вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2019 р. м. Київ Справа№ 923/574/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Чорної Л.В.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.
за участю представників учасників процесу згідно протоколу судового засідання від 25.03.2019 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні акціонерну товариству "Херсонобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року
суддя Гулевець О.В., м. Київ,
повний текст рішення складено 14.12.2018 року
за позовом акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон
до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Акціонерне товариство "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (надалі-позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить зобов'язати акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі-відповідач, банк) закрити поточний рахунок Олешківського району енергозбуту і електричних мереж акціонерного товариства "Херсонобленерго": № 26008052303727 та видати довідку про закриття рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що банк на неодноразове звернення позивача безпідставно відмовляється закривати поточний рахунок № 26008052303727, за наявності всіх необхідних документів з боку позивача, чим порушено п. 20.1, 20.2, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 (зі змінами).
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.07.2018 постановлено передати справу № 923/574/18 на розгляд Господарського суду міста Києва за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі № 923/574/18 (суддя Гулевець О.В., м. Київ, повний текст рішення складено 14.12.2018) у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку із недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.
Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належних та достатніх доказів на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підписання від імені ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго" заяви про закриття рахунку №26008052303727 позивачем не надано, а тому за відсутності зазначених доказів, не вбачається порушення прав позивача через відмову відповідачем у закритті поточного рахунку Олешківського району енергозбуту і електричних мереж Акціонерного товариства "Херсонобленерго" № 26008052303727.
Не погодившись із вказаним рішенням, акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі № 923/574/18 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись, при цьому на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги позивач наголосив, що банку було надано всі необхідні документи у відповідності до п.п. 2.1, 2.4, 2.6-9, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 (зі змінами), в підтвердження повноважень підписанта заяви з метою закриття поточного рахунку, а тому відмова банку є необґрунтованою. Крім того, скаржник, посилаючись на підписані ОСОБА_2 акти виконаних робіт з прийняття послуг розрахунково-касового обслуговування спірного поточного рахунку за жовтень, листопад 2015 року та січень, травень 2016 року, зазначає, що вказане є також підтвердженням, що ОСОБА_2 є керівником Цюрупинського РЕЗ і ЕМ та уповноваженою особою на здійснення операцій із поточним рахунком №26008052303727, та пройшов необхідну процедуру вертифікації і ідентифікації.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі №923/574/18 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження у справі № 923/574/18; розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "Херсонобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі № 923/574/18 призначено на 18.02.2019.
11.02.2019 суддя Іоннікова І.А. заявила про самовідвід від розгляду справи № 923/574/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 925/1566/16 заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи № 923/574/18 задоволено; справу № 923/574/18 вирішено передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/538/19 від 25.02.2019 у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Іоннікової І.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/574/18.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.02.2019 для розгляду справи № 923/574/18 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Херсонобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №923/574/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Михальської Ю.Б., розгляд апеляційної скарги призначено на 25 березня 2019 року о 12:00.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні від 25.03.2019 в режимі відеоконференції.
Відповідач у відзиві просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі № 923/574/18 залишити без змін, як таке, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, серед іншого вказав, що заява про закриття рахунку № 26008052303727 була підписана неуповноваженими особами на підписання заяви про закриття поточного рахунку юридичної особи ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго" відповідно до положень п. 18.1, 18.2, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
До судового засідання 25.03.2019 не з'явився представник позивача, який повідомлявся про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема і його клопотання про участь у судовому засіданні від 25.03.2019 в режимі відеоконференції.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що його явка обов'язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи за присутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзив на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 21.03.2006 між "ПриватБанк" (змінено найменування на акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК") та Цюрупинським РЕЗ і ЕМ (змінено найменування на Олешківський РЕЗ і ЕМ) укладений договір банківського рахунку № НЕOUYS8/4044, у відповідності до умов якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування, відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.
За договором банківського рахунка банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 1.2. договір).
Даний договір укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (п. 6.1. договору).
Договір, у відповідності до пункту 6.2, може бути розірваний за згодою сторін у випадку закриття всіх відкритих за ним рахунків або у випадках передбачених законодавством або цим договором.
На виконання договору банківського рахунку № НЕOUYS8/4044 від 21.03.2006 банк відкрив позивачу банківський рахунок № 26008052303727.
Листом від 12.12.2016 Олешківський район енергозбуту і електричних мереж АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" зверталося на адресу банку із заявою про закриття поточного рахунку № 26008052303727, а залишок коштів перерахувати на інший рахунок.
Крім того, Олешківським районом енергозбуту і електричних мереж АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на адресу банку був надісланий лист-повідомлення від 12.12.2016 про зміну найменування Цюрупинського РЕЗ і ЕМ на Олешківський РЕЗ і ЕМ.
11.08.2017 на адресу відповідача направлений лист вих. № 55-043455-02 від 11.08.2017 з вимогою надання письмової відповіді щодо закриття рахунку № 26008052303727.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у відповідь на звернення позивача, листом вих. № 20.1.0.0.0/7-20170817/1787 від 14.09.2017 повідомив, що згідно глави 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492 від 12.11.2003, заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи. З урахуванням чого, відповідачем зазначено, що заява про закриття рахунку має бути оформлена належним чином, а саме засвідчена відтиском печатки юридичної особи. Також, банк зазначив, що відповідно до п. 18 Інструкції у банку відсутня актуальна картка із зразками підписів осіб, які мають право на розпорядження рахунком. Таким чином, за наведених обставин, банк послався на необхідність надання позивачем актуальних карток із зразками підписів і відбитка печатки юридичної особи, з врахуванням вищезаначеної інформації.
Позивач, не погодившись з відмовою банку про закриття поточного рахунку № 26008052303727, звернувся з позовом про зобов'язання акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" закрити поточний рахунок Олешківського району енергозбуту і електричних мереж Акціонерного товариства "Херсонобленерго": № 26008052303727 та видати довідку про закриття рахунку.
У відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із частиною третьою статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Частиною першою статті 1075 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Відповідно до п. 6.4 договору, банк має право в установленному законодавством порядку закрити рахунок (рахунки) у разі настання будь-якого випадку передбаченого цим пунктом договору, серед яких визначено умову: за заявою клієнта.
Частиною 1 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються "Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", що затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції чинній на час подання заяви про закриття рахунку) (далі - Інструкція).
Таким чином, закриття поточного рахунку клієнта на підставі його заяви, передбачено положеннями вищезазначеної Інструкції №492.
Так, згідно із п. 20.1. Інструкції зазначено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.
Пунктом 20.5. Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.
Виходячи із викладеного, поточний рахунок закривається за заявою клієнта на підставі його заяви, яка підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.
Разом з тим, при оцінці спірних правовідночин суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що у відповідності до п. 18.1. Інструкції, усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи подають картку із зразками підписів і відбитка печатки (далі - картка). У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів та зразок відбитка печатки (за наявності).
Згідно із п. 18.2. Інструкції право першого підпису належить першому керівнику юридичної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру або особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку та звітності, чи іншим уповноваженим на це особам.
Відповідно до п. 18.3. Інструкції, особи, які мають право першого та другого підпису, зазначаються в картці під час її складання. Якщо в картці зразок підпису першого керівника юридичної особи не наведено, то банк має право витребувати письмове підтвердження про надання права іншим особам розпоряджатися рахунком, засвідчене підписом першого керівника та відбитком печатки (за наявності) юридичної особи, якщо документами, якими підтверджуються повноваження осіб, підписи яких включені до картки, таке право не підтверджується.
Пунктом 18.8. Інструкції передбачено, що за наявності в юридичної особи печатки в картку із зразками підписів включається зразок відбитка печатки. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, "для пакетів", "для перепусток", є неприпустимим.
Так, у матеріалах даної справи наявна картка зі зразками підписів позивача та відбитка печатки, що була подана позивачем до банку, відповідно до якої повноважними особами із правом першого підпису від імені ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго" є ОСОБА_4, ОСОБА_5, другого - ОСОБА_6, ОСОБА_7
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, заява про закриття рахунку № 26008052303727 від імені Олешківського району енергозбуту і електричних мереж Акціонерного товариства "Херсонобленерго" підписана начальником - ОСОБА_2 та бухгалтером - ОСОБА_3
Однак, матеріали справи не містять доказів у відповідності до пп. 18.1, 18.2, 18.3. Інструкції, щодо наявності повноважень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підписання від імені ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго" заяви про закриття рахунку № 26008052303727.
Крім того, пунктом 18.13. Інструкції передбачено, що у разі заміни або доповнення хоча б одного з підписів подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, засвідчена в установленому порядку.
Якщо в новій картці, що подається в разі заміни або доповнення підписів, підписи першого керівника та головного бухгалтера юридичної особи або відокремленого підрозділу залишаються колишні, то додатково засвідчувати таку картку не потрібно. Вона приймається за дозвільним написом головного бухгалтера банку або іншого уповноваженого на це працівника банку після звіряння ним підписів керівника та головного бухгалтера, які підписали картку, із зразками їх підписів на картці, що замінюється. Стара картка зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, нова картка із зразками підписів уповноважених осіб на розпорядження рахунку від імені позивача, банку також не надавалась.
Обґрунтовуючи наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повноважень на підписання заяви про закриття банківського рахунку № 26008052303727, позивач посилається на те, що вказаний рахунок було відкрито на підставі заяви начальника Цюрупинського РЕЗ і ЕМ, назву якого у подальшому було змінено на Олешківський РЕЗ і ЕМ - ОСОБА_2 В свою чергу, для відкриття рахунку та відповідно проходження ідентифікації та верифікації ОСОБА_2 було подано весь перелік документів, які вимагав банк, зокрема заява про відкриття, картка зразків підписів.
В той же час, до матеріалів справи не представлено заяву про відкриття рахунку, картки підписів, про які зазначив позивач.
Як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час апеляційного перегляду справи, позивач в підтвердження того, що у нього є повноваження на підпис заяви про закриття рахунку посилався на копії актів виконаних робіт з прийняття послуг розрахунково-касового обслуговування спірного поточного рахунку за жовтень, листопад 2015 року та січень, травень 2016 року, та витяг з наказу №№ 2497-к від 10.12.2007.
Однак, зазначені докази правомірно відхилено місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції також оцінюються критично, оскільки такі не можуть беззаперечно підтверджувати наявність у ОСОБА_2 повноважень на закриття рахунку, з врахуванням приписів пп. 18.1, 18.2, 18.3., 18.13 Інструкції.
Разом з тим, судом першої інстанції обрунтовано не взято до уваги ствердження позивача про наявність довіреності виданої особам вказаним у заяві про закриття рахунку на уповноваження їх на закриття рахунку, оскільки відповідної довіреності позивачем до матеріалів справи не надано.
Між тим, з листа від 12.12.2018 (т. 1 а/с 19) щодо зміни найменування Цюрупинського РЕЗ і ЕМ на Олешківський РЕЗ і ЕМ не вбачається який саме наказ (дата та номер) наведено у додатках до листа. Більше того, в підтвердження доказів направлення цього листа позивач наддав ідентичне поштове відправлення, згідно із яким здійснено відправлення заяви про закриття рахунку.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
З врахуванням викладеного, слід заважити, що звертаючись до суду з даним позовом з урахуванням спору щодо наявності у начальника Олешківського РЕЗ і ЕМ ОСОБА_2 та бухгалтера Олешківського РЕЗ і ЕМ ОСОБА_3 повноважень на підписання заяви про закриття рахунку, у даному випадку саме на позивача покладається обов'язок довести факт підписання заяви уповноваженою особою від імені юридичної особи, як це передбачено п. 20.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
Проте, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги пояснення та заперечення обох сторін, належних та достатніх доказів на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підписання від імені ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго" заяви про закриття рахунку № 26008052303727 позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарсього суду про те, що за відсутності належних документів, які підтверджують повноваження осіб на підписання заяви про закриття рахунку, не вбачається порушень прав позивача щодо відмови банком у закритті поточного рахунку Олешківського району енергозбуту і електричних мереж Акціонерного товариства "Херсонобленерго" № 26008052303727, а тому у задоволенні позовоних вимог правомірно відмовлено.
Інші доводи та міркування позивача, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Колегія вважає, що у зазначеному питанні слід керуватися принципом "обґрунтованої достатності" визначених судом мотивів та підстав прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014 зазначено: «Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).»
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги акціонерного товариства "Херсонобленерго" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284, Північний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.18 у справі № 923/574/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго"- без задоволення.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 28.03.2019.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.В. Чорна
Ю.Б.Михальська