28 березня 2019 року
м. Рівне
Справа № 568/673/18
Провадження № 22-ц/4815/408/19
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Бондаренко Н.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 дошкільний навчальний заклад «Дивосвіт» Радивилівського району, ОСОБА_2 сільська рада Радивилівського району Рівненської області,
третя особа: завідувач ОСОБА_2 дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району ОСОБА_3,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 сільської ради Радивилівського району Рівненської області на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2019 року, постановлену в складі судді Панчука М.В., у справі № 568/673/18,
У червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району, ОСОБА_2 сільської ради Радивилівського району Рівненської області, третя особа: завідувач ОСОБА_2 дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди.
10 грудня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 сільською радою подано зустрічний позов із проханням прийняти його до спільного розгляду із первісним позовом; позовні вимоги ОСОБА_1 визнати безпідставними, а позовну заяву залишити без задоволення; визнати дії ОСОБА_1 протиправними, поведінку аморальною у тому числі щодо подання недостовірної інформації та неподання інформації під час працевлаштування на роботу до ОСОБА_2 дитячого навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області 06.10.2011 р., про обставини, що перешкоджають реалізації права на отримання податкової соціальної пільги; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сільської ради Радивилівського району Рівненської області завдані протиправними діями та аморальною поведінкою збитки.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, матеріали зустрічного позову повернуто на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що позови виникли з різних правовідносин, вони не є взаємопов'язаними, відтак їх спільний розгляд є недоцільним.
Не погодившись з ухвалою суду та вважаючи що остання постановлена з порушенням норм процесуального права ОСОБА_2 сільська рада Радивилівського району Рівненської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для відмови у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 сільської ради є надуманими та не ґрунтуються на вимогах закону. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував вимог ст. 193 ЦПК України. Звертає увагу, що суд не врахував, що ОСОБА_2 сільська рада заявляє свої заперечення проти первісного позову у вигляді зустрічного позову і суд зобов'язаний винести по ньому рішення незалежно від долі первісного позову.
Вказує, що та обставина, що участь у зустрічному позові у якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Головне Управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, яке не є учасником первісного позову жодним чином не впливає на те, що первісний і зустрічний позови перестають бути взаємопов'язаними. Навпаки, залучення ГУ ДФС у Рівненській області до участі у справі сприятиме об'єктивному вирішенню спору по суті.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та повернення зустрічної позовної заяви заявнику, суд врахував різну правову природу позовних вимог та правових наслідків їх можливого задоволення, специфічність трудових спорів, пріоритетністю розгляду яких є швидке вирішення справи, а тому не вбачає доцільності їх спільного розгляду.
Як вбачається з первісного позову між сторонами наявний трудовий спір, разом з тим, зі змісту зустрічного позову вбачається наявність спору, зокрема, щодо відшкодування збитків у зв'язку із отриманням податкової соціальної пільги, при цьому у зустрічному позові у якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ставиться головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, яке не є учасником первісного спору.
За приписами ч. 1, ч. 2ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд першої інстанції вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Аналогічний зміст містить й п. 15 роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року.
Із иатеріали справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільської ради за своїм змістом не є такими, що взаємопов'язані між собою, та виникли з різних правовідносин. Об'єднання даних вимог в одному провадженні ускладнюватиме розгляд справи.
Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову заявнику.
Об'єднання у зустрічному позові заперечень щодо первісного позову та нових позовних вимог чинним законодавством не передбачено і свідчить про невідповідність змісту зустрічного позову вимогам ст.175 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом відхиляються.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність оскаржуваної ухвали не впливають та зводяться до висловлення позиції щодо підстав заявленого первісного позову. Повернення зустрічного позову не перешкоджає особі пред'явити такий позов у загальному порядку.
В справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини зазначав, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, ухвала судом першої інстанції була постановлена при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375,382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 сільської ради Радивилівського району Рівненської області залишити без задоволення.
Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2019 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
ОСОБА_4