28 березня 2019 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
представника скаржника ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019260110000196 від 19 березня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2019 року, -
Цією ухвалою, клопотання слідчого СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР 19.03.2019 року №12019260110000196 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України - задоволено.
Накладено арешт на транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , завантажений гравійно-піщаною сировиною, який на праві власності належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 .
ЄУНСС №718/801/19 Слідчий суддя І інстанції: ОСОБА_10
Провадження №11-сс/822/90/19 р. Доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ст. 309 КПК України
Накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Приєднано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 до кримінального провадження №12019260110000196.
Автомобіль марки «КАМАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , завантажений гравійно-піщаною сировиною залишено на зберіганні, на території Кіцманського ВУЖКГ за адресою м. Кіцмань, вул. Незалежності, 66, до вирішення питання по суті.
У клопотанні слідчого зазначено, що 19.03.2019, приблизно о 13 год. 00 хв. до Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення від начальника СРПП №1 Вижницького ВП лейтенанта поліції ОСОБА_11 , який був у складі мобільної групи ГУНП в Чернівецькій області, про те що 19.03.2019 року у с. Стрілецький Кут був зупинений автомобіль марки «КАМАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Ревно, Кіцманського району, Чернівецької області, який перевозив гравійно-піщану сировину без будь яких документів.
Виїздом слідчо-оперативної групи було проведено огляд місця події, в ході якого транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 завантажений гравійно-піщаною сировиною було вилучено та направлено на зберігання у м. Кіцмань.
Враховуючи, що вилучений транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 завантажений гравійно-піщаною сировиною, який на праві власності належить гр. ОСОБА_6 АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Ревно, Кіцманського району, Чернівецької області, являється засобом скоєння кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) дій, спрямованих на повний збір достовірної інформації та доказів в даному кримінальному провадженні.
Слідчий СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні знаходиться кримінальне провадження №12019260110000196 внесене в ЄРДР 19.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.
У зв'язку з цим, слідчий СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: на транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , завантажений гравійно-піщаною сировиною, який на праві власності належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_13 ; на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; приєднати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 до кримінального провадження №12019260110000196; автомобіль марки «КАМАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , завантажений гравійно-піщаною сировиною залишити на зберіганні, на території Кіцманського ВУЖКГ за адресою м. Кіцмань, вул. Незалежності, 66, до вирішення питання по суті.
Мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні знаходиться кримінальне провадження №12019260110000196 внесене в ЄРДР 19.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.
На вказану ухвалу слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій з ухвалою слідчого судді не згідний, оскільки суд під час розгляду даної справи неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не дослідив в повному обсязі усі докази та не надав їм належну оцінку.
Зазначає, що по даному кримінальному провадженні статусу підозрюваного чи обвинуваченого у нього немає, та він не є особою, що несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду, так як ніякої шкоди з його сторони нікому завдано не було.
Крім того, вказаний автомобіль він дав у тимчасове користування ОСОБА_12 , а саме для перевезення гравійно-піщаної суміші на прохання ОСОБА_13 .. На даний час цю інформацію органом слідства не спростовано, іншого походження даної суміші органом слідства не встановлено, що знову підтверджує безпідставність накладення арешту на його майно. Що також вказує на відсутність в його діях будь-яких протиправних дій, передбачених ч.2 ст. 240 КК України.
У зв'язку з чим, просить скасувати ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2019 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на належне ОСОБА_6 майно.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні вимоги та наполягав на скасуванні ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, посилаючись на обставини зазначені в скарзі, міркування прокурора з цього приводу, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляцію скаржника без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно, перевірялись слідчим суддею, при цьому було вислухано доводи слідчого ОСОБА_8 , осіб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , досліджені матеріали додані до клопотання, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна. Разом з тим, не повідомлявся та не були вислухані доводи власника майна ОСОБА_6 ..
Слідчим суддею під час розгляду клопотання органу досудового розслідування встановлено, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просив накласти арешт, відповідає критеріям ст. 170 КПК України, а саме є доказом у кримінальному провадженні та зазначено, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Однак колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, яке зазначене в клопотанні, оскільки це майно є доказом вчиненого кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися, т.я. вилучені під час огляду речі не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а вважаються тимчасово вилученим майном і на це ніхто не звернув уваги.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР, який міститься у матеріалах судового провадження, вказане провадження здійснюється за ст. 240 ч.2 КК України і на час слухання клопотання, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, підозра нікому не висунута, не доведена істотна шкода або інші кваліфікуючі ознаки цього злочину. Крім того, санкція статті не передбачає конфіскацію. Сторона обвинувачення нічим не довела об'єктивну сторону ст. 240 КК України.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати її і постановити нову ухвалу.
Таким чином, викладені вище обставини, свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційніа скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, через недоведеність арешту майна при викладених у клопотанні обставинах, яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173,175, 309, 392, 395, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , завантажений гравійно-піщаною сировиною та на свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12019260110000196 від 19.03.2019 року - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 про арешт майна - залишити без задоволення.
Автомобіль марки «КАМАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , який залишено на зберігання на території Кіцманського ВУЖКГ за адресою м. Кіцмань, вул. Незалежності, 66 та свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_6 , як власнику майна.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3