26.03.2019 року м. Дніпро Справа № 908/1452/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Кузнецов В.О., Чус О.В.
секретар Манчік О.О.
за участю:
від позивача: Харламов Д.І., адвокат;
від відповідача: Ремига О.В., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 року (повний текст підписано 20.12.2018 року)
у справі № 908/1452/18 (суддя - Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя)
за позовом Фізичної особи - підприємця Романенка Геннадія Вікторовича
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії, оформлене протоколом № б/н від 05.07.2018 року
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
26.07.2018 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Романенка Геннадія Вікторовича до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії, оформлене протоколом від 05.07.2018 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано оперативно-господарську санкцію Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", оформлену протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № б/н від 05.07.2018 року про нарахування Фізичній особі - підприємцю Романенку Геннадію Вікторовичу вартості недорахованої електричної енергії в обсязі 210721 кВт.год. на суму 502 623,72 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Фізичної особи - підприємця Романенка Геннадія Вікторовича 1 762,00 грн. судового збору.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
ПАТ "Запоріжжяобленерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 року, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення господарського суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: застосована норма, яка не підлягає застосуванню, а саме п. 2.5 Методики, п. 2.2. ПТЕЕС. Внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку, що відповідачем неправомірно взято до розрахунку дозволену потужність даної точки обліку визначену в договорі (90 кВт), тобто безпідставно застосовано підпункт "в" пункту 2.5. Методики. Саме позивач на час складення акта про порушення ПКЕЕ мав забезпечити включення всіх своїх струмоприймачів на максимальну потужність. Судом не враховано, що визначення відповідачем потужності за підпунктом "б" пункту 2.5 Методики без підключення саме позивачем всіх своїх електроустановок є неможливим.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.03.2019 року.
Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 12.03.2019 року судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.02.2019 року внесено запис № 24850060006000337 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Романенка Геннадія Вікторовича.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2019 року, зобов'язано позивача надати суду пояснення щодо внесення 20.02.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
Вимоги ухвали суду від 12.03.2019 року позивач не виконав.
Натомість, від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, оскільки припинення підприємницької діяльності позивачем не перешкоджає подальшому розгляду справи в порядку господарського судочинства. Посилається на те, що провадження у даній справі було відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2018 року за правилами загального позовного провадження. Отже, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ФОП Романенка Г.В. судом першої інстанції було встановлено, що позивач належним чином зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з ЄДР припинення підприємницької діяльності позивача було здійснено 20.02.2019 року. Отже, на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції (10.08.2018 року) та на час відкриття апеляційного провадження (11.02.2019 року) позивач був зареєстрований в ЄДР та мав статус фізичної особи-підприємця. Відповідач вважає, що у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після відкриття провадження у справі, в тому числі після відкриття апеляційного провадження, то така зміна не тягне за собою наслідків у виді зміни судочинства у даній справі, і відповідно - закриття провадження у справі, оскільки на час порушення господарським судом розгляд даної справи належав до юрисдикції господарського суду. Зазначена позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, постановою Верховного Суду України від 09.08.2017 року у справі № 915/1056/16.
В судових засіданнях 12.03.2019 року та 26.03.2019 року представник відповідача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Представник ФОП Романенка Г.В. в судових засіданнях 12.03.2019 року та 26.03.2019 року проти доводів апеляційної скарги заперечував.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
23.11.2005 року між Фізичною особою - підприємцем Романенком Геннадієм Вікторовичем (споживач) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) укладено договір про постачання електричної енергії № 603.
У відповідності до умов договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (пункт 1 договору).
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами (пункт 2 договору).
Споживач зобов'язався зокрема: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору, додатком № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" і Додатком № 2 "Порядок визначення та коригування договірних величин"; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 "Порядок розрахунків" та № 5 "Графік зняття показів засобу обліку електричної енергії" (пункти 2.2.1-2.2.3 договору).
За результатами перевірки на об'єкті ФОП Романенко Г.В. 25.05.2018 представниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько - Дніпровського РЕМ складено акт № 00000795 про порушення, в якому зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: Запорізька область, с. Водне, вул. Червоноармійська, 6, порушив пункти 3.31, 3.3, 10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: відсутність пломб ПАТ "Запоріжжяобленерго", які встановлені в місцях, вказаних в акті про пломбування від 25.02.2016 року на двері шафи обліку.
Акт про порушення № 00000795 від 25.05.2018 року підписаний п'ятьма представниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ФОП Романенком Геннадієм Вікторовичем.
В розділі 6 вказаного акту від 25.05.2018 року також зазначено, що відсутні паспортні данні усіх наявних струйпримачів та одночасно ввімкнути усі струйпримачі не має можливості, не має можливості виміряти струм навантаження.
Позивач в зауваженнях до складеного акту зазначив, що в зв'язку з аварійною ситуацією ним була написана заява на зняття пломб з огородження.
Розглянувши акт про порушення № 00000795 від 25.05.2018 року комісія з розгляду Актів прийняла рішення - виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року (із змінами та доповненнями Постановами НКРЕ). Кількість недоврахованої електроенергії згідно з розрахунком складає 210721 кВт.год. на суму 502 623,72 грн.
Рішення оформлене протоколом б/н від 05.07.2018 року, в якому зазначено, що другий примірник цього протоколу, розрахунок і рахунок на оплату недоврахованої електроенергії по акту № 00000795 від 25.05.2018 року ФОП Романенко Г.В. отримав, а також він повідомлений про право оскаржити рішення комісії у судовому порядку.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням комісії з розгляду акта про порушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши позовні вимоги, суд першої інстанції 10.12.2018 року ухвалив рішення, яким їх задовольнив. При цьому, суд погодився з позицією позивача щодо допущення відповідачем порушень Методики при нарахуванні позивачу оспорюваної оперативно-господарської санкції. Судом встановлено, що в акті не міститься посилань на те. що позивач не допустив представників енергопостачальної організації на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмовив від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність, або про вчинення ним дій, що перешкоджали проведенню цих вимірів, якщо такі події мали місце. Для розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, використовувати дозволену до використання потужність, зазначену в договорі, неможливо, оскільки відсутні дані, з якими її можна було б порівняти та інформація про перешкоджання споживачів в отриманні цих даних. При проведенні перевірки та складанні акта про порушення відповідно до пункту 2.5 Методики величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу повинна бути визначна відповідно до підпункту "б" пункту 2.5 Методики (потужність, обчислена виходячи із струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначену на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки). Проведення розрахунку не відповідає вимогам Методики в частині використання в розрахунках величини дозволеної потужності (90 кВТ) без проведення вимірювання струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта струмоприймачів на максимальну потужність, визначену на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Не здійснивши заміри потужності виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність у відповідності до підпункту "б" пункту 2.5 Методики, при розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ, відповідачем неправомірно взято для розрахунку дозволену потужність точки обліку визначеної в договорі (90 кВТ), тобто безпідставно застосовано підпункт "в" пункту 2.5 Методики. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що незважаючи на доведеність правопорушення споживача (факту пошкодження розрахункового засобу обліку), відповідачем здійснено розрахунок без врахування вимог Методики, що свідчить про недоведеність нарахованого розміру вартості недорахованої електричної енергії.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
3.3.1. Норми права, що підлягають застосуванню.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
1. Цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання.
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання.
1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарський кодекс України.
Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин.
1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасниками господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Стаття 224. Відшкодування збитків.
1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 235. Оперативно-господарські санкції.
1. За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
2. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
3. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій.
1. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
2. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
3. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Стаття 275. Договір енергопостачання.
1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Закон України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Стаття 26. Обов'язки та відповідальність споживачів енергії.
Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.
Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі перешкоджання доступу зазначених представників та уповноважених осіб до енергетичних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
Споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.
Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу, розподіл або постачання електричної енергії, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку, здійснення функцій гарантованого покупця та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - штраф у розмірі від ста до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та/або порушення умов ліцензій - штраф у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою.
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, працівники та посадові особи несуть адміністративну відповідальність в установленому законом порядку за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, невиконання (ухилення від виконання) чи несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики щодо усунення порушень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в електроенергетиці.
Використання об'єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і держави, порушує громадський порядок, забороняється. У разі порушення цих умов підприємства, установи та організації електроенергетики мають право в установленому порядку зупинити користування послугами об'єктів електроенергетики.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07.1996 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - ПКЕЕ).
1.1. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
1.2. Недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
3.1. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.
3.2. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
3.3. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
3.7. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку і відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями.
3.31. Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.
Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.
У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
3.32. При пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.
В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.
Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.
5.1. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
6.40. У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
6.42. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.
На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.
У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.
10.2. Споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; раціонально використовувати електричну енергію, не допускати марнотратного (неефективного) використання електричної енергії; підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами та умовами договору; здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; не перешкоджати заміні засобів обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації; забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до бази даних локального устаткування збору і обробки даних для отримання та передачі інформації про обсяг та параметри потоків електричної енергії та величини споживаної потужності; уживати протиаварійні, протипожежні заходи та заходи щодо безпечної експлуатації електроустановок; забезпечувати безперешкодний доступ до власних електричних установок уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (за їх службовим посвідченням), яким згідно з законодавством України надано відповідні повноваження, а також виконувати їх приписи; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії; узгоджувати з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) зміну категорії надійності електропостачання та розміщення пристроїв автоматичного включення резерву (АВР), застосування схеми автоматичного включення резерву (АВР) та схем автоматичного частотного розвантаження (АЧР); у встановлені договором терміни надавати постачальнику електричної енергії графіки споживання електричної енергії та величини потужності; у разі вибору споживачем тарифу, який передбачає розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу (у тому числі за годинами доби), застосовувати відповідні засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії; у разі передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків; у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією, укласти з останньою договір про спільне використання технологічних електричних мереж та у передбачених цими Правилами випадках договори про технічне забезпечення електропостачання споживача із суб'єктами господарювання та організаціями, електроустановки яких приєднані до цих технологічних електричних мереж; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати виконання встановлених режимів електроспоживання, виконання заданого обсягу обмеження та аварійних відключень, зазначених у договорі про постачання та/або купівлю-продаж електричної енергії; підключати на вимогу електропередавальної організації свої струмоприймачі під дію автоматичного частотного розвантаження (АЧР) та системи автоматичного відключення навантаження (САВН); припиняти передачу або обмежувати обсяг передачі електричної енергії субспоживачу за обґрунтованою вимогою електропередавальної організації; у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів); забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
3.3.2. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, спір у даній справі стосується правовідносин, що виникли у сфері надання послуг з електропостачання.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, вбачається порушення позивачем ПКЕЕ, яке полягає у відсутності пломб енергопостачальної організації, що були встановлені в місцях, вказаних в акті про пломбування від 25.02.2016 року на двері шафи обліку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 (надалі - Методика) остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням ПКЕЕ та в разі, в тому числі таких порушень як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про опломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Пунктом 2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача, у тому числі зазначеного у підпункті 2 пункту 2.1 цієї Методики порушення величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою 2.4 шляхом множення величини потужності, тривалості роботи обладнання та коефіцієнта використання струмоприймачів.
При цьому потужність визначається, як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі; б) потужність, обчислена виходячи із струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначена на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, не допуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).
Таким чином, Методикою чітко визначено порядок розрахунку обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ та показники, які використовуються при даному розрахунку. Зокрема, для визначення величини добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу, відповідно і для подальшого розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, використовується сумарна максимальна потужність наявних у споживача струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних або потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів споживача). Лише наявність факту не встановлення потужності внаслідок дій самого споживача, які мають негативний наслідок (не допуск на свою територію чи відмова від вимірювання навантаження на електроустановки, не надання інформації щодо паспортних даних струмоприймачів) або факту перевищення дозволеної потужності для даної точки обліку є підставою для застосування підпункту "в" пункту 2.5 Методики, тобто величини дозволеної потужності.
В даній справі, в акті про порушення містяться достатньо чіткі та конкретні відомості про відсутність паспортів на електрообладнання та про незабезпечення споживачем включення всіх струмоприймачів на повну потужність, які є належною підставою для застосування у формулі 2.4 Методики дозволеної потужності, передбаченої договором (90 кВТ). Крім того, акт про порушення № 00000795 від 25.05.2018 року підписано позивачем без зауважень щодо відсутності паспортів на електрообладнання та можливості забезпечення включення всіх струмоприймачів на повну потужність.
Акт про порушення, складений відповідачем, містить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Розрахунок обсягу та вартості вказаної електричної енергії виконано відповідачем у повній відповідності з вимогами Методики.
За наведених обставин, доводи позивача про здійснення відповідачем розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії без врахування вимог Методики та про відсутність підстав для застосування в такому розрахунку величини потужності, узгодженої в договорі, яка дорівнює 90 кВт є необґрунтованими.
Верховний Суд у постановах від 29.05.2018 року у справі № 904/8585/17, від 17.11.2018 року у справі № 911/205/18 звернув увагу, що зважаючи на ненадання споживачем інформації про максимальну потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, а також незабезпечення споживачем можливості підключення всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність для здійснення замірів до розрахунку взята дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі, що є правомірним та відповідає вимогам Методики.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленої протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 05.07.2018 року про нарахування ФОП Романенко Г.В. вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 210721 кВТ.год. на суму 502 623,72 грн. В зв'язку з чим, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи, які викладені в апеляційній скарзі.
3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. В зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
3.3.4. Розподіл судових витрат.
В зв'язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду з Романенка Г.В. на користь відповідача підлягає стягненню 2 643,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 року у справі № 908/1452/18 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Романенка Геннадія Вікторовича на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.03.2019 року.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ В.О. Кузнецов
Суддя _________________ О.В. Чус