Справа № 553/1293/18 Номер провадження 11-кп/814/533/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 березня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних
справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018170030000216 за апеляційною скаргою цивільного відповідача в особі голови Правління ПАТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного м.Полтава від 13 грудня 2018 року,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лизогубівка Харківського р-ну Харківської обл., громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2004 року народження, водія ТОВ АТП "АМО", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Прийнята відмова потерпілого ОСОБА_9 від позовних вимог до ТОВ АТП «АМО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, провадження в цій частині цивільного позову - закрито.
Задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ПАТ «Страхова компанія «Країна» про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1716 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_10 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 3.03.2018 приблизно 11 год. 25 хв., керуючи автомобілем марки "ГАЗ 3302", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався заднім ходом зі сторони бульвару Б.Хмельницького у напрямку вул. Небесної Сотні, 116-а в м. Полтава, перед початком руху заднім ходом не переконався у безпеці виконання свого маневру, розпочав рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який в цей момент знаходився позаду автомобіля, чим порушив вимоги п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.
У результаті дій водія ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а саме: закритий косий перелом проксимального метадіафізу правої плечової кістки зі зміщенням, заходженням відламків та кутовою деформацією, закритий перелом основи великого горбка правої плечової кістки та підвивих правого плеча внизу; гематома м'яких тканин верхньої правої кінцівки; закрита травма грудної клітини: закритий перелом переднього відрізку ІІІ - го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, закритий перелом заднього відрізку VI - го ребра зліва, які утворились від дії тупого предмету.
У апеляційній скарзі цивільний відповідач, не оспорюючи обставини справи і кваліфікацію дій обвинуваченого та призначене судом покарання, просить скасувати вирок суду у частині вирішення цивільного позову, ухвалити в цій частині новий вирок, яким відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ПАТ СК «Країна».
Апелянт свої вимоги мотивує неповнотою судового розгляду у частині вирішення цивільного позову, оскільки суд не з'ясував, що на даний час ПАТ «СК» Країна», відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не має підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, так як позивачем не дотриманий передбачений законодавством порядок звернення для отримання страхового відшкодування, а саме ОСОБА_9 жодним чином про ДТП не повідомляв, письмового повідомлення та/чи заяви про страхове відшкодування не подавав страховику.
Крім того апелянт зазначив, що розрахувати розмір моральної шкоди можливо виключно у випадку визначення розміру страхової виплати за ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а враховуючи те, що судом не було розраховано та стягнуто з апелянта страхової виплати, то і стягнення моральної шкоди є незаконними та такими, що суперечать нормам Закону.
На апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_9 та обвинувачений і його захисник подали письмові заперечення, в яких, посилаючись на законність вироку суду щодо ОСОБА_10 , просили апеляційну скаргу ПАТ СК «Країна» залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_10 - без змін.
Апелянт, ОСОБА_9 та обвинувачений і його захисник на адресу апеляційного суду направили заяви про розгляд апеляційної скарги поданої ПАТ "СК Країна" без їхньої участі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Як вбачається з журналу судового засідання та аудіозапису перебігу судового засідання, який міститься на технічному носії інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, фактичні обставини злочину ніким з учасників судового провадження не оспорювалися і докази відносно них, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, а тому висновки суду щодо цих фактичних обставин, які не оспорюються і в апеляційній скарзі, згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Також правильність призначеного ОСОБА_10 покарання ніким з учасників не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги, щодо незаконного стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн. зі страховика, а саме з ПАТ «СК «Країна», є необґрунтованими з огляду на наступне.
При вирішенні позову потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд правильно врахував наступне.
Згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_9 подав суду цивільний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "АМО", третя особа - ОСОБА_10 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, який прийнятий до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.
4.10.2018 від ТОВ "АТП "АМО" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 , а також клопотання про залучення до участі в справі як належного відповідача ПАТ "СК "Країна", яким застраховано цивільну відповідальність водія автомобіля марки "ГАЗ 3302", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі полісу № АК/6585741 від 08.07.2017.
4.10.2018 судом Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" залучено до участі у кримінальному провадженні як цивільний відповідач за позовом потерпілого ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "АМО" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
4.10.2018 потерпілим ОСОБА_9 подано до суду заяву, в якій зазначає, що відмовляється від позовних вимог до ТОВ АТП "АМО" та просить стягнути з ПАТ "СК "Країна" на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 10 000 грн.
З огляду на те, що потерпілий ОСОБА_9 як цивільний позивач вправі розпоряджатись позовними вимогами на власний розсуд, суд правильно прийняв відмову потерпілого від позовних вимог до цивільного відповідача ТОВ АТП "АМО".
6.11.2018 від потерпілого ОСОБА_9 до суду надійшло уточнення до позовної заяви до ТОВ АТП "АМО", ПАТ "СК "Країна", в якому він виклав остаточну редакцію позовних вимог, а саме просить стягнути з ПАТ "СК "Країна" на його користь моральну шкоди в розмірі 10 000 грн. в межах ліміту відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6585741, інша частина якої добровільно відшкодована йому обвинуваченим ОСОБА_10 під час розгляду кримінального провадження.
Представник цивільного відповідача ПрАТ "СК "Країна" в судове засідання не з'явився, але надав письмове пояснення, в якому вказав, що проти задоволення позову заперечує, посилаючись на передчасність позовних вимог через відсутність в розпорядженні страхової компанії судового рішення - обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, який доводить винуватість ОСОБА_10 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а також, те що ОСОБА_9 не звертався з заявою про страхове відшкодування та не повідомляв про ДТП.
Згідно ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода відшкодовується у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вирішуючи позов потерпілого ОСОБА_9 до ПАТ "СК "Країна" про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, відбулась з вини водія автомобіля "ГАЗ 3302", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 .
Цивільна відповідальність водія автомобіля "ГАЗ 3302", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_10 в момент ДТП, застрахована в ПАТ "Страхова компанія "Країна" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6585741, виданим на строк з 8.07.2017 по 7.07.2018. Власником транспортного засобу є ОСОБА_11 .
Відповідно до змісту вказаного вище полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, встановлено в сумі 200 000 грн.
19.09.2018 ОСОБА_11 звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Країна" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 03.03.2018 приблизно 11 год. 25 хв. в м. Полтава під час руху заднім ходом зі сторони бульвару Б.Хмельницького в напрямку вул. Небесної Сотні, 116-а м. Полтава, за участю застрахованого транспортного засобу "ГАЗ 3302", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Потерпілий ОСОБА_9 у суді стверджував, що до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування не звертався, позаяк розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_10 не завершений, на захист порушеного права звернувся до суду з цивільним позовом в рамках даного кримінального провадження.
В п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 23.2 ст. 23 вказаного вище Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода пов'язана з лікування потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Встановлені судом обставини переконливо свідчать про те, що в результаті ДТП, яке відбулось з вини обвинуваченого ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Доведеним є і факт завдання потерпілому моральної шкоди внаслідок злочину, яка виразилась в стражданнях через біль внаслідок отриманих травм, та переживаннях, пов'язаних з подією злочину, перебуванням на стаціонарному лікуванні, тривалим амбулаторним лікуванням, з врахуванням ступеня тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень. Частина моральної шкоди під час судового розгляду справи добровільно відшкодована обвинуваченим ОСОБА_10 .
Згідно ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Розмір страхової суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6585741, визначено у розмірі 200 000 грн. Відповідно, потерпілому ОСОБА_9 підлягають до виплати страховиком в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти розмірі 10000 грн. як 5 % від вказаної вище суми.
Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_9 до ПАТ "Страхова компанія "Країна" про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.
Обговорючи доводи апелянта, колегія суддів також враховує те, що 4 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду (Справа № 755/18006/15-ц) визначила, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
З огляду на викладене вище доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу цивільного відповідача в особі голови Правління ПАТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного м. Полтава від 13 грудня 2018 року щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі на неї касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4