Справа № 127/5212/19
Провадження № 3/127/1117/19
29.03.2019 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, проживаючого за адресою: м. Вінниця, 1-й пров. Український, 10, за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 16.02.2019 року о 00 год. 10 хв. в м. Вінниці по вул. Гліба Успенського, 39, в порушення вимог п. 2.9(а) ПДР України, керував автомобілем марки «Opel Kadett», д.н.з. 19023КК, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в КП «ВОНД «Соціотерапія». Медичним висновком №398 зафіксовано результат: канабіс проба позитивна.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, п. 2.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р., вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №123710 від 16.02.2019 року, медичним висновком КЗ «ВОНД «Соціотерапія»№ 398 від 16.02.2019 року, рапортом поліцейського, довідкою поліції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують відповідальність правопорушника не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення Правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом в стані наркотичного сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП , оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 23, 33, ч.1 ст.130, 280 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя: