Справа № 167/1/19
Провадження №2/167/73/19
29.03.2019 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Сіліча І.І.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно виконавчого провадження № 55610473 та виконавчого провадження № 55323918 Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, з відповідача в її користь проводитися стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 26.10.2017 року по 31.06.2020 року, та аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 900 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.12.2017 року.
Зазначає, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів, адже він не виконує зобов'язання по матеріальному утриманню дітей, відповідно до рішень суду. Станом на 02.01.2019 року згідно довідки-рахунку, виданої головним державним виконавцем Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_7, сума заборгованості по аліментах відповідача в її користь на утримання дітей по виконавчому провадженні № 55610473 становить 23207,00 грн та виконавчому провадженні № 55323918 становить 11166,55 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ч.1 ст.196 СК України, просить стягнути з відповідача в її користь по двох провадженнях 13775,29 грн. неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, також не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, заперечень проти позову також не надав.
Таким чином, у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК) та судовий розгляд даної справи здійснюється у заочному порядку (ст.280 ЦПК України).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що згідно виконавчого провадження № 55610473 та виконавчого провадження № 55323918 Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, з відповідача в користь позивача проводитися стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 26.10.2017 року по 31.06.2020 року, та аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 900 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.12.2017 року.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
У постанові Верховного суду України від 11.09.2013 у справі № 6-81цс13, реєстр № 33609035 Верховний суд України дійшов правового висновку про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів, та визначивши її загальну суму.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Це пов'язано з тим, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. ОСОБА_2 правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року № 6-94цс15 та від 16.12.2015р. № 2696цс15.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у простроченні сплати аліментів, а тому повинен нести цивільну відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, неустойка за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 55610473 Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 7062,29 грн., та за виконавчим провадженням № 55323918 Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за період з листопада 2017 року по листопад 2018 року становить 6713,00 грн.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягує з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по двох виконавчих провадженням в розмірі 13775,29 грн.
Згідно положень ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 768,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст.180, 181, 196 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 77, 81, 141, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, в користь ОСОБА_2, (ІНН НОМЕР_1) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 13775 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо рішення за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено 29 березня 2019 року.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_8