Справа № 165/1709/18
Провадження № 2/165/50/19
20 березня 2019 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину та індексації, - суд,
встановив:
05 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину та індексації.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 23 вересня 2014 року. У цьому шлюбі народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина залишилися проживати із нею і за рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2014 року в її користь з відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, на теперішній час, не відповідає законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів. Крім того, в силу віку дитини збільшились витрати на її утримання, зросли ціни та товари першої необхідності, одяг, взуття. З огляду на вищевикладене, коштів в сумі 600 грн. їй не вистачає для забезпечення дитини усім необхідним. За 2014 - 2018 роки на оплату навчання дочки у Нововолинському дошкільному закладі №5 вона витратила всього 4665,50 грн., а з 06 по 13 листопада 2017 року у зв'язку з лікуванням дочки вона додатково понесла витрати в розмірі 850,80 грн. Вважає, що половину всіх коштів на лікування та навчання дочки відповідач повинен їй компенсувати і з поданого розрахунку сума компенсації становить 2758,15 грн. Крім того, за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2016 року відповідач сплачував за рішенням суду аліменти без врахування індексу інфляції. А тому вважає, що з підстав передбачених ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», відповідач повинен сплатити їй індексацію в розмірі 2057,08 грн., що відповідає розрахунку наведеного в додатку №1 до позовної заяви. Просить суд збільшити розмір аліментів, що стягується за рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2014 року з ОСОБА_2О в її користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття з індексацією сум відповідно до закону. А також стягнути з відповідача в свою користь додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 2758,15 грн. та 2057,08 грн. індексації аліментів за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2016 року. Також просила суд стягнути з відповідача в свою користь понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1500 грн.
12 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Просила суд збільшити розмір аліментів, що стягується за рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2014 року з ОСОБА_2О в її користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття з індексацією сум відповідно до закону. А також стягнути з відповідача в свою користь додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 5525,20 грн. та 2057,08 грн. індексації аліментів за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2016 року. Також просила суд стягнути з відповідача в свою користь понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2500 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_4 подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила його задоволити (а.с. 91 ).
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, його представник ОСОБА_5 подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності її довірителя. Проти позову заперечує в повному обсязі з підстав наведених у відзиві. Також, заперечила проти прийняття судом до уваги будь-яких інших доказів, якщо вони будуть подаватися стороною позивача в судовому засіданні (а.с.88-89).
У відзиві поданому до суду 09 листопада 2018 року представником відповідача ОСОБА_5 зазначено, що ОСОБА_1 не навела жодної з підстав передбачених ч.1 ст.192 СК України для збільшення розміру стягуваних аліментів. Матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти в більшому розмірі. ОСОБА_2 працює водієм у ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» і його заробітна плата становить 3723 грн. на місяць і у разі стягнення аліментів у розмірі 1500 грн. у відповідача лишиться менше ніж встановлений законодавчо прожитковий мінімум для працездатних осіб. Питання індексації аліментів знайшло своє належне правове регулювання у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» і в Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Згідно з п.10-4 Порядку для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 pоку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з 12 червня 2016 року, тому вважає, що аліменти за вказаний позивачем період не підлягає індексації. Оскільки додатковими витратами є витрати викликані особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом, тому витрати з внесення так званої «батьківської плати» цілком і повністю покриваються сплачуваними ОСОБА_2 аліментами. Крім того, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на навчання в розмірі 1901 грн. не підтверджено допустимими доказами, оскільки зазначені канцтовари в трьох товарних чеках з магазину «Грайлик» від 04 вересня 2018 року, 10 жовтня 2018 року та один без зазначення дати, не пов'язані з розвитком особливих здібностей чи талантів дитини і не є особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України. На підтвердження понесення витрат на лікування дочки в листопаді 2017 року позивач не надала жодного доказу, зокрема, що ОСОБА_3 хворіла бронхітом і медикаменти зазначені в фіскальних чеках від 06, 11 та 13 листопада 2017 року, придбані саме на її лікування. Вважає, що загальний розмір доведених позивачем додаткових витрат на лікування ОСОБА_3 становить 607,98 грн., однак за період з 2016 року по 2018 рік ОСОБА_2 за підтримки родичів неодноразово перераховувалися додаткові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 і цих коштів вважає, більше ніж достатньо для покриття понесених нею витрат на лікування дитини, а тому вважає, що фінансових зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем на даний час не має. Також, вважає неспівмірною вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат по наданню професійної правничої допомоги, оскільки такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами (а.с.50-60).
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 184 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Таким законом є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», а порядок індексації визначається прийнятим відповідно до цього Закону Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі - Порядок).
Разом із тим, питання індексації аліментів було врегульоване СК України зі значними прогалинами щодо відповідності іншим нормативно-правовим актам, які є спеціальними стосовно вирішення питання про індексацію грошових доходів, що не мають разового характеру.
Лише починаючи з 12 червня 2016 року до об'єктів індексації віднесено розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Це передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17 травня 2016 року № 1368-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та який набрав чинності 12 червня 2016 року.
На виконання цього Закону № 1368-VIII постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 16 листопада 2016 року було внесено відповідні зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Цей Порядок було доповнено, зокрема, п. 10-4, який прямо регулює питання індексації аліментів.
Так, відповідно до п.10-4 Порядку, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №836 від 16 листопада 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 p., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
При цьому позивач просить стягнути індексацію за період жовтня 2014 по квітень 2016 року і посилається на правову позицію Верховного Суду України в постанові, прийнятій у справі № 6-113 цс 13. Однак, з 12 червня 2016 року застосовувати аналогію закону потреба відпала, адже питання індексації аліментів знайшло своє належне правове регулювання як у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення», так і в Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Порядком установлені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації аліментів. Згідно з п.10-4 Порядку для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 p., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з 12 червня 2016 року.
З огляду на вищевикладені норми закону, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в її користь індексації аліментів за зазначений нею період з не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Проте, виходячи з аналізу ст.185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України є не звичайні, звичні та стандартні обставини в житті дитини (відвідання дитячого садочка чи школи, проходження періодичних медичних оглядів для підготовки до школи, купівля одягу чи шкільного приладдя тощо), а виключні обставини - тобто ті випадки, коли дитина потребує додаткових витрат, які за звичайних обставин не виникають і звичайним утриманням батьків (у тому числі й аліментами) не покриваються. Визначення особливих обставин є індивідуальним у кожному конкретному випадку для кожної конкретної дитини. Це може бути потреба в розвитку певних особливих здібностей дитини, її талантів, або потреба в оплаті лікування раптової чи хронічної хвороби тощо.
При ухваленні рішення у справі суд бере до уваги доводи представника відповідача про те, що оплата навчання дочки в Нововолинському дошкільному закладі №5 за 2014 -2018 роки, всього в сумі 4665,50 грн. (а.с.11-12) та придбання канцтоварів та одягу згідно фіскальних чеків від 04 вересня 2018 року та від 10 жовтня 2018 року (а.с.35), не має характеру понесених додаткових витрат на утримання дитину в розумінні ст.185 СК України.
Крім того, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 хворіла бронхітом у період з 06 по 13 листопада 2017 року і що саме для лікування дитини лікарем приписувалися медикаменти зазначені в квитанціях від 06, 11 та 13 листопада 2017 року (на 260,34 грн., 117,86 грн. та відповідно 472,60 грн.) (а.с.10), які позивач долучає, а тому суд їх до уваги не бере.
Згідно Консультативного висновку лікаря-алерголога ОСОБА_6 від 04 вересня 2018 року ОСОБА_3 було встановлено попередній діагноз - ларинготрахеїт і рекомендовано провести аналізи на побутові алергени та призначені лікарські препарати: інгаляція з вентоліном + фіз. розчин, амбробене та хьюмер (а.с.38).
На підтвердження понесених витрат на лікування дитини ОСОБА_7 надає повторно фіскальні чеки від 06, 11 та 13 листопада 2017 року (а.с.39) та чеки від 01, 05 серпня 2018 року та 17 вересня 2018 року (а.с.40), однак в цих платіжних документах не зазначено жодного з препаратів призначених лікарем у висновку, а тому, суд не вважає їх належними та допустимими доказами у розумінні ст.77, ст.78 ЦПК України і не бере до уваги.
Загальний розмір доведених позивачем витрат на лікування ОСОБА_3 становить 607,98 грн. (фіскальний чек від 04 вересня 2018 року на суму 490 грн. та фіскальний чек лише на суму 117,98 грн.) (а.с.40), оскільки необхідність здійснення аналізів на побутові алергени та прийняття дитиною медикаменту амбробене, інгаляції з вентолінтом підтверджується вищезгаданим Консультативним висновком лікаря-алерголога.
При цьому, суд враховує надані представником відповідача квитанції від 23 січня 2018 року, 08 лютого 2018 року, 13 березня 2018 року, 12 квітня 2018 року, 17 травня 2018 року та 18 червня 2018 року (а.с.64-66), якими підтверджено перерахування коштів протягом 2018 року всього в сумі 7400 грн. відповідачем ОСОБА_2 на картковий рахунок ОСОБА_1 і оскільки вищевказана сума повністю покриває витрати понесені останньою на лікування дитини, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача жодних додаткових витрат на утримання дитини і у задоволенні позову в цій частині відмовляє повністю.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Нововолинського міського суду від 23 вересня 2014 року було розірвано (а.с.7).
У шлюбі, 16 липня 2012 року народилася дочка ОСОБА_3 і за рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2014 року в користь позивача ОСОБА_1 з відповідача на утримання ОСОБА_3 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно, з 01 вересня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З огляду на вищевикладені норми закону, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, що присуджений до стягнення є незначним і не задовольняє мінімальних потреб дитини (з огляду на встановлений прожитковий мінімум на дитину віку ОСОБА_3 станом на день ухвалення рішення) та беручи до уваги дохід відповідача, що перевищує мінімальну заробітну плату (а.с.63) і на думку суду дає змогу останньому виплачувати аліменти в більшому розмірі, з врахуванням того, що він працездатний, інших утриманців не має, протягом 2018 року додатково, понад призначені суми аліментів сплачував позивачу кошти на утримання дочки і підтвердив це документально (а.с.64-66), суд збільшує розмір аліментів, які стягуються за рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від року з ІНФОРМАЦІЯ_2 з твердої грошової суми по 600 грн. щомісячно до 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору за вимогу про збільшення розміру аліментів, яка задоволена судом.
Вирішуючи вимоги позивача про відшкодування позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК інші судові витрати, повязані з розглядом справи, до яких належать і витрати на правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до поданих представником позивача адвокатом ОСОБА_4 договору від 29 червня 2018 року на надання правничої допомоги та квитанції від 02 липня 2018 року, квитанції від 11 жовтня 2018 року (а.с.16-17), ордеру серії ВЛ №000043482, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №431 (а.с.32-33), розрахунок суми судових витрат (а.с.5), сума гонорару адвоката за надану професійну правничу допомогу склала 2500 грн.
У відзиві представником відповідача зазначено, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_7 не подала детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Опис, що доданий до первинної позовної заяви, свідчить про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу складності справи і обсягу виконаних робіт. Довідка із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно коштує 20 грн. + комісія банку, а не 200 грн., як зазначає адвокат. Вважає неспівмірною вимогу про понесенні витрат за посвідчення копій документів всього у розмірі 200 грн., адже адвокатом було засвідчено лише 11 копій документів та 1000 грн. за написання адвокатом заяви про збільшення розміру позовних вимог (заява складається з півтора сторінок тексту, половина з якого - зазначення учасників справи та вимог позивача. Жодного правового мотивування чи розрахунків зазначена заява не містить).
З такими твердженнями представника відповідача суд погоджується і вважає за необхідне вимогу позивача про відшкодування понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати за різницею сум зазначених у відзиві, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме в сумі 607,88 гривень.
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273 ЦПК України, ст.180, ст.182, ст.184, ст.185, ст.191, ст.192 СК України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 вересня 2014 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, що проживає за адресою: 5 мікрорайон, буд.3, кв.89, м. Нововолинськ, Волинська область на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми по 600 (шістсот) грн. щомісячно до 1500 (однієї тисячі п'ятсот) грн. щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір стягуваних аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, що проживає за адресою: 5 мікрорайон, буд.3, кв.89, м. Нововолинськ, Волинська область 607 (шістсот сім) 88 коп. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк