Номер провадження 3/754/981/19
Справа №754/2697/19
Іменем України
27 березня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №299988, гр. ОСОБА_1 13.02.2019 року о 10 год. 45 хв. по вул. Попудренка, 6 в м. Києві, керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук, почервоніння шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці та у лікаря нарколога в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в зв'язку з тим, що сильно поспішав.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, запропонованого працівниками патрульної поліції, відеозаписом нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується його особа, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384,20 гривень).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 384 /триста вісімдесят чотири/ грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: