27.03.2019 Справа № 914/2430/18
місто Львів
За позовом: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Апартментс",
про:стягнення 3'963'315,57 грн.
СуддяРим Т.Я.
Секретар судового засіданняКушта А.М.
Представники:
позивача:Нагорняк Р.І. - довіреність № 4-29-47 від 05.02.2019,
відповідача:не з'явився.
Судові процедури.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Апартментс" про стягнення 3'963'315,57 грн. Ухвалою від 02.01.2019 позов залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення недоліків. Ухвалою від 28.01.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2019.
Як убачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікатор поштового відправлення 7901412251566) (а.с. 71) Відділенню поштового зв'язку Львів 5 30.01.2019 не вдалось вручити відповідачу за його юридичною адресою ухвалу про відкриття провадження у справі. З метою належного повідомлення відповідача про подальші судові засідання 27.02.2019 суд звернувся до Відділення поштового зв'язку Львів 5 з запитом щодо надання інформації про конкретні причини невручення ухвали про відкриття провадження відповідачу за його юридичною адресою (а.с. 77). Однак відповіді на вказаний запит суд не отримав.
В підготовче засідання 27.02.2019 з'явилися представники позивача, представник відповідача не з'явився. Зважаючи на неявку відповідача, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.03.2019.
Суд повідомив відповідача про день та час підготовчого засідання рекомендованим листом, а також шляхом надсилання ухвали від 27.02.2019 на електронну пошту відповідача. Крім того, суд здійснив спробу викликати відповідача в підготовче засідання телефонограмою за номерами телефону: НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Однак оператор зв'язку повідомив секретаря судового засідання, що абонент за номером НОМЕР_1 не доступний, а за номером НОМЕР_2 - що такий номер не обслуговується. Інформація про засоби зв'язку з юридичною особою міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.01.2019 (а.с. 69) та офіційному бланку відповідача, що міститься в матеріалах справи (а.с. 43).
В підготовче засідання 13.03.2019 представник відповідача вкотре не з'явився. З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З урахуванням наведеного, оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце підготовчих засідань, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.03.2019.
Суд повідомив відповідача про день та час судового засідання рекомендованим листом, а також шляхом надсилання ухвали від 13.03.2019 на електронну пошту відповідача (а.с. 86). В судове засідання 27.03.2019 відповідач не з'явився. Зважаючи на відсутність підстав, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
Аргументи сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення договору про пайову участь заборгував позивачу 3'500'386,20 грн. пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачеві 307'477,03 грн. пені, 25'638,00 грн. - 3% річних та 130'245,06 грн. інфляційних втрат.
Заперечення відповідача.
Відповідач не подав до суду відзиву на позов.
Фактичні обставини справи.
Сторони у справі уклали договір про пайову участь № 360 від 01.11.2013 (далі - Договір) (а.с. 17-19). Відповідно до умов Договору замовник (відповідач у справі) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором (пункт 1.1).
Зобов'язання замовника, серед іншого, полягають у:
1) здійсненні будівництва об'єкта містобудування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог у терміни з 03.09.2013 по 01.09.2017 (пункт 2.1);
2) сплаті пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста Львова в сумі 3'787'627,18 грн. (пункт 2.2) в такій черговості: 415'000,00 грн. - по 31.07.2014; 415'000,00 грн. - по 24.12.2014; 415'000,00 грн. - по 31.07.2015; 415'000,00 грн. - по 24.12.2015; 415'000,00 грн. - по 29.07.2016; 850'000,00 грн. - по 24.12.2016; 862'627,18 грн. - по 30.08.2017 (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Сторони неодноразово змінювали розмір та черговість сплати замовником коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста Львова.
Зокрема, додатковою угодою № 42 від 17.02.2014 про внесення змін до Договору (а.с. 19) сторони внесли зміни до пункту 2.2 Договору. Так, замовник повинен сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова в сумі 5'387'325,12 грн. в такій черговості: 600'000,00 грн. - по 31.07.2014; 600'000,00 грн. - по 24.12.2014; 600'000,00 грн. - по 31.07.2015; 600'000,00 грн. - по 24.12.2015; 600'000,00 грн. - по 29.07.2016; 1'150'000,00 грн. - по 24.12.2016; 1'237'325,12 грн. - по 30.08.2017 (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Додатковою угодою № 21 від 01.02.2018 про внесення змін до Договору (а.с. 20) сторони внесли зміни до пункту 2.2 Договору. Зокрема, замовник повинен сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова в сумі 5'700'386,20 грн. в такій черговості: 600'000,00 грн. - по 31.07.2014; 800'000,00 грн. - по 02.02.2018; 800'000,00 грн. - по 30.03.2018; 1'100'000,00 грн. - по 01.06.2018; 2'400'386,20 грн. - по 30.06.2018 (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Додатковою угодою № 97 від 06.06.2018 про внесення змін до Договору (а.с. 21) сторони внесли зміни до пункту 2.2 Договору. Зокрема, замовник повинен сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова в сумі 5'700'386,20 грн. в такій черговості:
- 600'000,00 грн. - по 31.07.2014;
- 800'000,00 грн. - по 02.02.2018;
- 800'000,00 грн. - по 30.03.2018;
- 1'100'000,00 грн. - по 31.08.2018;
- 2'400'386,20 грн. - по 30.09.2018 (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Відповідач на виконання Договору перерахував позивачу 2'200'000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку (а.с. 59-60): 06.10.2014 - 600'000,00 грн.; 01.02.2018 - 800'000,00 грн.; 20.03.2018 - 800'000,00 грн.
З інформації, що розміщена на веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України (а.с. 28), об'єкт будівництва введено в експлуатацію у вересні 2017 року.
Ухвалою Львівської міської ради № 3742 від 13.07.2018 (а.с. 42) прийнято безоплатно у власність територіальної громади міста Львова від відповідача об'єкти "Капітальний ремонт дороги по вулиці Бальзака у місті Львові" та "Капітальний ремонт дороги по вулиці Джерельній у місті Львові" відповідно до висновку управління фінансового контролю департаменту "Адміністрація міського голови", балансова вартість яких становить 2'390'727,00 грн… Для забезпечення належної експлуатації вулиці О. Бальзака та вулиці Джерельної, передано об'єкти, зазначені у пункті 1 цієї ухвали, на баланс Шевченківської районної адміністрації.
Відповідач надіслав міському голові міста Львова лист № 81 від 27.08.2018 (а.с. 41), в якому просив винести на розгляд Львівської міської ради питання про зарахування вартості об'єктів "Капітальний ремонт дороги по вулиці О. Бальзака у місті Львові" та "Капітальний ремонт дороги по вулиці Джерельній у місті Львові" на загальну суму 2'390'727,00 грн., які було прийнято на баланс Шевченківської районної адміністрації згідно з ухвалою Львівської міської ради № 3742 від 13.07.2018, у вартість пайового внеску на розвиток інфраструктури Львова згідно з Договором.
Позивач у відповідь на звернення відповідача надіслав листи № 2301-2786 від 05.10.2018 (а.с. 26) та № 2301-вих-3153 від 08.11.2018 (а.с. 57), де зазначив про відсутність підстав для часткового звільнення відповідача від сплати пайового внеску та звернув увагу на необхідність термінового погашення заборгованості, що виникла у сумі 3'500'386,20 грн. Факт надіслання листа № 2301-2786 від 05.10.2018 підтверджується реєстром на відправку рекомендованих листів та фіскальним чеком публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 40).
Оцінка суду.
Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов'язання за укладеним договором в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Положеннями частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Суд установив, що сторони погодили у Договорі пайову участь відповідача у розвитку інфраструктури міста Львова в розмірі 5'700'386,20 грн., яку відповідач повинен був сплатити до 30.09.2018. Однак, відповідач виконав свій обов'язок частково - сплатив 2'200'000,00 грн. Таким чином, несплаченою залишилась пайова участь відповідача у розмірі 3' 500' 386,20 грн.
Крім того, відповідач передав безоплатно у власність територіальної громади міста Львова об'єкти "Капітальний ремонт дороги по вулиці Бальзака у місті Львові" та "Капітальний ремонт дороги по вулиці Джерельній у місті Львові", балансова вартість яких становить 2'390'727,00 грн.
Так, частина 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
В матеріалах справи відсутні докази того, що технічними умовами передбачалась необхідність здійснення відповідачем ремонту доріг по вулиці О. Бальзака та вулиці Джерельній у місті Львові. Також ремонт дороги не є інженерною мережою чи об'єктом інженерної інфраструктури. Відповідач передав їх органу місцевого самоврядування безоплатно.
Таким чином, підстави для зменшення розміру пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури Львова на суму кошторисної вартості переданих у власність територіальної громади Львова об'єктів "Капітальний ремонт дороги по вулиці Бальзака у місті Львові" та "Капітальний ремонт дороги по вулиці Джерельній у місті Львові" відсутні.
Отже, позовні вимоги про стягнення 3'500'386,20 грн. пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Згідно з пунктом 2.3 Договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Суд погоджується з правильністю проведеного позивачем розрахунку, а тому в межах заявлених позовних вимог, до стягнення підлягає 307'477,03 грн. пені.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком, а тому до стягнення підлягає 25'638,00 грн. - 3% річних, а також 130'245,06 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що створив відповідачу умови для реалізації свого права на захист, якими він не скористався. Відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та відповідно до статей 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Апартментс" (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Дудаєва, будинок 20; ідентифікаційний код 38172749) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: 79006, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 34814859) 3'500'386 (три мільйони п'ятсот тисяч триста вісімдесят шість) грн. 20 коп. пайового внеску, 307'477 (триста сім тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 03 коп. пені, 25'638 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп. - 3% річних, 130'245 (сто тридцять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 06 коп. інфляційних втрат та 58'730 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 10 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.03.2019.
Суддя Рим Т.Я.