проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"25" березня 2019 р. Справа №922/2771/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі Довбиш А.Ю.,
за участю представників:
позивача - Дем'янець Я.В., посвідчення №992 від 16.10.2018 року, свідоцтво ЧК№001010 від 16.10.2018 року, ордер ЧК№110362 від 01.02.2019 року;
відповідача - Чухраєва Н.С., свідоцтво №1219 від 08.06.2012 року, ордер ХВ№967 від 22.03.2019 року;
третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явились;
приватний виконавець - Семендяєв О.С., посвідчення №0033 від 06.06.2017 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ, (вх.№483Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 року по справі №922/2771/16
за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Еко-Оіл», м.Харків,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. фізична особа-підприємець Могельський Олег Валерійович, м.Харків,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерснабстрой», м.Харків,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 року у справі №922/2771/16 (суддя Кухар Н.М., повний текст складено та підписано 05.02.2019 року) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Еко-Оіл» (вх.№1768 від 21.01.2019 року) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 року по справі №922/2771/16.
Стягнуто на користь TOB «ВК Eко-Oіл» (код ЄДРПОУ: 38493041) безпідставно стягнуте стягувачем за виконавчим документом (наказом Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 року по справі №922/2771/16) наступним шляхом:
- зобов'язано державного реєстратора скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №29916529 від 18.01.2019 року про право власності AT «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ: 00039019) на нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м., в житловому будинку літ. "А-5", що знаходиться за адресою: Харківська набережна, буд.9, м.Харків, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- зобов'язано державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внести запис про право власності TOB «ВК Eко-Оіл», код ЄДРПОУ: 38493041 на нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м., в житловому буднику літ. "А-5", що знаходиться за адресою: Харківська набережна, буд. 9, м.Харків.
Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 року та заяву ТОВ «ВК Eко-Оіл» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню здійснюється лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, яких наразі немає.
Скаржник наполягає на тому, що його права як стягувача порушено оскаржуваною ухвалою суду, оскільки позбавлено можливості виконати рішення суду з огляду на відсутність будь-якого документа.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року у справі №922/2771/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.
До початку судового засідання 25.03.2019 року представник відповідача надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3010), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду була направлена третій особі - ФОП Могельському О.В. рекомендованим листом за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана 28.02.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, вказана третя особа у судове засідання не з'явилася, про причини не з'явлення суд не повідомила.
Ухвала суду від 25.02.2019 року, яка направлялась на адресу третьої особи - ТОВ «Інтерснабстрой», що зазначена в апеляційній скарзі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з позначкою поштового відділення - «інші причини невручення».
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників третіх осіб.
У судовому засіданні 25.03.2019 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Приватний виконавець надав пояснення по справі та зазначив, що підтримує позицію апелянта у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 року по справі №922/2771/16 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Еко-Оіл», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Могельський Олег Валерійович, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерснабстрой».
Вирішено на задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за генеральним договором №805/6/18/8-135 від 13.10.2008 року, в сумі 52202252,55 грн. (що складається з: 24523240,80 грн. за тілом кредиту, 17666065,27 грн. за відсотками, 3252025,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6760921,09 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків), звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-826 від 13.10.2008 року: на нежитлові приміщення першого поверху №66-1-:-66-6, 66-2а, 66-8:66-12, 66-17, 66-17а, 66-18, що знаходяться за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9, шляхом реалізації предмета іпотеки при проведенні прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 10238740,20 грн.
Даним рішенням також було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 153581,10 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 року у справі №922/2771/16 залишено без змін.
Так, Господарським судом Харківської області 04.10.2018 року на виконання рішення суду видані відповідні накази, які були направлені стягувачу разом з супровідним листом 09.10.2018 року за вих.№026029.
Стягувач - ПАТ «Укрсоцбанк» (позивач у справі) звернувся до суду з заявою, в якій посилаючись на невідповідність виданих 04.10.2018 року наказів вимогам виконавчого документа (ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»), просив виправити помилки допущені в наказі, а саме зазначити повні відомості щодо стягувача та боржника.
За результатом розгляду вказаної заяви, Господарським судом Харківської області винесено ухвалу від 21.11.2018 року, якою заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено. Виправлено помилку у виконавчому документі - наказі Господарського суду Харківської області від 04.10.2018 року, а саме зазначено повні відомості щодо стягувача та боржника. При цьому, вказаною ухвалою ухвалено видати наказ з її урахуванням.
Так, Господарським судом Харківської області 21.11.2018 року видано відповідний наказ, який разом із супровідним листом від 21.11.2018 року за вих.№029776 направлено стягувачу.
Відповідно до приписів ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовлені тексту рішення).
Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.
Тобто приписи діючого господарського процесуального законодавства не передбачають можливості видачі нового судового наказу після виправлення в ньому помилки.
Суд першої інстанції вірно відзначив, що наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням внесених до цього наказу виправлень, а відповідна ухвала про внесення виправлень до наказу є його невід'ємною частиною.
Дослідивши резулятивну частину ухвали від 21.11.2018 року, встановлено, що даною ухвалою внесено зміни саме до наказу від 04.10.2018 року, та будь яких зазначень, що цей наказ не є чинним або таким, що не підлягає виконанню не містить.
Таким чином матеріали справи свідчать, що у даній справі було видано два накази: перший від 04.10.2018 року з урахуванням ухвали від 21.11.2018 року та другий від 21.11.2018 року. При цьому перший наказ і другий наказ є діючими, а другий наказ виданий, незважаючи на дію першого.
Згідно ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Колегія суддів відзначає, що норми чинного законодавства не містять чіткого переліку випадків у яких виконавчий документ повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, а такі випадки обумовлені загальними поняттями, наразі це видання виконавчого документу помилково.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд 21.11.2018 року видав наказ помилково, оскільки як правові підстави так і необхідність для його видання були відсутні. Зважаючи на помилковість видання такого наказу, а також на приписи ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання наказу від 21.11.2018 року таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України якщо стягнення за виконавчим документом, який було визнано таким, що не підлягає виконанню, вже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Так, на підставі помилково виданого наказу, рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2771/16 виконано у повному обсязі, а саме за AT «Укрсоцбанк» зареєстроване право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-1а, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м. в житловому будинку літ. "А-5", про що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис №29916529.
Як свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
1) Підставами виникнення права власності у AT «Укрсоцбанк» на дане нежитлове приміщення є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, серія і номер: 47, виданий 15.01.2019 року, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Трофименко Є.В.
2) Підставами внесення запису про право власності за AT «Укрсоцбанк» є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер :45119610 від 19.01.2019 року 10:22:16, ОСОБА_6, Красноградська районна державна адміністрація Харківської області.
Тобто, право власності на таке майно виникло у AT «Укрсоцбанк» на підставі правових актів індивідуальної дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С., а саме:
- постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03.01.2019 року по виконавчому провадженню №57764304;
- акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.01.3019 року по виконавчому провадженню №57764304;
- постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 10.01.2019 року по виконавчому провадженню №57764304;
- постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 15.01.2019 року по виконавчому провадженню №57764304.
У свою чергу приватний виконавець Семендяєв О.С. вчиняв дії на підставі наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2771/16 від 21.11.2018 року.
Однак, з огляду на положення ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, а також на той факт, що наказ за яким проведено виконання визнано таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції правомірно визнав за необхідне повернути боржнику нежитлові приміщення №66-1-:-66-12, 66-14-:- 66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м., в житловому будинку літ. "Л-5", тобто повернув боржнику то, що безпідставно одержано стягувачем.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 року у справі №922/2771/16 без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 13, 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 328 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 року по справі №922/2771/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28 березня 2019 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов