Справа № 761/12454/19
Провадження № 1-кс/761/8950/2019
27 березня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000300 від 16.03.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,
26 березня 2019 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором четвертого відділу процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000300 від 16.03.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, згідно якого просив накласти арешт на вилучене 19.03.2019 року в ході обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 ОК ГК «Кронштадт» за адресою: м.Київ, вул.Василя Степанченка, 4, майно.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно не відповідає вимогам, які ставляться до даного виду клопотань, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, слідчим зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема не зазначено підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та дані про власника такого майна.
Так, у клопотанні слідчий посилається на те, що арешт на вилучене 19.03.2019 року в ході обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 ОК ГК «Кронштадт» за адресою: м.Київ, вул.Василя Степанченка, 4, майно, необхідно накласти в рамках кримінального провадження №12019100000000300 від 16.03.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.
При цьому, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, зокрема витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування кримінального провадження №12019100000000300 здійснюється за правовою кваліфікацією частини 1 статті 115 КК України.
Разом з тим, як вбачається зі змісту клопотання, слідчий описує у клопотанні обставини розслідування саме кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.396 КК України, однак такому кримінальному провадженню згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який долучений до клопотання, присвоєно номер №12019100000000303.
Оскільки клопотання про арешт містить суперечності, слідчому судді не зрозуміло в рамках якого кримінального провадження №12019100000000300 чи №12019100000000303 слід розглядати клопотання про арешт майна та оцінювати значення такого майна для кримінального провадження.
Крім того, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, слідчим у клопотанні не зазначено конкретних фактів чи доказів, що свідчать про володіння, користування, чи розпорядження третіми особами вилученим в ході обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 ОК ГК «Кронштадт» за адресою: м.Київ, вул.Василя Степанченка, 4, майном, на яке слідчий просить накласти арешт.
При цьому з матеріалів, наявних у розпорядженні слідчого судді, також не можливо встановити третю особу, якій належить вилучене в ході обшуку майно.
Наведені обставини унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості повідомити особу, яка є володільцем тимчасово вилученого майна про розгляд такого клопотання і таким чином забезпечити її право брати участь при розгляді клопотання.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу й на те, що у клопотанні слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором четвертого відділу процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , відсутня дата погодження такого клопотання прокурором.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а тому вказане клопотання необхідно повернути для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 170-173, 236, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором четвертого відділу процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000300 від 16.03.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України - повернути прокурору у кримінальному провадженні - прокурору четвертого відділу процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1