Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3723/17 Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.
Категорія 43 Доповідач Трояновська Г. С.
27 березня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/3723/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про зобов"язання надати житло
за апеляційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Галасюка Р.А. у м. Житомирі,
У грудні 2017 року позивачі звернулися до суду із даним позовом, в якому просили зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради надати їм благоустроєне жиле приміщення, що відповідає санітарно-технічним умовам.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що були зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Житомирської міської ради № 478 від 14.08.2003 року з додатком № 1, вказаний будинок визнаний аварійним. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №744 від 15.12.2011 року підтверджено рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №478 від 14.08.2003 року щодо визнання житлового будинку по №28 по вул. Старовільській в м. Житомирі аварійним, таким, що загрожує обвалом і не підлягає капітальному ремонту, та вирішено знести його. Доручено відділу по обліку і розподілу жилої площі міської ради до 01.03.2012 року відселити мешканців квартир № 6, 7, 8 даного будинку. Зобов'язано управління комунального господарства міської ради та управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради забезпечити до 01.04.2012 року розборку будинку механічним способом. 29.01.2013 року вказаний будинок був знесений і з того часу позивачі не забезпечені житлом та проживають в найманому ними житлі за різними адресами.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про зобов'язання надати благоустроєне жиле приміщення задоволено. Зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 благоустроєне жиле приміщення у м. Житомирі у межах норми жилої площі, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Суть апеляційної скарги зводиться до цитування норм Житлового кодексу Української РСР та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали 7 осіб, у тому числі позивачі, про що свідчить довідка КП "ВЖРЕП №5" Житомирської міської ради №624 від 10.05.2012 року (а.с. 9).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 744 від 15.12.2011 року підтверджено рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 478 від 14.08.2003 року щодо визнання житлового будинку по № 28 по вул. Старовільській в м. Житомирі аварійним, таким, що загрожує обвалом і не підлягає капітальному ремонту, та вирішено знести його. Доручено відділу по обліку і розподілу жилої площі міської ради до 01.03.2012 року відселити мешканців квартир № 6, 7, 8 даного будинку. Зобов'язано управління комунального господарства міської ради та управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради забезпечити до 01.04.2012 року розборку будинку механічним способом.
У січні 2013 року вказаний будинок був знесений.
Згідно довідки КВЖРЕП №5 від 10.05.2012 №572 позивачі зареєстровані та проживають у кв.№8 по вул. Старовільській у м. Житомирі (а.с.9).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.04.2014 року у задоволенні позову Житомирської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та УДМС України у Житомирській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство №5, орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, а також зняття з реєстраційного обліку відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27.05.2014 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09.04.2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.09.2014 року касаційну скаргу Житомирської міської ради відхилено.
Позивачі вказують, що з моменту виселення з аварійного будинку відповідач не забезпечив їх житлом, а тому вони проживають в найманому житлі. Відповідач вказаних обставин не спростував.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивачам на праві власності належить будь-яке житло в м. Житомирі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що питання забезпечення житлом позивачів до теперішнього часу не вирішено, у зв'язку з чим дійшов до висновку про обґрунтованість позову.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.
У відповідності з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ч.1 та 2 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Ст.47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.1 ч.1 ст.110 ЖК України передбачено, що громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 ЖК України якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, у зв'язку з непридатністю для проживання підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий, інше благоустроєне жиле приміщення надається виселюваним державною, кооперативною або іншою громадською організацією, якій належить будинок, що підлягає знесенню, або якій призначається підлягаючий переобладнанню будинок (жиле приміщення), а в разі відсутності цієї організації чи неможливості надання нею жилого приміщення - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
Статтею 113 ЖК України визначено, що надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам ст.50 ЖК України. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, громадянину, який підлягає виселенню, надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.
Відповідно до пп.2 п.а) ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;
Крім того, ст.15 ЖК УРСР встановлено, що виконавчі комітети міських рад здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради, видають ордери на жилі приміщення.
Як визначено у ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
З наведеного вбачається, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше благоустроєне жиле приміщення. Знесення житлового будинку за рішенням органу місцевого самоврядування є підставою для забезпечення його власників новим житлом, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідачем не спростовано того, що житловий будинок по вул. Старовільській, 28 в м. Житомирі належав до комунальної власності територіальної громади м. Житомира та перебував на балансі КП ВЖРЕП № 5 Житомирської міської ради.
Таким чином, встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов'язання Виконавчого комітету Житомирської міської ради надати позивачам благоустроєне жиле приміщення, що відповідатиме встановленим санітарним і технічним вимогам, зазначивши відповідні мотиви.
Нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 березня 2019 року.
Головуючий Судді