П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 березня 2019 р.м. ОдесаСправа № 814/702/17
Категорія: 6.2.1 Головуючий в І інстанції: Біоносенко В.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 18.12.2018 р. м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - ОСОБА_1
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ШирдановаРауфа Якубовича, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання неправомірними відмов у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зобов'язання надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, -
У квітні 2017 року позивачі звернулися до адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просили: визнати неправомірними відмови відповідача у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Копищанської сільської ради Олевського району Житомирської області; зобов'язати відповідача надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, позов задоволено повністю.
26.03.2018 року від представника відповідача надійшла заява про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року по справі № 814/702/17 у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати наведене рішення суду та призначити справу до нового розгляду.
В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначає, що підставами перегляду справи за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, які звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідач вказує, що під час розгляду справи йому не були відомі істотні обставини щодо спірної земельної ділянки. Так, відповідач послався на те, що з метою виконання рішення суду 23.02.2018 року ним було направлено окреме доручення на ім'я відділу в Олевському районі Житомирської області щодо правового статусу земельних ділянок та надання інформації згідно графічних матеріалів. На виконання окремого доручення 15.03.2018 року відділом в Олевському районі було надано інформацію, яка міститься у «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Перемога» Копенищанської сільської ради Олевського району Житомирської області, «Технічному звіту по корегування крупномасштабного обслідування ґрунтів хмелерадгоспу «Перемога» с. Копище Олевського району Житомирської області», про те, що по масиву земельних ділянок, на які претендують громадяни згідно матеріалів «Проектно-технічній документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП «Перемога» на території Копищенської сільської ради Олевського району Житомирської області (2005 ТОВ «Гео-Бізнес»), визначення категорії земель (відповідно до Класифікатора земель) не проводилось. Разом з тим, відповідач зазначив, що статтею 19 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік категорій земель України за основним цільовим призначенням. За цільовим призначенням землі України поділяються на дев'ять категорій. Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що до компетенції відповідача віднесено передача у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Проте, як вбачається з листа відділу в Олевському районі категорії спірних земельних ділянок не визначені, а отже і не встановлено певного правового режиму. Відповідач вважає, що за відсутністю правового режиму щодо спірних земельних ділянок у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області відсутні повноваження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так як це буде суперечить чинним положенням Основного закону.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року зазначена заява залишена без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану заяву про перегляд постанови суду від 27.04.2017 року по справі № 814/702/17 за нововиявленими обставинами, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм процесуального права.
Представником позивача - ОСОБА_6 поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вирішуючи спірне питання та залишаючи без задоволення подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в заяві нововиявленої обставини, яка відповідно до ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) може слугувати підставою для перегляду судового рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
За правилами ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Колегія суддів зазначає, що стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.11.2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Тобто, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Також, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.
Отже, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи є обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справи в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами в розумінні КАС України, які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а відтак не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Так, як вірно зазначено судом першої інстанції обставини, на які посилається заявник, щодо належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, не є нововиявленими обставинами, оскільки під час розгляду справи відповідач вже посилався на те, що зазначені земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду.
Проте, суд під час розгляду справи по суті не погодився з наданими відповідачем аргументами.
Також, відповідач посилається на невизначений статус земельних ділянок, відсутність у них статусу земель сільськогосподарського призначення, а за таких обставин і відсутності у нього повноваження на розпорядження ними.
Відповідач вказує, що він не знав і не міг знати про вказані обставини та дізнався про їх існування лише з листа відділу в Олевському районі.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що питання належності земельних ділянок, про які зверталися позивачі, до земель сільськогосподарського призначення, а також наявності чи відсутності у ГУ Держгеокадастру у Житомирської області повноважень на розпорядження цими земельними ділянками, відповідач мав можливість та зобов'язаний був з'ясувати ще під час розгляду заяв позивачів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно зазначив, що у будь-якому випадку, відділ в Олевському районі це структурний територіальний підрозділ відповідача, про що навіть свідчить його назва - відділ в Олевському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що листування ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з відділом в Олевському районі, яке відповідач вважає нововиявленими обставинними, є по суті його листування самим с собою. Тобто, станом на час розгляду справи по суті, вся інформація щодо статусу земельних ділянок, невизначеності їх статусу, у відповідача була в наявності, але він не надав цих доказів та аргументів до суду.
Навіть у дорученні від 23.02.2018 року за № 415/3-18-0.62 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на адресу відділу в Олевському районі, першим заступником Головного управління, зазначається, що інформація потрібна для подання до суду заяви за нововиявленими обставинами.
Виходячи з вищевикладеного, обставини, на які посилається заявник не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно до ст. 361 КАС України, оскільки вони бути відомі заявнику.
Також, під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що розгляд даної справи в судових інстанціях не закінчився.
Так, на час розгляду даної справи судом першої інстанції за нововиявленими обставинами тривав касаційний перегляд судових рішень у даній справі.
Проте, відповідачем жодним чином необґрунтовано підстав подання саме заяви за новоявленими обставинами у даній справі, а не доведення свої позиції під час касаційного розгляду справи за його касаційною скаргою.
Більш того, колегією суддів встановлено, що постановою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у даній справі залишено без змін.
Таким чином, враховуючи, що обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатись нововиявленими відповідно до приписів чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 361, 369КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 28.03.2019 р.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька