Справа № 761/5001/19
Провадження № 1-кс/761/3658/2019
20 березня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, ?
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, посилаючись на те, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України, в рамках якого, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2018 накладено арешт на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України.
В обґрунтування доводів адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки спірне майно є власністю ОСОБА_4 , не є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень та не містить слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим заявник просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2018.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином та завчасно, причини неявки суду не відомі.
Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши клопотання, а також матеріали що слугували підставою для накладення арешту, дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2018 за клопотанням старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 накладено арешт на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України саме: пістолет травматичної дії «Форт 12»; три магазини до пістолету «Форт 12»; 30 патронів до пістолету, тактична сумка зеленого кольору PROPPER; в сумці зеленого кольору PROPPER виявлено та вилучено чехол від двох магазинів до пістолету «Форт 12»; мобільний телефон Айфон 7 чорного кольору; дозвіл на зброю травматичної дії на ім'я ОСОБА_4 ; посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_4 ; балон з аерозолем з написом «Терен-4»; портмоне з дисконтними картками та водійським посвідченням на ім'я ОСОБА_4 і технічним паспортом на автомобіль марки «Фольцваген Т5»; зарядний пристрій до мобільного телефону; записник; футляр з окулярами у кількості 2 шт.; складний ніж; електронний пристрій в корпусі чорного кольору; електронний пристрій в корпусі темно-червоного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», два шеврони з написами «Азов» і «Поліція»; дві упаковки з пігулками, футляр з навушниками до мобільного телефону; зв'язка з трьох ключів до вхідних дверей, із забороною відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися цим майном.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2018 арешт на спірне майно накладено на підставі ч.2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, оскільки постановою слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 від 27.11.2018 спірне майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100100003970, так як відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ухвала слідчого судді від 06.12.2018 не містить обґрунтування, що спірне майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України, а також те, що не містить відомостей щодо причетності арештованого майна, як доказу у кримінальному провадженні.
При цьому, досліджуючи матеріали, які слугували підставою для накладення арешту на спірне майно, встановлено, що постановою слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 від 27.11.2018 спірне майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100100003970.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Проте, як у клопотанні про скасування арешту майна так і в судовому заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а так само, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали та матеріали, які слугували підставою для накладення арешту на спірне майно, слідчий суддя приходить до висновку, що застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Будь-яких негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, підстав вважати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2018 необґрунтованою у суду не має, а заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2018 у кримінальному проваджені №12018100100003970 на майно, вилучене 27.11.2018 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 25.03.2019
Слідчий суддя