагентському об'єкті, на даний час на виробництві установи, де невелика зарплата. Виконавчих листів на адресу центру не надходило, самостійно відшкодуванням збитків засуджений не займається.
Відповідно до досліджених матеріалів засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 08.03.10. З 15.12.16 відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108). За період відбування покарання характеризується посередньо. Працевлаштований на виробництві установи, до праці ставиться добре. За сумлінну поведінку і ставлення до праці тричі (31.03.17, 04.05.17 та 28.12.18) заохочувався адміністрацією установи. Допустив 4 порушення встановлено режиму відбування покарання, останнє з яких 08.04.18 Порушення виразилися у зберіганні заборонених предметів (заточена металева пластина та саморобний електрообігрівач) та вживанні спиртних напоїв, за що 3 притягувався до дисциплінарної відповідальності, проводилися бесіда виховного характеру. Стягнення зняті і погашені у встановленому законом порядку. Має позов відповідно до вироку суду на загальну суму 152723,77 грн., який відшкодовано на суму 178 грн., самостійно відшкодуванням збитків не займається.
Прокурор при вирішенні заяви засудженого покладається на розсуд суду.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправного центру, прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засудженому ОСОБА_5 на даний час невідбута частина покарання не підлягає заміні більш м'яким покаранням.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (п. 17) судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
ОСОБА_5 прибув до Бердичівського виправного центру (№ 108) для відбування покарання 15.12.16 і вже в січні 2017 року допустив грубе порушення режиму утримання. При цьому засуджений у виправному центрі допустив чотири порушення режиму відбування покарання, кожен з яких було грубим, і при цьому заохочувався лише тричі, при чому у 2018 році лише одного разу, після більше ніж півторарічної перерви. Слід відмітити також, що, навіть відбувши значну частину строку покарання, засуджений і на даний час фактично заперечує свою вину у скоєнні умисного злочину, добровільно збитки не відшкодовує, хоча і працював та відповідно мав заробітну плату, що вказує на недосягнення мети покарання, в тому числі щодо не вчинення нових злочинів іншими особами, які мають можливість спостерігати як обвинувачений, здійснивши вбивство, заподіявши збитків на півтори сотні тисяч гривень і відшкодувавши лише 178 грн. може звільнитись на відбування громадських робіт.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня оголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1