Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
26 березня 2019 року Справа № 912/45/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/45/19
за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4 в інтересах держави, в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
Східного офісу Державної аудиторської служби України, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22
ОСОБА_1 академії аграрних наук України, 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка (Суворова), 9
до відповідачів: 1. Інституту сільського господарства ОСОБА_1 академії аграрних наук України, 27602, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Созонівка, вул. Центральна, 2
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід", 80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Галицька
про визнання недійсним договору, визнання недійсною додаткової угоди, зобов'язання повернути 261 674,04 грн
за участю представників:
від прокуратури - ОСОБА_2 посвідчення №046635, видано 13.04.217 року;
від позивача 1 - участі не брали ;
від позивача 2 - ОСОБА_3 ордер серія ВН №064705 від 18.01.2019 року, свідоцтво №000191, видано 15.11.2017 року, в режимі відеоконференції;
від відповідача 1 - ОСОБА_4 ордер серія КР №64212 від 18.01.2019 року, посвідчення адвоката №94 від 30.06.2015 року, договір про надання правової допомоги від 18.01.2019 року;
від відповідача 1 - ОСОБА_5 керівник;
від відповідача 2 - ОСОБА_6 , довіреність № б/н від 20.02.19 ордер серія ЛВ №090584 від 01.02.2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №644 від 12.06.1997 року, в режимі відеоконференції;
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Східного офісу Державної аудиторської служби України та ОСОБА_1 академії аграрних наук України до Кіровоградської Державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_1 академії аграрних наук України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" про:
- визнання недійсним п.3.4. договору на закупівлю товару №11 від 19.02.2016, укладеного між Кіровоградською Державною сільськогосподарською дослідною станцією ОСОБА_1 академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід";
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 21.04.2016 до договору на закупівлю товару №11 від 19.02.2016, укладеного між Кіровоградською Державною сільськогосподарською дослідною станцією ОСОБА_1 академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід", де предметом закупівлі є машина для збирання врожаю (комбайн селекційний);
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" повернути Кіровоградській Державній сільськогосподарській дослідній станції ОСОБА_1 академії аграрних наук України суму надмірно сплачених за договором на закупівлю товару №11 від 19.02.2016 коштів та за додатковою угодою до нього № 2 від 21.04.2016 в розмірі 261 674,04 грн;
- з покладанням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем 1 вимог ч.5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Ухвалою від 08.01.19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/45/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.02.2019 о 14:00.
У підготовчих засіданнях 04.02.19, 20.02.19 оголошувалась перерва в порядку норм ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 28.02.19 оголошено перерву до 10:00 год 19.03.19 в порядку норм ст. 183 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою від 28.02.19 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/45/19 на тридцять днів.
У підготовчому засіданні 19.03.19 оголошувалась перерва до 10:00 год 22.03.19 та 22.03.19 оголошувалась перерва до 12:00 год 26.03.19 в порядку норм ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 26.03.19 усі учасники судового процесу, окрім позивача-1 забезпечили участь своїх представників.
Позивач-1, в свою чергу, повідомлявся про час та місце проведення даного засідання належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
12.03.19 представником відповідача-2 подано клопотання про залишення позову без розгляду. У клопотанні зазначено, що на думку відповідача-2 позовну заяву подано особою, яка не мала законних підстав для подання такої заяви з огляду на наступне. ОСОБА_1 аграрна академія наук України як позивач-2 не підтримала позовні вимоги. Визначення прокурором як позивача 1 Східного офісу Держаудитслужби є необґрунтованим, оскільки за результатами фінансового контролю Державною аудиторською службою України ніяких порушень законодавства про державні закупівлі не виявлено.
Також у клопотанні наголошено, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Прокурором надано копії повідомлень № 05/1-991 та № 05/1-990 від 23.06.18р. Проте до матеріалів справи не надано доказів направлення та отримання цих листів Позивачами 1 та 2. Крім того, за твердженням відповідача-2, прокурором не обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави та не підтверджено, що захист таких інтересів не здійснюється.
Відповідачем-1 підтримано клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду у письмових поясненнях № 64212/7 від 15.03.19. У поданих поясненнях відповідач-1 звертає увагу на наступне:
- довідкою "Про проведену оплату" № 02-2722/142 від 26.12.18, виданої Управлінням Державної казначейської служби України, кошти на придбання селекційного комбайну із загального фонду державного бюджету в рамках затвердженої бюджетної програми чи іншого бюджетного асигнування не перераховувались;
- ухвалою суду про повернення обвинувального акту у справі № 390/11/19 від 21.01.19, яка набрала законної сили, встановлено, що стороною обвинувачення не надано доказів того, кому спричинено збитки у зв'язку із придбанням селекційного комбайну, в зв'язку з чим обвинувальний акт повернуто стороні обвинувачення у зв'язку з порушенням п. 5 та п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України.
- повноваження прокурора на звернення з позовом в інтересах держави буде обґрунтованим лише в тому випадку, коли ним буде названо, якому Міністерству спричинено шкоду, по яким бюджетним асигнуванням і у якій державній програмі, адже без зазначення розпорядника бюджетних коштів є необґрунтованими повноваження прокурора на звернення до суду в інтересах держави.
Східний офіс Держаудитслужби подав письмові пояснення від 15.03.19, в яких зазначив, що може виступати позивачем у суді у спірних правовідносинах з огляду на таке.
26.06.18 на адресу позивача-2 надходило повідомлення № 05/1-991вих 18 Прокуратури Кіровоградської області в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (копію з вхідним штемпелем додано до письмових пояснень).
Щодо порушення законодавства про державні закупівлі Східним офісом Держаудитслужби зазначено наступне.
Відповідно до звернення Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ від 27.03.17 № 2722/39/110/01-17, начальником відділу взаємодії з правоохоронними органами управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області ОСОБА_7, в якості залученого спеціаліста, прийнято участь у перевірці законності придбання в 2016 році комбайну селекційного SAMPO SR2010, 2016 року випуску, в Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції ОСОБА_1 академії аграрних наук України.
Відповідно до п. 3.1 розділу 3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженим наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006р. за № 1166/13040 (далі - Порядок) результати участі спеціаліста у перевірці оформлюються довідкою, яка складається на чистому аркуші і підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, в якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки.
Вказана перевірка не є контрольним заходом в розумінні Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та фактично є перевіркою, що проводить правоохоронний орган, в зв'язку з чим Східних офіс Держаудитслужби не вживав заходів щодо звернення до суду.
Не дивлячись на вказане, відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Прокуратурою подано заперечення на клопотання відповідача-2 про залишення без розгляду позовної заяви.
У запереченнях зазначено, що дії сторін при укладенні п. 3.4 Договору та додаткової угоди № 2 від 21.04.16 призвели до безпідставного завищення ціни за комбайн, що суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
За твердженням прокуратури, нею зазначено позивачем-2 ОСОБА_1 академію аграрних наук України, оскільки вона здійснює контроль за діяльністю Інституту сільського господарства ОСОБА_1 НААН України відповідно до п. 6.2 Статуту. Крім того, НААН України є органом управління Державним майном, яке закріплене за Інститутом, а тому останній безпосередньо підпорядковується і перебуває у віданні НААН України (п. 1.3 Статуту). Однак, вказаним органом до цього часу заходів до усунення виявлених порушень не вжито.
Більше того, останній, згідно з листом від 22.06.18 № 13-2/356, наданого прокуратурі області, взагалі не вбачає порушень у проведеній процедурі відкритих торгів на закупівлю машини для збирання врожаю, та вважає недоцільним заявлення прокурором вимог щодо визнання недійсним п. 3.4 Договору та додаткової угоди від 21.04.17.
Східний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області, однак не вжила належних заходів до усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Крім того, на підтвердження направлення повідомлень в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до матеріалів справи подано роздруківку з ЄССА вихідного документу 05/1-991вих18 від 23.06.18 та 05/1-990вих18 від 23.06.18, а також повідомлення про вручення поштового відправлення НААН України.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, врахувавши пояснення усіх учасників судового процесу, господарський суд дійшов наступних висновків.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Так, згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Матеріалами справи підтверджено факт звернення прокуратурою до обох позивачів з відповідними повідомленнями та їх отримання останніми.
Відтак, доводи відповідача-2 щодо недотримання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині неповідомлення позивачів про звернення до суду в їх інтересах, є надуманими.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
Таким чином, та обставина, що позивач-2 не підтримує позовні вимоги у даній справі, не є підставою для залишення позову без розгляду.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
В контексті зазначеного суд враховує, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
Згідно з п. п. 3, 4, 9 ч. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція, викладена у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).
Позиція про те, що у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, наявні повноваження для звернення до суду у спірних правовідносинах викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
За таких обставин, Східний офіс Держаудитслужби є належним позивачем у даній справі, який, при цьому, не вжив заходів до усунення порушень Закону України "Про державні закупівлі".
Така бездіяльність Східного офісу Держаудитслужби виникла з наступних причин.
В ході первинної ревізії публічної закупівлі, що є предметом розгляду у даній справі, Східним офісом Держаудитслужби не було виявлено порушень вимог чинного законодавства, про що винесено відповідне рішення.
В той же час, відповідно до звернення Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ від 27.03.17 № 2722/39/110/01-17, начальником відділу взаємодії з правоохоронними органами управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області ОСОБА_7, в якості залученого спеціаліста, прийнято участь у перевірці законності придбання в 2016 році комбайну селекційного SAMPO SR2010, 2016 року випуску, в Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції ОСОБА_1 академії аграрних наук України.
Вказана перевірка не є контрольним заходом в розумінні Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та фактично є перевіркою, що проводить правоохоронний орган, в зв'язку з чим Східних офіс Держаудитслужби не вживав заходів щодо звернення до суду. Однак, підставою позову є даній справі є саме довідка, складена за результатами зазначеної перевірки.
Наявність зазначеної довідки не встановлює обов'язку для Східного офісу Державної аудиторської служби України вчиняти певні дії, спрямовані на усунення виявлених порушень, в той же час не позбавляє права прокурора на звернення до суду із відповідним позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби України.
ОСОБА_1 академія аграрних наук України, як встановлено вище, також є належним позивачем у даній справі, оскільки є органом управління Державним майном, яке закріплене за Інститутом, а тому останній безпосередньо підпорядковується і перебуває у віданні НААН України (п. 1.3 Статуту). Однак, вказаним органом взагалі жодних заходів до усунення виявлених порушень не вжито.
Щодо доводів відповідача-1, що фінансування за оспорюваними договором та додатковою угодою здійснювалось за власні кошти державної установи, а не за кошти з державного бюджету (субвенції), господарський суд вважає, що встановлення порядку фінансування публічної закупівлі, та дослідження правової природи коштів, за рахунок яких було здійснено оплату товару, є предметом судового розгляду у даній справі та буде досліджено під час розгляду справи по суті. Вказані факти не можуть бути встановлені на даній стадії судового процесу. Як вбачається із письмових пояснень самих учасників судового процесу, встановлення правової природи використаних коштів потребує наявності спеціальних знань, що свідчить про необхідність призначення відповідної експертизи у даній справі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", враховуючи належність позивачів у даній справі та нездійснення останніми жодних дій, спрямованих на усунення порушень Закону України "Про державні закупівлі", з огляду на наявність як державного, так і суспільного інтересу, господарський суд на даному етапі вирішення спору відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання відповідача-2 № 19/03-19 від 19.03.19 про перенесення підготовчого засідання, яке надійшло засобами електронного зв'язку без електронного цифрового підпису вже після закінчення підготовчого засідання 19.03.19 у даній справі, також залишається господарським судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 183, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні клопотання відповідача-2 від 12.03.19 про залишення позову без розгляду відмовити.
2. Клопотання відповідача-2 № 19/03-19 від 19.03.19 про перенесення підготовчого засідання залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно з дня її оголошення та не підлягає оскраженню окремо від рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://kr.arbitr.gov.ua.
Примірники ухвали надіслати: заступнику прокурора Кіровоградської області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4), Східному офісу Державної аудиторської служби України (49600, м.Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22), ОСОБА_1 академії аграрних наук України (01010, м.Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка (Суворова) 9), Інституту сільського господарства ОСОБА_1 академії аграрних наук України (27602, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Созонівка, вул. Центральна, 2), Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Галицька).
Повний текст ухвали складено та підписано 29.03.2019.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.