ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
19 березня 2019 року Справа № 913/599/18
Провадження №19/913/599/18
Розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (юридична адреса: квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021; адреса для листування: вул. Енергетиків, 1 А, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” (пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)
про стягнення 1272667 грн 46 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, наказ № 78-к від 14.03.2019;
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 26000 грн 00 коп., заборгованості по компенсації послуг з перетікань реактивної електроенергії в сумі 849443 грн 29 коп., пені в сумі 92372 грн 40 коп., інфляційних втрат в сумі 235922 грн 23 коп. та 3 % річних у сумі 68929 грн 54 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №44-2 від 31.05.2012 стосовно повної та своєчасної оплати рахунків.
Ухвалою суду від 05.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2019.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №126 від 27.12.2018, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення інфляційних нарахувань за період з грудня 2015 року по травень 2017 року активної електроенергії в сумі 85285 грн 92 коп., реактивної електроенергії в сумі 96712 грн 80 коп. та 3% річних за період з грудня 2015 року по травень 2017 року активної електроенергії в сумі 23158 грн 26 коп., реактивної електроенергії в сумі 26599 грн 97 коп.
Ухвалою суду від 14.01.2019 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні 31.01.2019.
Позивач у відповіді на відзив №01-19/2/29 від 23.01.2019 зазначив, що він в прохальній частині позову просить суд стягнути заборгованість за спожиту активну електроенергію за липень 2018 року, що є технічною помилкою, оскільки за текстом позову та розрахунку до нього стягненню підлягає заборгованість за спожиту активну електроенергію в липні 2017 року.
Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вищезазначеного уточнення.
Ухвалою суду від 31.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів по 19.02.2019 включно, відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 12.02.2019.
Ухвалою суду від 12.02.2019 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2019.
Ухвалою суду від 18.02.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2019.
Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2019 виступив з промовою у судових дебатах. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали суду від 18.02.2019.
У судовому засіданні 19.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
31.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” (споживач, відповідач) укладено договір №44-2 про постачання електричної енергії, за умовами розділу 1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 30743,624 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 договору споживач зобов'язався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 01 числа згідно з додатком “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, встановлених у споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачів, електропередавальної організації); підтверджувати покази розрахункових засобів обліку споживача, встановлених на об'єктах постачальника; оформляти результати відповідно до додатку “Форма “Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” та направляти уповноваженого представника до відділу збуту Рубіжанської КД Сєвєродонецьких МЕМ за адресою: м.Рубіжне, вул.Крупської, 1а для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором. Одночасно з рахунками постачальник надає споживачу під розпис два екземпляри підписаного зі свого боку Акту про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у додатку “Форма “Акт про використану електричну енергію”. Споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку Акту про використану електричну енергію разом з Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період.
Споживач відповідно до пп.2.3.4, 2.3.6 п.2.3 договору зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку “Порядок розрахунків”; сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно додатку “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.
За невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.4.1 п.4.4 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.
Договір набирає чинності з 01.05.2012 і укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.3 договору).
У п.1 додатку “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом. Розрахунковим вважається період, який починається з 01 числа поточного місяця та триває до 30,31 (28,29 у лютому) числа (включно) поточного місяця.
Назва розрахункового періоду вказана у додатку “Обсяги постачання електричної енергії споживачу” і визначається назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.
Відповідно до п.9 додатку до договору “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
На виконання вказаних умов договору та додатків до нього позивачем були надані відповідачеві послуги з постачання електричної енергії, які відповідач оплачував частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 26000 грн 00 коп., за перетікання реактивної електроенергії в сумі 849443 грн 29 коп., за стягненням яких позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір про постачання електричної енергії №44-2 від 31.05.2012 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України « Про ринок електричної енергії».
Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.9 додатку до договору “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Факт поставки відповідачеві електроенергії за договором про постачання електричної енергії №44-2 від 31.05.2012 підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами про використану електричну енергію та виставленими рахунками (а.с.26-128, т.1).
Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №44-2 від 31.05.2012 за спожиту активну електроенергію за липень 2017 року у сумі 26000 грн 00 коп., за перетікання реактивної електроенергії за період з червня 2017 по вересень 2018 року в сумі 849443 грн 29 коп. та про їх задоволення.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.09.2017 по 31.10.2018 в сумі 68929 грн 54 коп. та інфляційних втрат за період з серпня 2017 року по жовтень 2018 року в сумі 235922 грн 23 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір 3% річних за заявлений період.
Водночас, за розрахунком суду 3% річних, зробленим за допомогою програми “Законодавство”, в межах заявленого позивачем періоду сума 3% річних складає 68953 грн 39 коп.
Ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявлених позивачем до стягнення 3 % річних суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 01.09.2017 по 31.10.2018 у сумі 68929 грн 54 коп.
Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних нарахувань за заявлений період. Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”:
Період виникнен-ня заборгова-ностіСтрок оплатиСума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Решта заборгованості Період нарахування Сума інфляції, грн.
активна електроенергія
грудень 201514.01.2016207440,2710000,00 29.07.2016197440,27 серпень 2017 - жовтень 201825407,21
січень 201609.02.2016227468,6920000,00 15.02.2016 10000,00 17.02.2016 197468,69 серпень 2017 - жовтень 201825410,87
лютий 201609.03.2016187465,8720000,00 04.03.2016 10000,00 15.03.2016 10000,00 25.03.2016 50000,00 30.03.2016 97465,87 серпень 2017 -жовтень 201812542,20
березень 201613.04.2016218629,89 -58529,9825000,00 07.04.2016 30000,00 19.04.2016 50000,00 28.04.2016 55099,91 серпень 2017 -жовтень 20187090,42
квітень 201618.05.2016137540,96 -6246,40 -30000,0010000,00 16.05.2016 15000,00 18.05.2016 30000,00 26.05.201646294,56 серпень 2017 -жовтень 20185957,32
травень 201610.06.201666818,2010000,00 09.06.2016 10000,00 13.06.201646818,20 серпень 2017 -жовтень 20186024,71
червень 201611.07.201675724,8815000,00 20.07.2016 45000,00 29.07.201615724,88 серпень 2017-15,72
10000,00 29.09.20175724,88вересень 2017114,50
50000,00 04.10.2017724,88 жовтень 2017 -жовтень 201878,04
липень 201609.08.2016119049,16100000,00 31.08.201619049,16 серпень 2017 - жовтень 20182451,30
липень 201709.08.201785633,9450000,00 03.08.2017 9633,94 14.08.2017 26000,00 вересень 2017 - жовтень 2018 3375,13
реактивна елетроенергія
грудень 201513.01.201667535,4167535,41 27.12.201767535,41 серпень 2017- листопад 20172734,42
січень 201609.02.201660637,6760637,67 27.12.201760637,67 серпень 2017-листопад 20172455,14
лютий 201609.03.201661085,1861085,18 27.12.201761085,18 серпень 2017- листопад 20172473,26
березень 201613.04.201677874,12 -20809,9057064,22 27.12.201757064,22 серпень 2017- листопад 20172310,45
квітень 201618.05.201673075,92 -23851,7049224,22 27.12.2017 49224,22 серпень 2017- листопад 20171993,02
травень 201610.06.201653115,4616257,78 27.12.201753115,46 серпень 2017- листопад 20172150,57
36857,68 грудень 2017- жовтень 20183124,15
червень 201611.07.201659187,65 59187,65 серпень 2017- жовтень 20187616,45
липень 201609.08.201656120,83 56120,83 серпень 2017 - жовтень 20187221,80
серпень 201609.09.201667168,67 67168,67 серпень 2017 - жовтень 20188643,47
вереснь 201611.10.201649760,76 49760,76 серпень 2017 - жовтень 20186403,37
жовтень 201609.11.201654564,23 54564,23 серпень 2017 - жовтень 20187021,49
листопад 2016 09.12.201648579,89 48579,89серпень 2017 - жовтень 20186251,41
грудень 201613.01.201767638,82 67638,82 серпень 2017 - жовтень 20188703,97
січень 201713.02.201744051,23 44051,23 серпень 2017 - жовтень 20185668,65
лютий 201714.03.201742528,07 -139,81 42388,26 серпень 2017 - жовтень 20185454,65
березень 201711.04.201745312,91 45312,91 серпень 2017 - жовтень 20185831,00
квітень 201713.05.201756338,16 56338,16 серпень 2017- жовтень 20187249,76
травень 201709.06.201748932,77 48932,77 серпень 2017 - жовтень 20186292,82
червень 201711.07.201747317,87 47317,87 серпень 2017 - жовтень 20186089,01
липень 201709.08.201747486,96 47486,96 вересень 2017- жовтень 20186164,42
серпень 201712.09.201757744,68 57744,68 жовтень 2017 - жовтень 20186216,77
вересень 201710.10.201753423,57 53423,57 листопад 2017 - жовтень 20185049,88
жовтень 201713.11.201758981,50 58981,50 грудень 2017 - жовтень 20184999,42
листопад 201712.12.201748274,07 48274,07 січень 2018 - жовтень 20183573,36
грудень 201710.01.201847485,25 47485,25 лютий 2018 - жовтень 20182761,27
січень 201808.02.201842632,86 42632,86 березень 2018 - жовтень 20182076,71
лютий 201813.03.201843096,30 43096,30квітень 2018 - жовтень 20181607,55
березень 201810.04.201843795,24 43795,24 травень 2018- жовтень 20181273,07
квітень 201815.05.201844561,57 -43,52 44561,57 червень 2018- жовтень 20181295,35
травень 201811.06.201863646,66 63646,66 липень 2018 - жовтень 20181850,13
червень 201810.07.201862393,12 62393,12 серпень 2018 - жовтень 20182266,31
липень 201813.08.201865562,53 65562,53 вересень 2018- жовтень 20182381,43
Усього: 235640,51
З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період з серпня 2017 року по жовтень 2018 року в сумі 235640 грн 51 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 14.12.2017 по 31.10.2018 в сумі 92372 грн 40 коп. суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.4.4.1 п.4.4 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені у розмірі 92372 грн 40 коп. за період з 14.12.2017 по 31.10.2018, судом встановлено, що позивачем арифметично невірно визначено розмір пені за заявлений період.
За розрахунком суду, зробленим за допомогою програми “Законодавство”, в межах заявленого позивачем періоду розмір пені складає 92754 грн 47 коп.
Відповідач у заяві №33 від 08.02.2019 просив зменшити розмір пені на 50 % у зв'язку з тяжким фінансовим станом.
Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У частині 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Суд враховує, що відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі, виробничий процес та виробничі потужності підприємства зупинені, у зв'язку з відсутністю обігових коштів на підприємстві та на даний час не поновлені. На підтвердження своїх доводів відповідач надає Баланси (звіти про фінансовий стан) за 2017 рік та на 01 жовтня 2018 року.
Також, відповідно до договору про спільне використання електричних технологічних мереж ТОВ “Рубіжанський краситель” ДСВ №44 від 01.10.2010, який укладений між позивачем та відповідачем, ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання” зобов'язалось сплачувати відповідачу кошти за використання технологічних електричних мереж. Проте, за період з 2017 року по теперішній час позивачем жодної виплати взагалі не проводилось, що в свою чергу також поглиблює вже існуюче тяжке фінансове становище ТОВ “Рубіжанський краситель”.
Враховуючи, що розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є досить великим, а її стягнення суттєво погіршить фінансовий стан відповідача та призведе до зростання заборгованості, необхідність дотримання балансу майнових та інших інтересів сторін та засад справедливості і розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача, викладеного в заяві №33 від 08.02.2019, про зменшення розміру штрафних санкцій, зменшивши розмір пені до 62372 грн 40 коп.
Отже з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 62372 грн 40 коп.
Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір за платіжним дорученням №275 від 19.11.2018 у розмірі 19145 грн 35 коп., у той час як, виходячи з розміру заявлених позовних вимог (1272667 грн 46 коп.), повинен був сплачений судовий збір у сумі 19090 грн 01 коп.
З огляду на викладене, на цей час існує переплата судового збору в загальній сумі 55 грн 34 коп., який відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Судовий збір у розмірі 19090 грн 01 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 237-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” про стягнення 1272667 грн 46 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” (пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 32803997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (квартал Гайового, 35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937) на п/р зі спеціальним режимом використання №260313279060 у ФЛОУ АТ “Ощадбанк”, м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 26000 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель” (пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 32803997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (квартал Гайового, 35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937) на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ “Ощадбанк” м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість по компенсації послуг з перетікання реактивної електроенергії в сумі 849443 грн 29 коп., 3% річних у сумі 68929 грн 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 235640 грн 51 коп., пеню в сумі 62372 грн 40 коп., судовий збір у сумі 19085 грн 78 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.03.2019.
Суддя Т.В. Косенко