ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"29" березня 2019 р. Справа №903/940/18
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги Львівського національного аграрного університету в особі Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету на рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. (суддя Шум М.С., повний текст складено 19.02.2019 р.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Львівського національного аграрного університету в особі Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету
про стягнення 1096,87 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/940/18 позов Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Львівського національного аграрного університету в особі Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету про стягнення 1096,87 грн. задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
При цьому, ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
За приписами п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1762 грн. (із врахуванням того, що позов був поданий 17.12.2018 р.)
Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 2643 грн. (150% від 1762,00 грн.) судового збору відповідно до положень Закону України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів поданої апеляційної скарги, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою апелянт просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте, підписане та оформлене судом першої інстанції 19.02.2019 р., тому строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 11.03.2019 р.
Натомість скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 18.03.2019 р., про що свідчить відбиток штемпеля підприємства поштового зв'язку на поштовому конверті, тобто з порушенням встановленого строку на апеляційне оскарження.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає поновленню.
Судом встановлено, що скаржник лише в прохальній частині апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження, однак жодним чином не обґрунтовує поважності причин його пропуску.
При цьому, скаржником долучено до апеляційної скарги завірену штампом відповідача копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету, з якої вбачається, що 26.02.2019 р. за вх.№103 отримано рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р.
Однак, суд звертає увагу, що штамп Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету, як зацікавленої особи, на копії журналу вхідної кореспонденції не є належним доказом в підтвердження отримання оскаржуваного рішення саме 26.02.2019 р. Інших належних та допустимих доказів дати отримання тексту оскаржуваного рішення суду скаржником не надано.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлений законом, у цьому разі ГПК України.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Крім того, ч.3 ст.260 ГПК України також передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 2643 грн. та обґрунтованого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на відповідні докази.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Львівського національного аграрного університету в особі Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету на рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/940/18 - залишити без руху.
2. Надати апелянту Львівському національному аграрному університету в особі Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету - 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
5. Копію ухвали направити учасникам справи.
Суддя Мельник О.В.