"18" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2429/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.
при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.
за участю представників сторін:
від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Україна”: ОСОБА_2 (на підставі довіреністю);
від Публічного акціонерного товариства „Імексбанк”: ОСОБА_3 (на підставі довіреності);
від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ветеран”: не з'явились;
від Приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець”: не з'явились;
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_4 (на підставі довіреності);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Україна” (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4-Д);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” (65039, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 12-А);
за участю третіх осіб, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ветеран” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25); 2. Приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець” (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А); 3. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 14);
про припинення правовідносин та визнання припиненою іпотеки
Суть спору: 30.10.2018 року позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Україна” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. №2622/18) до відповідача - Публічного акціонерного товариства „Імексбанк”, в якій просить суд припинити правовідносини між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ветеран” та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” за договором про відкриття кредитної лінії №73/12 від 31.08.2012р. (із урахуванням додаткових угод) на підставі ч.4 ст. 36 Закону України „ Про іпотеку”, визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012р. нотаріально за реєстровим №2094, що укладений між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Україна”, а також покласти судові витрати на відповідача.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач стверджує, що правовідносини за кредитним договором №73/12 від 31.08.2012р., який укладено між АТ „Імексбанк” та ТОВ „Ветеран” є припиненими у зв'язку з виконанням вказаного зобов'язання в порядку ч. 4 ст. 36 Закону України „Про іпотеку”, шляхом позасудового задоволення вимог на підставі реєстрації права власності на об'єкт іпотеки за договором іпотеки від 24.12.2014р. укладеного між ПАТ „Імексбанк” та ОСОБА_5 „Футбольний клуб „Чорноморець”, за таких обставин позивач вважає, що в результаті припинення основного зобов'язання також є припиненою іпотека, яка виникла відповідно до умов договору іпотеки від 31.08.2012 р. №2094, який укладено між АТ „Імексбанк” та ТОВ „Україна”.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2018 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2429/18 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням позивача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача судом було залучено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ветеран” та Приватне акціонерне товариство „Футбольний клуб „Чорноморець”.
07.12.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО №25385/18, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого банк проти позову заперечує, посилаючись на те, що по-перше договір іпотеки є чинним, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи щодо іпотеки та обтяження предмету іпотеки за спірним договором. По-друге, вважає позовні вимоги в частині припинення правовідносин за кредитним договором заявлені позивачем безпідставно, та як, останній не є стороною відповідного договору і останній не стосуються його прав або обов'язків, а тому, за думкою відповідача, такий спосіб захисту суперечить законодавству та правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 року по справі № 6-243цс14, на яку останній посилається. При цьому, зазначає, що доказів уповноваження позивача діяти в інтересах позичальника матеріали справи не містять. Разом з тим, зазначає, що позичальник продовжує ухилятися від виконання зобов'язань за кредитним договором і наразі його заборгованість перед банком не є погашеною та продовжує зростати. По-третє, відповідач наполягає, що правова оцінка факту звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014р. наведена в ухвалі суду від 04.05.2018 року по справі № 916/1961/15 не може оцінюватися як преюдиціальність і не є обов'язковою для господарського суду відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України. Отже, відповідач стверджує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України він звільнений від доказування тієї обставини, що стягнення на предмет іпотеки за договором від 25.12.2014р. звернуто в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінного від того, що є предметом розгляду даної справи, а зобов'язання ТОВ „Ветеран” за Договором про відкриття кредитної лінії 73/12 від 31.08.2012 року є дійсним та обов'язковими до виконання. По-четверте, банк стверджує, що необхідність застосування судом ч. 4 ст. 36 Закону України „Про іпотеку” відсутня з тих підстав, що зазначені положення цієї статті не поширюються на правовідносини, що виникли у даному випадку між сторонами, оскільки зобов'язання за кредитним договором не припинилося в силу його невиконання, а стягнення на предмет іпотеки за договором від 25.12.2014р. відбулося в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінним від того, що є предметом розгляду даної справи. По-п'яте, банк наполягає, що звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 25.12.2014р. в позасудовому порядку у випадку неповного погашення вимог кредитора не позбавляє останнього права на задоволення своїх вимог будь-яким іншим чином, зокрема, шляхом звернення стягнення на інше заставне майно, або ж шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою суду від 19.12.2018 року, судом в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання було відкладено на 14.01.2019 року.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням позивача, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням відповідача, судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, даною ухвалою суду в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання було відкладено на 28.01.2019 року.
25.01.2019 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду вх. ГСОО №1530/19 з підстав невідповідності позовної заяви положенням п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання було розглянуто судом та у його задоволенні відмовлено з підстав його необґрунтованості.
У судовому засіданні від 28.01.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 06.02.2019 року.
30.01.2019 року до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення вх. ГСОО №1962/19, згідно яких третя особа проти позову заперечує при цьому позиція фонду цілком відповідає позиції відповідача у даній справі, яка викладена у відзиві на позовну заяву.
01.02.2019 року до канцелярії суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання в порядку ч.3 ст.135 Господарського процесуального кодексу України (вх. ГСОО №2-483/19), згідно якого третя особа просить суд застосувати до позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Україна” або представника позивача - ОСОБА_2 заходи процесуального примусу, визначені Господарським процесуальним кодексом України у вигляді штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні від 06.02.2019 року представником позивача були надані письмові заперечення щодо застосування заходів процесуального примусу (вх. ГСОО №2515/19) та щодо залишення позову без розгляду (вх. ГСОО №2519/19).
Ухвалою суду від 06.02.2019 року клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання зловживанням процесуальними правами за вх.№2-483/19 від 01.02.2019 року було задоволено частково та стягнуто з позивача до Державного бюджету України штраф у розмірі 1921,00 грн.
У судовому засіданні від 06.02.2019р. учасники справи зазначили, що ними надано усі докази та повідомлено про всі відомі їм обставини щодо справи.
Судом в рамках підготовчого провадження було з'ясовано відсутність будь-яких заяв чи клопотань, передбачених положеннями ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 06.02.2019 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розпочати розгляд справи по суті на 18.02.2019 року.
13.02.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання вх. ГСОО №2939/19, згідно якого він просив суд при розгляді даної справи врахувати правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.11.2018р. у справі №910/2535/18.
У судовому засіданні від 18.02.2019р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 18.03.2019 року.
21.02.2019 року до канцелярії суду надійшла заява вх. ГСОО №2-795/19, згідно якої заявник - ОСОБА_6 просив суд в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, оскільки наразі він є власником одного із предмету іпотеки за спірним договором, який набув у власність за договором купівлі-продажу.
Вищезазначене клопотання було розглянуто судом та протокольною ухвалою у його задоволенні було відмовлено, оскільки воно подано з порушенням порядку визначеного ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні від 18.03.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні від 18.03.2019 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні від 18.03.2019 року проти позову заперечував з підстав викладених у відповідних поясненнях.
Треті особи - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ветеран” та Приватне акціонерне товариство „Футбольний клуб „Чорноморець” у судові засідання не з'явились будь-яких пояснень по суті справи не надали, між тим про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвал суду на їх адресу місцезнаходження у відповідності до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та про поважність причин відсутності не повідомляли.
В судовому засіданні 18.03.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 28.03.2019 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 6).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Слід також зазначити, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати припиненими правовідносини між ТОВ „Ветеран” та ПАТ „Імексбанк” за договором про відкриття кредитної лінії №73/12 від 31.08.2012р. (із урахуванням додаткових угод) на підставі ч.4 ст. 36 Закону України „ Про іпотеку”, визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012р. нотаріально за реєстровим №2094, що укладений між ПАТ „Імексбанк” та ТОВ „Україна”, зобов'язаний довести, яким чином оспорюванні ним договори порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Таким чином, обов'язком позивача, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів відповідачем.
Як стверджують сторони у справі та що в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України приймається судом, 31.08. 2012 року між ПАТ „Імексбанк” (банк) та ТОВ “Ветеран” (позичальник) був укладений мультивалютний кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 73/12 (кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 995 659 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки 11,5% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами до 26.12.2016 р., на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між банком та ТОВ “Україна” 31.08.2012 р. укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально за реєстровим № 2094, відповідно до умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно:
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,9 кв.м., загальною площею 87,6 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 218;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 22;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “В”, ап. 65;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,8 кв.м., загальною площею 87,5 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Г”, ап. 91;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,5 кв.м., загальною площею 87,2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 220;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,7 кв.м., загальною площею 87,4 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 197;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “В”, ап. 84;
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,5 кв.м., загальною площею 273,8 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 1;
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 26:
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 222;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Е”, ап. 161;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м,, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Д”, ап. 127.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2016 р. у справі №916/1961/15, яке набрало законної сили, на користь Банку з Позичальника стягнуто заборгованість за даним Кредитним договором. На примусове виконання рішення суду від 15.04.2016 року у справі №916/1961/15 судом 05.05.2016 року видано відповідний наказ.
В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2018 року у справі №916/1961/15, яка набрала законної сили, за результатами апеляційного перегляду, в порядку ст.328 Господарського процесуального кодексу України, наказ Господарського суду Одеської області від 05.05.2016р. по справі №916/1961/15 про стягнення із ТОВ “Ветеран” на користь ПАТ “Імексбанк” заборгованості за кредитом у розмірі 668659,00 дол. США визнано таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, 17.04.2014 року між ПАТ „Імексбанк” та ТОВ „Україна” було укладено договір про зміни № 5, посвідчений нотаріально за реєстровим № 2355, за умовами якого сторони дійшли згоди про припинення іпотеки стосовно частини нерухомого майна, а саме:
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,8 кв.м., загальною площею 87,5 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Г”, ап. 91;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “В”, ап. 84;
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 26.
27.05.2014 року між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна” було укладено договір про зміни № 6, посвідчений нотаріально за реєстровим № 3099, за умовами якого сторони дійшли згоди про припинення іпотеки стосовно частини нерухомого майна, а саме:
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,5 кв.м., загальною площею 273,8 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 1;
- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 222;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Е”, ап. 161.
11.09.2014 року між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна” було укладено договір про зміни № 7, посвідчений нотаріально за реєстровим № 4504, за умовами якого сторони дійшли згоди про припинення іпотеки стосовно наступного майна:
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “А”, ап. 22.
Як стверджують сторони, та що встановлено під час розгляду справи №916/2179/17 за позовом ПАТ „Імексбанк” до ТОВ „Україна” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Ветеран” та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, на підставі вказаних змін до іпотечного договору було знято заборони відчуження з вказаного нерухомого майна та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на це майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.
Крім того, 27.12.2014 року між тими ж сторонами був укладений договір про розірвання іпотечного договору від 31.08.2012 р., посвідчений нотаріально.
На підставі зазначеного вище договору було знято заборони відчуження з вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав, щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на:
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,8кв.м., загальною площею 87,6 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 218;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “В”, ап. 65;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,5кв.м., загальною площею 87,2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 220;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,7 кв.м., загальною площею 87,4 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Ж”, ап. 197;
- апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м,, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18, корпус “Д”, ап. 127.
Вищевказані обставини встановленні у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. в рамках розгляду справи №916/2179/17 та не підлягають доведенню в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказаною постановою, зокрема, застосовано наслідки недійсності договору про зміни № 5 від 17.04.2014 р., укладеного між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”, а саме: - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,8 кв.м., загальною площею 87,5 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Г”, ап. 91 (дев'яносто один); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “В”, ап. 84 (вісімдесят чотири); - апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “А”, ап. 26 (двадцять шість), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2094; застосовано наслідки недійсності договору про зміни № 6 від 27.05.2014 р., укладеного між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”, а саме: - апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,5 кв.м., загальною площею 273,8 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “А”, ап. 1 (один);- апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 266,6 кв.м., загальною площею 273,9 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Ж”, ап. 222 (двісті двадцять два); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Е”, ап. 161 (сто шістдесят один), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2094; застосовано наслідки недійсності договору про зміни № 7 від 11.09.2014 р., укладеного між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна” (ідентифікаційний код 20939771), а саме: апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “А”, ап. 22 (двадцять два), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2094; застосовано наслідки недійсності договору від 27.12.2014 р. про розірвання іпотечного договору, укладеного між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”, а саме: - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,8кв.м., загальною площею 87,6 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Ж”, ап. 218 (двісті вісімнадцять); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “В”, ап. 65 (шістдесят п'ять); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,5кв.м., загальною площею 87,2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Ж”, ап. 220 (двісті двадцять); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,7 кв.м., загальною площею 87,4 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальнинька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Ж”, ап. 197 (сто дев'яносто сім); - апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м,, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, “Золотий Бугаз” масив, 18 (вісімнадцять), корпус “Д”, ап. 127 (сто двадцять сім), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2094.
При цьому, матеріали справи свідчать, що 25.12.2014р. між ПАТ “Імексбанк” (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ОСОБА_5 “Футбольний клуб “Чорноморець” (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №6134, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичною особою-боржником за 41 кредитним договором (зокрема зобов'язань ТОВ „Ветеран” за кредитним договором №73/12 від 31.08.2012р. (із урахуванням додаткових угод), передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону “Чорноморець”, загальною площею 80289 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ “ФК “Чорноморець”, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20 (предмет іпотеки).
Водночас, як стверджує позивач, відповідач здійснив позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону “Чорноморець”, загальною площею 80289 кв.м., основною площею 67 037,5 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62 403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ “ФК “Чорноморець”, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20 (предмет іпотеки), що цілком визнається ПАТ „Імексбанк”.
За таких обставин позивач вважає, що враховуючи заявлені банком вимоги у рамках розгляду справи № 916/2179/17 порушені його права, як майнового поручителя перед банком за іпотечним договором від 31.08.2012р. за реєстровим №2094, що укладений між ПАТ „Імексбанк” та ТОВ „Україна”, в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Ветеран” перед ПАТ „Імексбанк” за договором про відкриття кредитної лінії №73/12 від 31.08.2012р. (із урахуванням додаткових угод) з підстав встановлених в ухвалі суду від 04.05.2018р. у справі №916/1961/15 та в силу приписів ст. 36 Закону України „Про іпотеку”.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази суд зазначає, що в порушення ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ „Україна” не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його прав та інтересів з огляду на таке.
У відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону України „Про іпотеку” (в редакції статті, яка підлягає з урахуванням дати укладення договорів), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Згідно з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Разом з тим, захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
При цьому, як вище вже зазначалось судом, задоволення позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.
Водночас, суд зазначає, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що наразі банк висуває майнові вимоги саме до ТОВ „Україна”, як майнового поручителя за іпотечним договором від 31.08.2012р. за реєстровим №2094, в зв'язку з чим суд вважає за недоцільне з урахуванням предмету розгляду даної справи застосовувати положення ст. 36 Закону України „Про іпотеку”, оскільки застосування приписів зазначеної статті можливе лише у разі наявності в діях, у даному випадку банку, та встановлення судом здійснення банком неправомірного заявлення майнових вимог до ТОВ „Україна”, у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою в зв'язку із позасудовим задоволенням відповідних вимог, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Отже, за відсутності в матеріалах справи зазначених вище доказів суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Україна” у даній справі не підлягають задоволенню, в зв'язку з відсутністю порушеного права позивача, за яким останній звернувся за захистом до суду з відповідним позовом.
Водночас при здійсненні таких висновків, суд виходить з того, що порушене право (законний інтерес) вважається основою суті і одночасно способом або ціллю задоволення будь-якого суб'єктивного і об'єктивного права.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Разом з тим, суд відмічає, що в обґрунтування заявлених вимог позивач також посилався щодо наявності чинної реєстрації обтяжень щодо майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором від 31.08.2012 року за реєстровим №2094, при цьому наявність відповідного запису жодним чином не порушує майнові права ТОВ „Україна” та не є підставою для визнання відповідної іпотеки припиненою в силу положень ст. 36 Закону України „Про іпотеку”. Крім того, на даний час власниками частини такого майна (предмету іпотеки) є інші особи та у разі наявності спору щодо реєстрації обтяжень майна як позивач так і інші особи не позбавлені права на звернення за захистом своїх прав та інтересів.
З урахуванням встановлених обставин та відмови судом у задоволенні позовних вимог ТОВ „Україна”, суд не вбачає необхідності надання правової оцінки доводам відповідача, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини відсутності порушених прав позивача, більш того викладені банком обставини є предметом розгляду цивільної справи, яка розглядається Овідіопольським районним судом Одеської області в рамках розгляду справи №509/4764/18 про звернення стягнення на предмет іпотеки, де предметом дослідження суду є саме наявність або відсутність майнових вимог банку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ України заявлених до ПАТ „Імексбанк” про визнання припиненими правовідносин між ТОВ „Ветеран” та ПАТ „Імексбанк” за договором про відкриття кредитної лінії №73/12 від 31.08.2012р. (із урахуванням додаткових угод) на підставі ч.4 ст. 36 Закону України „ Про іпотеку” та визнання припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого 31.08.2012р. нотаріально за реєстровим №2094, що укладений між ПАТ „Імексбанк” та ТОВ „Україна”.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити в повному обсязі.
2. Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 березня 2019 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська