ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.03.2019Справа № 910/2248/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
про визнання договору продовженим
Представники:
від позивача: Астрюхін К.А.;
від відповідача: Кузьмін Г.А.;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрейд» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-відповідач) про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані фактичним користуванням позивачем орендованим приміщенням та виконанням останнім своїх зобов'язань за договором оренди протягом строку дії договору та у зв'язку з відсутність заперечень з боку наймодавця, на думку позивача, є підставою вважати договір поновленим на строк, який був раніше встановлений договором оренди № 3155 на п'ять років, тобто до 25.05.2021 року.
Крім того, разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрейд» подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця» вчиняти дії, які б перешкоджали ТОВ «Астрейд» користуватися орендованим майном на умовах договору оренди № 3155 від 25.05.2006 року, зокрема: припиняти постачання електроенергії, блокувати та виселяти з орендованого приміщення, а також вчиняти будь-які інші дії, які б перешкоджали господарській діяльності ТОВ «Астрейд».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.03.2019. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
01.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця» вчиняти дії, які б перешкоджали ТОВ «Астрейд» користуватися орендованим майном на умовах договору оренди № 3155 від 25.05.2006 року, зокрема: припиняти постачання електроенергії, блокувати та виселяти з орендованого приміщення, а також вчиняти будь-які інші дії, які б перешкоджали господарській діяльності ТОВ «Астрейд», в тому числі шляхом повернення орендованого за договором оренди майна, за актом приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
05.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій відповідач зазначив, що позивачем було подано до Господарського суду міста Києва дві позовні заяви до одного й того ж відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» з тим самим предметом та з однакових підстав, зареєстровані 22.02.2019 та присвоєно номери №910/2247/19 (суддя Спичак О.М.) та № 910/2248/19, у зв'язку з чим відповідач просить суд залишити без розгляду дану позовну заяву на підставі п. 3,10 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
18.03.2019 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що як на дату закінчення строку дії договору, так і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення відповідача щодо продовження строку дії договору, тож наразі позивач фактично перешкоджає господарській діяльності відповідача, не звільняючи орендовані ним приміщення після припинення дії договору.
18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» заборгованості у розмірі 1 205 276, 91 грн., з яких: 322, 63 грн. - основний борг по орендній платі та 1 204 954, 28 грн. - неустойка та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрейд» звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 67, 3 кв.м., що розташоване в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця».
20.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшли письмові пояснення.
21.03.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що протягом місяця після закінчення строку дії договору заяви про припинення договору оренди від відповідача не надходили.
У даному судовому засіданні представник відповідача надав пояснення щодо поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та поклався на розсуд суду щодо його задоволення.
Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд відзначає наступне.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до приписів ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Суд зазначає, що у даному випадку у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки як вбачається з бази Діловодства спеціалізованого суду у провадженні Господарського суду міста Києва не перебуває справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В той же час, судом прийняті до уваги доводи відповідача щодо подання позивачем до Господарського суду міста Києва однакових позовних заяв до одного й того ж відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» з тим самим предметом та з однакових підстав, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Як вбачається з бази Діловодства спеціалізованого суду 22.02.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» надійшло три позовні заяви аналогічного змісту до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року, та заяви про забезпечення позову, які за наслідками авторозподілу були передані на розгляд судді Щербакова С.О., судді Бондаренко Г.П. та судді Спичака О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 суддею Щербаковим С.О. було прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2248/19.
В свою чергу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/2247/19 суддею Спичак О.М. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» було залишено без руху з наданням позивачу строк для усунення встановлених судом недоліків - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали, шляхом надання суду оригіналу належним чином оформленої квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Також, суддею Бондаренко Г.П. 04.03.2019 було винесено ухвалу у справі № 910/2246/19, якою відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору продовженим, на підставі того що у провадженні Господарського суду міста Києва вже існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підставам, оскільки підстави та предмет позову у справі № 910/2248/19 є аналогічними з предметом та підстави позову у справі № 910/2246/19 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 суддю Щербаковим С. О. відкрито провадження у справі № 910/2248/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/2247/19 (суддя Спичак О.М.) відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору продовженим, на підставі того, що у провадженні Господарського суду міста Києва існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки підстави та предмет позову у справі № 910/2248/19 є аналогічними з предметом та підставами позову у справі № 910/2246/19 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 суддєю Щербаковим С. О. відкрито провадження у справі № 910/2248/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання договору продовженим, зокрема визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України містить перелік вимог, яким повинна відповідати позовна заява, а саме п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначає, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд», яка передана на розгляд судді Щербакова С.О., п'ята сторінка позовної заяви містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто, зазначеним підтвердженням позивачем введено суд в оману, оскільки як встановлено судом вище 22.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрейд» було подано до Господарського суду міста Києва три позовні заяви аналогічного змісту до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року та заяви по забезпечення позову.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Таким чином, суд розцінює подання трьох аналогічних позовних заяв до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року та заяв по забезпечення позову, як зловживання процесуальними правами та можливою спробою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» у справі № 910/2248/19 на підставі п. 2 ч. 2 та ч. 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини унормовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у даному випадку визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України, та залишення позовної заяви без розгляду не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки провадження у даній справі було відкрито, однак в процесі дослідження всіх обставин у сукупності встановлено беззаперечні та вагомі ознаки зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрейд» процесуальними правами шляхом подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
За таких обставин, суд визнає подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрейд» трьох аналогічних позовних заяв до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору оренди № 3155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2006 продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений цим договором, а саме на п'ять років до 25.05.2021 року та заяв по забезпечення позову - зловживанням процесуальними правами, що є підставою для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» без розгляду.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 43, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрейд» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору продовженим - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 26.03.2018
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Щербаков