П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2252/18
Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про прийняття податкового повідомлення-рішення №0052841201 від 01.06.2018 р. щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання до бюджету з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» (код ЄДРПОУ 00307974) по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.11.2017 р., по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 19.12.2017 р., та внесення інформації до інтегрованої картки платника податків;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі скасувати податкове повідомлення-рішення №0052841201 від 01.06.2018 р. та вилучити інформацію про результати проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» (код ЄДРПОУ 00307974) по податковій декларації з податку на додану вартість №9244250028 від 20.11.2017 р., по податковій декларації з податку на додану вартість №9271519240 від 19.12.2017 р. з інформаційної бази (інтегрованої картки платника податків).
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14 травня 2018 року посадові особи відповідача провели камеральну перевірку, за результатами якої складено акт «Про результати перевірки своєчасності сплати податків до бюджету ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» (код ЄДРПОУ 00307974) по податковому повідомленню-рішенню (форми «Н») № НОМЕР_3 від 01.12.2017, податковій декларації з податку на додану вартість №9244250028 від 20.11.2017, податкової декларації з податку на додану вартість №9271519240 від 19.12.2017» №1492/21-22-12-01/00307974.
Висновком акту перевірки є порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань на строк понад 30 календарних днів, що є підставою для застосування штрафу відповідно до приписів ст. 126 ПК України.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 01 червня 2018 року про застосування штрафу в розмірі 20% від суми грошового зобов'язання 88 688,00 грн, всього в розмірі 17 337,60 грн.
Позивач посилався на те, що ним вчасно сплачувались грошові зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість та по податковому повідомленню-рішенню, але грошові кошти відповідачем спрямовувались на погашення податкового боргу. Товариство вважає, що в його діях відсутнє таке поняття як затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач позовні вимоги не визнав з таких підстав.
23 березня 2018 року Товариством фактично погашено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації № НОМЕР_1 від 20 листопада 2017 року на суму 18 767,00 грн (граничний строк сплати 30 листопада 2017 року).
Позивачем 23 квітня 2018 року погашено податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації №9244250028 від 20 листопада 2017 року на суму 23 725,65 грн. (граничний строк сплати 30 листопада 2017 року), податковій декларації № НОМЕР_2 від 19 грудня 2017 року на суму 28 414,00 грн. (граничний строк сплати 30 грудня 2017 року), по податковому повідомленню-рішенню форми «Н» №0075881201 від 01 грудня 2017 року на суму 68,30 грн. (граничний строк сплати 26 грудня 2017 року). 26 квітня 2018 року позивач погасив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації №9271519240 в сумі 15 713,05 грн. (граничний строк сплати 30 грудня 2017 року).
Відповідач наголошував на не сплату протягом встановлених термінів суми узгоджених податкових зобов'язань, що стало підставою для застосування до товариства штрафних санкцій в розмірі 20% від суми грошових зобов'язань. Все це, на думку представника відповідача, є підставами для повної відмови у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» звернулось з апеляційною скаргою на зазначене рішення, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.05.2018 року ГУ ДФС України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» податків до бюджету по податковому повідомленню-рішенню (форма «Н») №0075881201 від 01.12.2017 року, податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № НОМЕР_1 від 20 листопада 2017 року, податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року №9271519240 від 19 грудня 2017 року, за результатом якої складено акт № 1492/21-22-12-01/00307974.
Перевіркою встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість № 924425028 за жовтень 2017 року подана позивачем 20.11.2017 року, сума податку у розмірі 18767 грн. зарахована до бюджету 23.03.2018 року, сума податкового боргу у розмірі 23725,65 грн. зарахована до бюджету 23.04.2018 року; податкова декларація з податку на додану вартість №9092327494 за листопад 2017 року подана позивачем 19.12.2017 року, сума податкового боргу в розмірі 28414 грн. зарахована 23 квітня 2018 року, сума податкового боргу в розмірі 15713,05 грн., зарахована 26 квітня 2018 року; суму узгодженого зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Н») №0075881201 від 01.12.2017 року у розмірі 68,30 грн., строк сплати якого настав 26.12.2017 року, фактично перераховано до бюджету 23.04.2018 року.
Як вбачається з акту перевірки №1492/21-22-12-01/00307974, позивач допустив затримку у сплаті грошових зобов'язань на термін більше тридцяти днів, чим порушив вимоги п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.06.2018 року №0052841201, яким до платника застосовано штраф у розмірі 17337,60 грн.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями пунктів 50.1 статті 50, пункту 57.3 статті 57, пункту 100.6 статті 100, пункту 203.2 статті 203 ПК України визначено строки сплати узгоджених зобов'язань, в тому числі, у випадку розстрочення їх сплати.
Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України (у редакції, що діяла на момент проведення перевірок) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналогічні положення містить пункт 87.9 статті 87 ПК України, відповідно до яких у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
За відсутності правових підстав для не сплати податкових зобов'язань платник податків повинен дотриматись приписів ст. ст. 15, 16, 36 ПК України.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Згідно даних інтегрованої картки платника за Товариством рахується податковий борг у сумі 270 492,24 грн., а станом на кінець 2017 року податковий борг становив 233 208,99 грн. Подальше виконання апелянтом податкових зобов'язань відображалося в інтегрованій картці платника податків з урахуванням наявності такого боргу, а зарахування коштів, сплачуваних платником податків у подальшому здійснювалося на підставі пункту 87.9 статті 87 ПК України.
Відповідно до п. 87.9 ст. 89 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З аналізу наведеної норми вбачається, що контролюючий орган наділений повноваженнями самостійно зараховувати в рахунок погашення податкового боргу кошти платника з черговістю його виникнення, що в свою чергу не виключає відповідальність платника у вигляді застосування до нього санкцій в разі, якщо кошти до бюджету не перераховувались ним самостійно.
Відповідно до приписів статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у відповідних розмірах (п. 126.1 ст. 126 ПК України).
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання (п.126.2 ст.126 ПК України).
Колегія суддів враховує, що в частині податкових зобов'язань за податковими деклараціями до апелянта застосовано штраф відповідно до приписів п. 126.2 ст. 126 ПК України.
Разом з тим, правовий інститут «порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання» не залежить від самого факту сплати. Така сплата повинна бути вчасною та повинна зменшувати податкове зобов'язання. Звичайно, за наявності податкового боргу, будь-які сплачені суми податковим органом за приписами ст. 87 ПК України будуть зараховуватись в рахунок погашення податкового боргу.
Тобто, зазначення у платіжному дорученні призначення платежу «поповнення рахунку з ПДВ за листопад 2017 року» не є суттєвим, оскільки не зупиняє дії статті 87 ПК України, а також не позбавляє платника податків обов'язку першочергової сплати податкового боргу перед сплатою податкового зобов'язання.
Таким чином, оскільки апелянт суму зобов'язань у визначені строки самостійно не сплачував і ці обставини у встановлений спосіб не спростовано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі надходження податку до бюджету після виникнення податкового боргу було вірно зараховано відповідачем в рахунок попередніх зобов'язань платника.
Аналогічна правова позиція в частині зарахування коштів відображена у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2018 по справі №805/4337/16-а.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 року у справі № 821/1193/17, оскільки постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 року у справі № 821/1221/18 колегією суддів було підтверджено позицію контролюючого органу та відхилені доводи ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» стосовно відсутності податкового боргу відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 р. у справі № 821/1193/17 та, відповідно, відсутності підстав для застосування відповідальності, передбаченої ст. 126 ПК України.
Вирішуючи вищенаведену справу колегія суддів дійшла висновку, що ухвалення судового рішення, яким визначено факт погашення позивачем податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафу, нарахування якого передбачено ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому факт наявності у Товариства податкового боргу та його сплати є встановленим фактом, що підтверджується судовим рішенням у справі № 821/1193/17, та визнається як позивачем, так і відповідачем.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» не підтверджено правомірності заявлених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шкіряний завод «Платан ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 540/2252/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3